Постанова № 35328319, 05.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/2940/13-а

05.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 11.06.2013 по справі № 801/2940/13-а

за позовом Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" (вул. Горького, 14,м.Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (вул. Московська, 45,м.Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування пункту № 5 припису № 28 від 28.12.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2013 у справі №801/2940/13-а задоволений адміністративний позов Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» до Державної Азово-Чорноморської інспекції. Постановлено: Визнати протиправним та скасувати пункт 5 Припису Державної Азово-Чорноморської інспекції №28 від 28.12.2012.

Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неправильним на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права. При цьому заявник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм п.17 Постанови Кабінету міністрів України №431 від 29.03.2002.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 05.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 10.12.2012 по 25.12.2012 посадовими особами Інспекції було проведено перевірку дотримання ДП «Феодосійський морський торгівельний порт» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення позивачем п.17 Постанови Кабінету міністрів України №431 від 29.03.2002, а саме не забезпечення позивачем знешкодження прийнятих з суден побутових відходів і сміття.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявленого під час перевірки на адресу позивача Державною Азово-Чорноморською інспекцією 28.12.2012 винесено припис, відповідно до п.5 якого позивачеві належить до 01.02.2013 з урахуванням положень ст..102 Водного Кодексу України, п.17 Постанови Кабінету міністрів України №431 від 29.03.2002 забезпечити повне знешкодження побутових відходів та сміття з суден на території порту.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем здійснюється ліквідація відходів та смітті з суден шляхом передачі на договірних засадах спеціальним організаціям, у позивача відсутні можливості знешкоджувати відходи та сміття на території порту шляхом їх спалення у зв`язку з відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, то пункт 5 припису відповідача не має під собою правового підґрунтя та є протиправним.

З такими висновками не погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до п.17 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 269 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. N 431) тимчасове накопичення і складування відходів та сміття на території портів можливе лише за наявності спеціально відведених та обладнаних місць та у разі їх подальшої утилізації та знешкодження. При цьому побутові відходи та сміття, прийняті з суден, повинні знешкоджуватися у портах.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що знешкоджування відходів та сміття, прийнятих з суден, здійснюється саме у портах. Правила не передбачають наявності права у портів передавати отримані з суден відходи та сміття іншим стороннім організаціям, навіть на підставі укладених цивільно-правових договорів.

За таких обставин, позивач повинен був здійснити всі необхідні заходи для створення умов, які б дали можливість виконувати вимоги п.17 Правил.

Висновки суду першої інстанції стосовно того, що позивач не мав можливості у зв`язку з неотриманням дозволу на викиді забруднюючих речовин, на експлуатацію установки для утилізації сміття та твердих відходів, а тому дотримання позивачем п.17 Правил не є необхідним, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки неотримання особою дозвільного документу не звільняю її від виконання певних законодавчо встановлених обов`язків.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2013 по справі № 801/2940/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко