Вирок № 35328625, 15.11.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2013 Справа №607/13902/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючогосуддіЛомакіна В.Є.

за участю секретаряРепетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12013210010002450 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Левчука А.О., обвинуваченого ОСОБА_1 його захисника ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, в середині червня 2013 року перебував в с. Кутківці та знаходячись на автобусній зупинці під її покрівлею, побачив паперовий згорток. Вийнявши його та розгорнувши побачив дрібно порізану речовину рослинного походження, зеленого кольору. Понюхавши її, зрозумів, що це наркотичний засіб канабіс, оскільки раніше вживав дану речовину шляхом куріння. Після чого, у нього виник злочинний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для власних потреб без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 в середині червня 2013 року перебував в с. Кутківці та знаходячись на автобусній зупинці під її покрівлею, побачив паперовий згорток, в середині якого знаходилась речовина зеленого кольору рослинного походження - канабіс, який в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року, незаконно привласнив, заховав у ліву кишеню штанів, в які був одітий та пішки направився в сторону вул. 15 Квітня у м. Тернополі.

Прийшовши за місцем проживання, ОСОБА_1 взяв даний паперовий згорток та поклав його в поштову скриню за № 112, де його надалі зберігав до 21 червня 2013 року, про що більше ніхто не знав. 21 червня 2013 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 вийшовши з дому взяв даний паперовий згорток, наповнений наркотичним засобом канабісом із поштового ящика № 112, поклав собі його у кишеню штанів та відправився в найближчий магазин, з метою купити та вжити алкогольний напій. Перебуваючи на вул. 15 Квітня, 21, м. Тернополі, де сівши на лавку вживав даний спиртний напій, та маючи при собі наркотичний засіб канабіс, який в подальшому хотів викурити, без будь-якої мети збуту. Однак, о 11 год. 55 хв. до ОСОБА_1 підійшли працівники міліції, представились та повідомили, що розпивати спиртні напої посеред вулиці заборонено. В подальшому ОСОБА_1 було запрошено на ГПОП № 8, для складання адміністративного протоколу, де в присутності понятих, при особистому огляді, у нього було виявлено та вилучено із лівої кишені його штанів паперовий згорток у якому знаходився наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 6,14 грамма.

Згідно ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року та Списку № 1, Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

27 липня 2013 року між прокурором прокуратури м. Тернополя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень, та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які розясненні обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просять вказану з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобовязання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом зясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури м.Тернополя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно придбав, зберігав наркотичний засіб без мети збуту, а тому його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 309 КК України, за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання, а саме у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

По справі є процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи №2-646/13 від 26 червня 2013 року в розмірі 391 грн. 20 копійок ( триста девяносто одна гривня 20 копійок), які суд вважає, що слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне речовий доказ, а саме:

- прозорий поліетиленовий пакет, у якому знаходиться паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 6,14 грама, який згідно квитанції №006234 та постанови про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів та передачу їх на зберігання від 29 червня 2013 року зберігається в камері зберігання речових доказів ВРЗ УМВС України в Тернопільській області знищити, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12013210010002450 угоду про визнання винуватості від 27 липня 2013 року між прокурором прокуратури м. Тернополя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 липня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи №2-646/13 від 26 червня 2013 року в розмірі 391 грн. 20 копійок ( триста девяносто одна гривня 20 копійок), в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речовий доказ: прозорий поліетиленовий пакет, у якому знаходиться паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 6,14 грама, який згідно квитанції №006234 та постанови про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів та передачу їх на зберігання від 29 червня 2013 року зберігається в камері зберігання речових доказів ВРЗ УМВС України в Тернопільській області знищити, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

ГоловуючийЛомакін В.Є.