Ухвала суду № 35332447, 25.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 жовтня 2013 року Справа № 5024/1488/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Заріцької А.О., Малетича М.М., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р., розглянувши заявуДержавної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря про перегляд Верховним Судом Українипостанови у справі за позовом до про Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №5024/1488/2012 заступника прокурора Київського району міста Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.12.2012 в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2013 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 скасовано, а рішення господарського суду Херсонської області від 21.12.2012 залишено в силі.

Державною екологічною інспекцією Північно - Західного регіону Чорного моря подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2013.

Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 29.05.2013 та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі №5023/5714/11, від 27.03.2012 у справі №5023/8375/11 та від 31.07.2012 у справі №51/385, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, положень статей 55, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статті 17 Закону України "Про відходи".

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 29.05.2013 у справі №5024/1488/2012, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення майнової шкоди, завданої засміченням земельної ділянки відходами будівельних матеріалів з огляду на встановлення судом першої інстанції того, що земельна ділянка очищена відповідачем та відсутні підстави вважати, що ця ділянка як органо-мінеральне тіло зазнала змін у зв'язку із засміченням, у зв'язку з чим шкода, з урахуванням приписів статті 1192 Цивільного кодексу України, є відшкодованою.

Водночас, як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі №5023/5714/11, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про відходи з огляду на те, що судом апеляційної інстанції встановлено наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у розміщенні відходів у неспеціально відведеному для цього місці, внаслідок чого відбулося засмічення земельної ділянки; відповідачем не доведено належним чином відсутність вини його у діях у заподіянні шкоди.

Приймаючи постанову від 27.03.2012 у справі №5023/8375/11, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення шкоди, завданої засміченням земель з огляду на встановлення факту засмічення відповідачем земельних ділянок, що підтверджується результатами проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства посадовими особами відповідача.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанови Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2012 у справі №51/385, на яку посилається заявник, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 у справі №51/385 про задоволення позову, залишено без змін. Однак, дана постанова не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 у справі №51/385 задоволено заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 та скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012, а рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 у справі №51/385 про відмову у позові залишено без змін.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній екологічній інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря у допуску справи №5024/1488/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Козир Судді: А. Заріцька М. Малетич С. Мирошниченко С. Шевчук