Ухвала суду № 35334704, 12.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12172/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України -Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Іноземного підприємства «ГФК Юкрейн» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України -Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України від 08 квітня 2013 року №0000334220.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначив, що при проведенні камеральної перевірки податкової декларації ІП «ГФК Юкрейн» з податку на прибуток за 2012 р., відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, щодо не сплати авансових внесків з виплачених дивідендів, які в 2012 р. становили суму 4 500 000 грн., що має наслідок сплату штрафу в розмірі 25% від суми податку згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Дані висновки відповідача є помилковими, оскільки за наслідками допущеної помилки щодо недекларування суми авансового внеску з податку на прибуток в декларації за 2012 р., ІП «ГФК Юкрейн», з метою самостійного виправлення такої помилки, подало відповідачу уточнюючі декларації з податку на прибуток за 9 міс. 2012 року та за 2012 рік (вх. № 9087559897 та вх. № 9087561082 від 14 березня 2013 року).

В даних уточнюючих деклараціях позивачем задекларовано суми авансових внесків та самостійно донараховано недоплату з податку на прибуток, а також самостійно донараховано та сплачено штраф у розмірі 3% від недоплати, як це передбачено п.п. «а» ч.3 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обгрнтування апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що при здійснення камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток позивача за 2012 рік, виявлено порушення ним вимог п.п.153.3.2 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України, що мають наслідком застосування до позивача штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та /або сплаті до бюджету у відповідності до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Іноземне підприємство «ГФК Юкрейн» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на прибуток.

Позивач у 2012 році, згідно з рішенням засновника № 13 від 24 травня 2012 р., здійснив виплату дивідендів за 3 та 4 квартали 2012 року в сумі 4 500 000 грн.

Однак, при здійсненні такої виплати, позивач помилково не застосував вимоги пункту 153.3 Податкового кодексу України, а саме: у податковій декларації з податку на прибуток за 2012 р. не відобразив суму авансового внеску з податку на прибуток (рядки 20, 21, 22 декларації).

З метою самостійного виправлення такої помилки, позивач подав відповідачу уточнюючі декларації з податку на прибуток за 9 міс. 2012 року та за 2012 рік (вх. № 9087559897 та вх. № 9087561082 від 14 березня 2013 року), в яких задекларував суми авансових внесків, самостійно донарахував недоплату, а також сплатив штраф у розмірі 3% від суми недоплати.

Однак, відповідач, відмовив позивачу у їх визнанні листом вих. № 5124/10/42-258 від 19 березня 2013 року. Цього ж дня відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності Іноземного підприємства «ГФК Юкрейн» з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 19 березня 2013 року №278/4220/23512435.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, щодо не сплати авансових внесків з виплачених дивідендів, які в 2012 р. становили суму 4 500 000 грн., згідно додатку ПН від 04 лютого 2013 р. № 9086382066 до податкової декларації з податку на прибуток за 2012 р.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2013 року №0000334220, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 236 250,00 грн.

Листом Міністерства доходів і зборів України від 31 травня 2013 року №3910/6/99-99-18-06-05-15, рішення відповідача, прийняте ним у формі листа від 19 березня 2013 року №5124//10/42-258 (про відмову у визнанні податкової звітності) скасовано.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення - рішення, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вказав на відсутність порушення позивачем вимог п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України та безпідставність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 236 250,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 Податкового кодексу України, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за ставкою 21%. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до підпунктів 153.3.3 та 153.3.4 пункту 153.3 Податкового кодексу України, емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач при виплаті дивідендів протягом 3 та 4 кварталів 2012 року помилково не застосував вказані вимоги Податкового кодексу України.

Виходячи з вимог підпункту «а» ч. 3 п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, повинен надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми, що фактично і було зроблено позивачем за наслідками самостійно виявленої помилки, та зазначене підтверджується наявними у справі доказами.

Самостійно виявивши вищевказану помилку, позивач на виконання вимог п.п. «а» ч.3 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України надіслав відповідачу уточнюючі декларації з податку на прибуток за 9 міс. 2012 року та за 2012 рік від 14 березня 2013 року (вх. № 9087559897, вх. № 9087561082).

Правомірність подання позивачем таких уточнюючих декларацій підтверджується листом Міністерства доходів і зборів України від 31 травня 2013 року №3910/6/99-99-18-06-05-15.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 120.2 статті 120 Податкового кодексу України, при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені главою 11 Кодексу, не застосовуються.

Підпунктом «а» ч.3 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, сплачує штраф у розмірі 3 відсотків.

Позивач такий штраф у розмірі 3 відсотків сплатив у повному обсязі (платіжні доручення № 23038 та № 23039 від 14 березня 2013 р.).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.п 153.3.2 пункту 153.3 Податкового кодексу України є протиправними, оскільки дані порушення самостійно усунуті ним в порядку п.п. «а» ч.3 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, що виключає застосування до позивача штрафу в розмірі 25% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 України не надано належних доказів правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 18.11.13 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.