Ухвала суду № 35331076, 15.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

s="fs161">

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

"15" жовтня 2013 р.

справа № 0870/3407/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. у справі №0870/3407/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІПСО"

до Державної казначейської служби України в особі Управління Державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

12 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО» (далі - позивач або ТОВ «КАЛІПСО») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України в особі Управління державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області (далі - відповідач або Управління) в якій просять суд зобов'язати Управління перерахувати з Державного бюджету України ТОВ «КАЛІПСО» витрати за судово-економічну експертизу в розмірі 4512,00 грн.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Зобов'язано Державну казначейську службу України в особі Управління державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області перерахувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каліпсо» (код ЄДРПОУ 32017827, на банківський рахунок №26005055886501 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя, МФО 313399) витрати за судово-економічну експертизу, на підставі виконавчого листа господарського суду Запорізької області по адміністративній справі №23/217/08-АП 2008р., в розмірі 4512 (чотири тисячі п'ятсот дванадцять) гривен 00 (нуль) копійок.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що а ні Бюджетним кодексом України, а ні Законом

України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" серед доходів Державного бюджету України не передбачені надходження, пов'язані з проведенням судової експертизи, тому відповідний код класифікації доходів бюджету і бюджетні рахунки для зарахування вказаних надходжень (з яких у разі необхідності має здійснюватись їх повернення) відсутні. У зв'язку з тим, що Управління не наділено повноваженнями здійснювати компенсування проведення експертизи, підстави для повернення Управлінням товариству з обмеженою відповідальністю "КАЛІПСО" судових витрат, пов'язаних з проведенням судово-економічної експертизи, у розмірі 4 512,00 грн., відсутні.

Також зазначає, що згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" витрати, пов'язані з призначенням експертизи в адміністративній справі з ініціативи суду, або у разі звільнення від сплати судових витрат компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат. Таким чином, саме органами Державної судової адміністрації проводиться компенсування витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз.

Суд першої інстанції фактично надав Управлінню право самостійно вибрати рахунок надходжень державного або місцевих бюджетів чи рахунок розпорядників бюджетних коштів, з якого має бути проведено списання коштів на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІПСО".

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 16 вересня 2011 року господарським судом Запорізької області на виконання постанови господарського суду Запорізької області від 22.05.2009 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 по справі №23/217/08-АП видано виконавчий лист №23/217/08-АП від 16.09.2011 про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «КАЛІПСО» - 4512,00 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Вказана експертиза була призначена з ініціативи господарського суду Запорізької області.

Відповідно до заяви від 05.10.2011 №99 позивач подав виконавчий лист до Відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області. Постановою відділу від 10.10.2011р. позивачу відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу на підставі ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» і рекомендовано звернутися до органу Державного казначейства України.

10.11.2011 ТОВ «КАЛІПСО» подало заяву за вих.№121 і виконавчий лист до Управління державного казначейства у Василівському районі з проханням перерахувати 4512,00 грн. на відповідний банківський рахунок стягувача.

Відповідно до листа від 17.11.2011 вих.02-04.2/1945-2546 про повернення документів без виконання, відповідач не виконав рішення суду, кошти не перерахував, виконавчий лист повернув без виконання і порекомендував позивачу звернутися за відшкодуванням витрат до суду, який видав виконавчий лист.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно застосував до спірних відносин

положення п.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Колегія суддів приймає до уваги посилання відповідача на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", за яким витрати, пов'язані з призначенням експертизи в адміністративній справі з ініціативи суду, або у разі звільнення від сплати судових витрат компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат.

Проте, і в цьому випадку виконавцем судового рішення про стягнення з Державного бюджету України зазначених судових витрат є Державне казначейство.

Відповідно до п.п. 2 п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, орган Казначейства має право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз’яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Отже, відповідач не позбавлений права звернутися до суду за роз’ясненням, чи має рішення виконуватись за рахунок надходжень бюджету, чи компенсування витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз здійснюється за рахунок видатків Державній судовій адміністрації за відповідними бюджетними програмами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що дії відповідача з повернення без виконання виконавчого листа є протиправними.

За таких обставин суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. у справі №0870/3407/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун