Рішення № 35328400, 14.11.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2013 р. Справа № 902/1411/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Снігур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Вінниця

до Вінницького національного аграрного університету в особі Науково-дослідного проектно-кошторисного інституту Вінницького НАУ, м.Вінниця

про стягнення 8040,47 грн заборгованості за надані послуги електрозв'язку

За участю представників:

позивача - Вонсович Д.В. (довіреність №82 від 20.12.2012);

відповідача - Власенко Т.С. (довіреність №12-45-189 від 06.02.2013)

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Вінницького національного аграрного університету в особі Науково-дослідного проектно-кошторисного інституту Вінницького НАУ 8040,47 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг №301 від 01.06.2012 року, з яких: 7744,29 грн - основний борг; 164,06 грн - пеня; 41,08 грн - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 91,04 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 15.10.2013 порушено провадження у справі №902/1411/13 з призначенням судового засідання на 14.11.2013.

28.10.2013 до суду надійшла заява про зміну підстави позову №20-19/А від 25.10.2013 (вх.канц. №08-46/12925/13), в якій позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість згідно договору про надання телекомунікаційних послуг №15631 від 01.07.2012, посилаючись на те, що договір про надання телекомунікаційних послуг №301 від 01.06.2012 року втратив чинність.

Вказана заява на підставі положень ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 14.11.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представником відповідача в судовому засіданні подано пояснення від 14.11.2013 (вх. №08-46/13773/13), в яких останній зазначив, що "розрахунок ціни позову перевірено, нарахування позовних вимог проведено вірно".

Розглянувши матеріали справи та додані сторонами по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та Науково-дослідним проектно-конструкторським технологічним інститутом Вінницького національного аграрного університету договору про надання телекомунікаційних послуг №15631 від 01.07.2012 позивач зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно з переліком та в обсягах, замовлених абонентом (далі - послуги), а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору (п. 1.1., п. 3.1. та п. 3.4.2. договору).

Надання послуг за договором є платним (п. 4.1. договору).

Система розрахунків - надсилання рахунків (п. 4.3. договору).

Порядок оплати наданих послуг - авансова система (п. 4.5. договору).

Вартість послуг, зазначених у п. 4.9. договору, визначається відповідно до діючих тарифів Укртелекому. У додатку №2 до договору зазначено вартість послуг, розраховану на підставі діючих на момент підписання договору тарифів. Тарифи за договором Укртелеком має право змінювати в односторонньому порядку (п. 4.10. договору).

Розрахунковий період становить один календарний місяць (п. 4.11. договору).

У разі застосування попередньої (авансової) оплати абонент зобов'язаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді. Укртелеком проводить перерахунок суми до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковому періоді. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період (п. 4.16. договору).

Позивач взяті на себе зобов'язання по наданню послуг та направлення відповідачу рахунків по оплаті відповідно до умов договору виконував належним чином, що підтверджується рахунками-актами, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.14-20).

Свої зобов'язання по оплаті відповідач не виконав, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.03.2013 року по 30.07.2013 року станом на час розгляду справи в суді в сумі 7744,29 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, розрахунком ціни позову, рахунками на оплату тощо.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Дії позивача по наданню послуг та дії відповідача по їх прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище виставленими позивачем рахунками, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отримані послуги.

Відповідач доказів проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 7744,29 грн основної суми боргу.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 164,06 грн пені за період з 21.03.2013 по 20.08.2013; 41,08 грн. - інфляційних нарахувань за травень 2013, 91,04 грн - 3% річних за період 21.03.2013 по 01.10.2013, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до положень ч.2 ст.36 Закону України "Про телекомунікаційні послуги" у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати (п. 5.2. договору).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

При перевірці правильності нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних судом не виявлено помилок, а тому 164,06 грн пені, 41,08 грн. - інфляційних нарахувань та 91,04 грн - 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не надав докази спростування позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 43, 44, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Вінницького національного аграрного університету в особі Науково-дослідного проектно-кошторисного інституту Вінницького національного аграрного університету (21018, м.Вінниця, вул.Сонячна, 3; код ЄДРПОУ 00497236) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 8; код ЄДРПОУ 01182204) 7744,29 грн - основного боргу, 164,06 грн - пені; 91,04 грн - 3% річних; 41,08 грн - інфляційних нарахувань; 1720,50 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ПАТ "Укртелеком" (21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 8);

3 - відповідачу - Вінницькому національному аграрному університету (21018, м.Вінниця, вул.Сонячна, 3)