Рішення № 35329189, 06.11.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/7151/13-ц

пр. № 2/759/3805/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Борденюка В.В.,

при секретарі - Трегубенку М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ТПК «Укрсплав», за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ПАТ «СК Лафорт», про стягнення матеріальних збитків внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ ТПК «Укрсплав», у якому просив, з урахуванням уточнених вимог, стягнути з ТОВ ТПК «Укрсплав» суму відшкодування у розмірі 5 501,84 грн., а також моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 листопада 2012 року о 19 год. 10 хв. по вул. Кільцева дорога у м. Києві з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 сталась дорожньо-транспортна пригода. Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. В зв'язку з викладеним, з огляду на те, що оскільки ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 5 501,84 грн., а також моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду надіслав заперечення проти позову, із посиланням на те, що шкода, завдана внаслідок ДТП має відшкодовуватись особою, винною у її настанні.

Треті особи у судове засідання не з'явились, про дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Крім того, з листа від МТСБУ вбачається, що ПрАТ «СК «Лафорт» 04.06.2013 року втратило статус асоційованого члена МТСБУ.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи із такого.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 22 листопада 2012 року о 19 год. 10 хв. по вул. Кільцева дорога у м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Краз» д.н. НОМЕР_1 під час перестроювання, не переконався що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки автомобілю «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Зазначена обставина підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 17.12.2012 року, що ухвалена за правилами КпАП України, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП (а.с. 4).

Відповідно до звіту № 5937 від 20.12.2012 року з оцінки транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого позивачеві, внаслідок пошкодження його автомобіля складає 5 501,84 грн. (а.с. 8 - 23 - копія звіту)

Тобто розмір збитків, що підлягають відшкодуванню становить 5 501,84 грн.

Із довідки ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду від 11.12.2012 року вбачається, що вказаний автомобіль Краз, на час ДТП належав відповідачу - ТОВ «ТПК Укрсплав». Зазначена обставина підтверджується і відповідачем у його відзиві на позов (а.с. 5, 34).

Однак, у заперечення проти заявленого позову ТОВ «ТПК Укрсплав» вказував на те, що на час ДТП водій ОСОБА_3 у нього не працював, а вказаний транспортний засіб він передав іншій особі - ОСОБА_4 на підставі акту приймання-передачі та довіреності. 21.03.2013 року вказана довіреність була анульована; на підтвердження цієї обставини відповідачем було надіслано до суду копію витягу про реєстрацію припинення дії довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей (а.с. 38).

Водночас у підтвердження своїх заперечень відповідачем не було надано ані копії відповідної довіреності, ані акту приймання-передачі ОСОБА_4 автомобілю «Краз» д.н. НОМЕР_1. При цьому із витягу про реєстрацію припинення дії довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей не можна встановити, дію якої саме довіреності було припинено, хто є її сторонами і стосовно чого вона видавалась. Разом із цим, відповідачем у належній формі і визначеному законом порядку не заявлялось клопотання про її витребування у нотаріуса, який видавав наведену довіреність. Наведене свідчить про відсутність підстав для визнання обґрунтованим посилання відповідача на те, що на час ДТП автомобіль «Краз» д.н. НОМЕР_1 не перебував у його володінні.

Відтак, із викладеного вбачається, що у ході розгляду даної справи відповідачем не було виконано свого процесуального обов'язку із подання суду належних і допустимих доказів у підтвердження своїх заперечень проти заявлених до нього позовних вимог.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, право власності (в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, сукупність яких є змістом права власності.

За своєю правовою природою правомочність володіння - це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв'язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійну можливість матеріального зв'язку власника з річчю.

Правомочність користування полягає у заснованій на законі можливості вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Отже, із викладеного вбачається, що передача транспортного засобу його власником іншій особі для проведення технічного обслуговування не є набуттям цією особою права володіння і користування річчю, оскільки у даному випадку особа не користується корисними властивостями транспортного засобу для задоволення своїх матеріальних і нематеріальних потреб, а виконує одноразове доручення власника. Сам факт керування транспортним засобом не свідчить про набуття його у своє володіння, як однієї із правомочностей власника.

Викладене свідчить про те, що носієм права володіння і користування відносно автомобілю «Краз» д.н.з. НОМЕР_1 на момент, коли сталась вказана ДТП, був його власник - ТОВ «ТПК Укрсплав», відповідач у даній справі, а відтак, в силу положення частини 2 статті 1167 ЦК України, саме у нього виникло деліктне зобов'язання із відшкодування заподіяної позивачу матеріальної шкоди у розмірі 5 501,84 грн.

Наведене є підставою для задоволення даного позову у частині стягнення з ТОВ «ТПК Укрсплав» матеріальних збитків у розмірі 5 501,84 грн., яких зазнав ОСОБА_1 у результаті ДТП 22 листопада 2012 року.

При вирішенні даного спору у частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить із такого.

У відповідності до вимог статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана громадянину неправомірними діями, відшкодовуються особою, яка заподіяла шкоду .

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування моральної ( немайнової шкоди ) від 31.03.1995 року № 4 із наступною змінами" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ.

Водночас, позивачем не було надано належних і допустимих доказів розміру заподіяної йому моральної шкоди, що є підставою для відмови у позові у цій частині.

Також з відповідача підлягають стягненню на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 229,40 грн., на підставі статті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1188, 1172 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «ТПК Укрсплав» (код ЄДРПОУ 33393752) на користь ОСОБА_1 5 901,84 грн. у відшкодування матеріальних збитків.

Стягнути з ТОВ «ТПК Укрсплав» (код ЄДРПОУ 33393752) на користь держави 229,40 грн. судового збору

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії повного тесту рішення.

Суддя: