Постанова № 35332497, 19.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 922/602/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Шафран" ЛТДна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р.у справі№ 922/602/13-г господарського суду Харківської областіза позовомпершого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської радидотовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Шафран" ЛТДпростягнення 480 995, 46 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Машлякєвич В.М., дов. від 27.03.2013

від відповідача: не з'явилися

від прокуратури (ГПУ): Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року перший заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Шафран" ЛТД про стягнення збитків у розмірі 480 995, 46 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України без укладення договору оренди використовує земельну ділянку загальною площею 0,3035 га, на якій знаходяться належні відповідачу об'єкти нерухомого майна, та не сплачує коштів за її використання, чим завдає міській раді збитки у вигляді неодержаних доходів від орендної плати за землю, які відповідно до ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 156, 157 ЗК України повинен відшкодувати позивачу за період користування ділянкою з 21.12.2010р. по 01.10.2012р. в заявленому до стягнення розмірі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2013р. (суддя Жигалкін І.П.), з урахуванням додаткового рішення від 21.03.2013р., позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ фірми "Шафран" ЛТД на користь Харківської міської ради збитки у розмірі 480 995,46 грн. та на користь Державного бюджету України 9 619,91 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано наявністю підстав для задоволення позову та притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, оскільки факт використання відповідачем земельної ділянки, загальною площею 0,3035 га по вул. Єнакієвській, 19 в м. Харкові без правовстановлюючих документів протягом періоду з 21.12.2010р. по 01.10.2012р. є доведеним та відповідачем не спростований, що завдало Харківській міській раді, як суб'єкту права власності на землі комунальної власності, збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної плати за оренду вказаної земельної ділянки.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. (колегія суддів в складі: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу ТОВ фірми "Шафран" ЛТД залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2013р. та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013р - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Шафран" ЛТД просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2010р. у справі №2-2755/10 за товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Шафран" ЛТД визнано право власності на нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1", розташовану за адресою: м. Харків, віл. Єнакіївська, 19. 20.12.2010р. здійснено державну реєстрацію права власності на вказану нежитлову будівлю.

04.02.2011р. та 08.06.2011р. відповідач звертався до Харківської міської ради із заявами про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 19 у м. Харкові загальною площею 0,3760 га для експлуатації та обслуговування вказаної нежитлової будівлі з подальшим наданням цієї ділянки в оренду.

Управлінням земельних відносин Харківської міської ради в листах № 1459/0/84-11 від 16.02.2011р. та № 5736/0/84-11 від 21.06.2011р., направлених відповідачу, роз'яснено, що для прийняття рішення відносно надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України та діючого законодавства необхідно надати документи за наведеним у листі переліком.

Рішенням Харківської міської ради № 339/11 від 06.07.2011р. "Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надано товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Шафран" ЛТД дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 19, (Фрунзенський район), орієнтовною площею 0,3320 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Ы-1" (складське приміщення № 11).

Пунктами 2.1., 2.2. вказаного рішення встановлено, що відповідач після прийняття цього рішення зобов'язаний: виконати проект відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Ы-1" та подати його на затвердження у встановленому порядку; виконати на етапі розробки проекту відведення земельної ділянки виконавчу зйомку земельної ділянки М 1:500 та передати її до управління містобудування та архітектури для занесення до єдиного топографічного плану.

Пунктом 2.3. рішення встановлено, що земельні ділянки для експлуатації та обслуговування зазначених у додатку до цього рішення об'єктів буде надано їм у користування окремими рішеннями після надання проектів відведення земельних ділянок, погоджених у встановленому порядку.

Актом обстеження, визначення меж площі та конфігурації земельної ділянки № 3148/12 від 01.10.2012р., складеним посадовими особами Управління земельних відносин Харківської міської ради при обстеженні земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул. Єнакіївська, 19, встановлено, що вказана земельна ділянка загальною площею 0,3035 га використовується товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Шафран" ЛТД для експлуатації та обслуговування одноповерхової нежитлової будівлі літ. "ЬІ-1" (складське приміщення). Право користування земельною ділянкою відповідно до положень діючого земельного законодавства не оформлено, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до інформації, наданої Управлінням Держкомзему у місті Харків в листі № 5936/08 від 27.09.2012р., правовстановлюючі документи на право власності або користування землею за ТОВ фірмою "Шафран" ЛТД та за будь-якою фізичною та юридичною особою за адресою: вул. Єнакіївська, 19 в управлінні не обліковуються.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 634 від 17.10.2012р. затверджено акт № 292 від 17.10.2012р. про визначення збитків, згідно якого неодержаний Харківською міською радою дохід за використання товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Шафран" ЛТД земельної ділянки площею 0,3035 га за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 19 протягом періоду з 21.12.2010р. по 01.10.2012р. без оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, склав 480995,46 грн.

17.11.2012р. Управління земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим листом направило відповідачу повідомлення № 13412/0/84-12 від 14.11.2012р., в якому запропонувало розглянути акт про визначення збитків та вирішити питання про добровільну сплату вказаної суми.

Однак, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, збитки у розмірі 480995, 46 грн. в добровільному порядку позивачу не відшкодував, що і стало підставою для звернення першого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом у даній справі.

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частинами першою та другою ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч.1 ст. 123 ЗК України).

Рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Зазначені рішення органу місцевого самоврядування або державної адміністрації є індивідуальними актами органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки.

З огляду на викладене, після набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Відтак, наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки є необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, тобто укладення договору оренди земельної ділянки є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування.

Однак, суди попередніх інстанцій не врахували викладене та не з'ясували чи було прийнято органами місцевого самоврядування відповідне рішення щодо надання відповідачу в користування земельної ділянки за адресою: вул. Єнакіївська, 19 в м. Харкові, яке є передумовою для укладення договору оренди.

Крім того, відповідно до п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України. У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином всіх обов'язкових елементів для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (протиправної поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини заподіювача та сам факт заподіяння відповідачем збитків), та не з'ясували, чи було дотримано сторонами у справі (позивачем та відповідачем) передбачений статтею 123 ЗК України порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Судами не досліджувалось, чи вчиняв відповідач передбачені законом дії, направлені на отримання земельної ділянки у користування, та які дії було здійснено органами місцевого самоврядування відносно надання земельної ділянки в користування відповідачу.

При цьому, суди не врахували, що згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування приймають рішення на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною четвертою статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що проект відведення земельної ділянки є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, розроблення зазначеного проекту згідно із законом є передумовою для винесення органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування рішення про надання у користування земельних ділянок та укладення договору оренди землі.

Однак, суди не врахували вказаного та не з'ясували чи мала місце з боку відповідача протиправна бездіяльність у вирішення питання оформлення землекористування та вина у завданні позивачу збитків (неодержаної орендної плати).

Крім того, поза увагою судів попередніх інстанцій залишились наявні в матеріалах справи докази щодо сплати відповідачем земельного податку по спірній земельній ділянці. Зокрема, суди не надали належну оцінку листу Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 9262/10/15.2-33 від 04.10.2012р. на предмет сплати відповідачем земельного податку та відсутності податкового боргу за землю (т.1, а.с.43,44).

Перевірка обставин щодо сплати за користування земельною ділянкою земельного податку відповідно до чинного законодавства, щодо відсутності заборгованості зі сплати земельного податку має суттєве значення для висновку про те, чи призвело неоформлення договору оренди земельної ділянки до реальних збитків. За таких обставин суди не встановили, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, сам факт наявності збитків.

Відповідно до ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій не з'ясовано, які заходи щодо одержання доходів у вигляді орендної плати вживалися Харківською міською радою, а також заходи, спрямовані на уникнення збитків, зокрема, які обставини вказують, що міська рада зверталась з вимогою укласти договір оренди земельної ділянки, а в разі ухилення відповідача - з вимогою про спонукання до укладення договору оренди або про звільнення земельної ділянки, що зайнята без правовстановлюючих документів.

Відтак, оскаржувані судові рішення прийняті без належного з'ясування вищевикладених обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.1117 ГПК України). Встановлення вищезазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи в їх сукупності, дослідити всі елементи складу правопорушення, вчиненого, за твердженням позивача, відповідачем, і в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Шафран" ЛТД задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2013р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. у справі № 922/602/13-г скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко