Постанова № 35334684, 17.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5411/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що висновки відповідача про порушення ним вимог податкового законодавства України є хибними, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «ІА Вільна Україна» від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.11.2012 року за № 6304/1530/31723303, за змістом якого проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.8 п. 7.2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1.6 Наказу Міністерства України від 01.11.2011 року № 1379 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, пп. 4.6.4, пп. 4.6.6 п. 4.6. ст. 4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20298, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додатку вартість на загальну суму 1926649,00грн. в тому числу по періодам: жовтень 2008 року в розмірі 14950,00грн., грудень 2008 року в розмірі 136390,00 грн., лютий 2009 року в розмірі 4506,00 грн., липень 2009 року в розмірі 213333,00 грн., вересень 2009 року в розмірі 238356,00 грн., жовтень 2009 в розмірі 191773,00 грн. 1180,00 грн., листопад 2009 року в розмірі 8500,00 грн., грудень 2009 року в розмірі 20,00 грн., лютий 2010 року в розмірі 219328,00 грн., березень 2010 року в розмірі 6000,00 грн., травень 2010 в розмірі 51370,00 грн., червень 2010 року в розмірі 454717,83 грн., серпень 2010 в розмірі 16667,00 грн., вересень 2010 року в розмірі 182289,40 грн., жовтень 2010 року в розмірі 172459,00 грн., грудень 2010 року в розмірі 7000,00 грн., грудень 2011 року в розмірі 641,00 грн., липень 2012 року в розмірі 8649,00 грн.

На підставі висновків вказаного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001701530 від 17.12.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2012 року в сумі 1926649,00 грн.

Вважаючи зазначене вище податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими, оскільки по спірних операціях відсутній факт реального здійснення господарських операцій.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Колегією суддів було встановлено, що під час перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна», результати якої знайшли своє відображення у акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування товариством від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2012 року від 30.11.2012 року № 6304/1530/31723303, повністю ідентифіковано контрагентів товариства, належність податкових накладних до тої чи іншої господарської операції, що зазначено у додатках до акту.

При цьому колегією суддів встановлено, що зазначені податкові накладні містять відомості про продавців товарів та послуг, за якими їх ідентифіковано податковим органом та у разі необхідності за цими відомостями можливо провести їх перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомостей про проданий товар та послуги, їх вартість, суми податку на додану вартість.

Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що незначні недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України у Довідці від 15.04.2010 року «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.10.2007 року, постановленій у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Агрохім» до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Судом першої інстанції було встановлено наявність аналогічних вимог до формування податкового кредиту і складання податкової накладної як і визначено Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України.

При цьому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було невірно застосовано наслідки недотримання цих вимог, які суттєво відрізняються у порівнянні Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, оскільки єдина підстава для невключення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) передбачена підпунктом 5 пункту 4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції було встановлено, що дві податкові накладні були оформлені контрагентами Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна» після дати набрання чинності Податковим кодексом України, решта податкових накладних була оформлена під час дії Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням зазначеного колегія суддів зауважує, що на них не можуть поширюватися вимоги Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

За вказаних обставин колегія суддів вважає безпідставними висновки податкового органу про наявність у діях позивача порушень правил чинного законодавства України.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Вказане свідчить про допущення податковим органом порушень чинного законодавства України під час проведення перевірки та складання висновків акта, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову є неправильними.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року - скасувати та постановити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від № 0001701530 від 17.12.2012 року.

Постанова набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.