Ухвала суду № 35326988, 30.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 34811/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Курильця А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Віко» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Віко» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області ( тепер Дрогобицька об»єднана податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області) про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Будова-Віко» 18.02.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області в якому, уточнивши позовні вимоги, просило №000912301/3 від 26.01.2010 року, №000912301/2 від 16.11.2009 року, №000912301/1 від 29.09.2009 року, №000912301/0 від 20.07.2009 року, №0000922301/3 від 26.01.2009 року, №0000922301/2 від 16.11.2009 року, №0000922301/1 від 29.09.2009 року, №0000922301/0 від 20.07.2009 року.

В позовних вимогах зазначає, що висновки податкового органу щодо заниження податку на прибуток внаслідок завищення суми валових витрат в загальній сумі 104428,00 грн., в т.ч. коригування валових витрат в сумі 96000,00 грн. та завищення витрат зі страхування в сумі 8428,00 грн., а також заниження податку на додану вартість на суму 14200,00 грн. не відповідають дійсності та чинному законодавству, що, в свою чергу, призвело до неправомірного прийняття податкових повідомлень-рішень № №000912301/3 від 26.01.2010 року, №000912301/2 від 16.11.2009 року, №000912301/1 від 29.09.2009 року, №000912301/0 від 20.07.2009 року, №0000922301/3 від 26.01.2009 року, №0000922301/2 від 16.11.2009 року, №0000922301/1 від 29.09.2009 року, №0000922301/0 від 20.07.2009 року. Вважає, що підприємством правомірно віднесено до складу валових витрат 96000,00 грн. та включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, оскільки вони понесені у зв»язку із сплатою та виконанням договорів, укладених із ПП «Будінвесткомфорт»про надання послуг по організації вантажних перевезень і податковому органу надано всі необхідні для перевірки первинні документи, які підтверджують факт використання ТзОВ «Будова-Віко» зазначених послуг у власній господарській діяльності.

Крім цього, зазначає, що оскільки згідно умов договору оренди та ст. ст. 759, 803 ЦК України на ТзОВ «БудоваВіко» покладено відповідальність за ризик пошкодження (втрати) орендованих автомобілів SCANIA R124, д.н. НОМЕР_3 та DAF д.н.НОМЕР_2 то витрати по добровільному страхуванню в сумі 5160,00 грн. та витрати по оплаті вартості картки міжнародного автомобільного страхування в сумі 3268,00 грн. вказаних транспортних засобів правомірно віднесені підприємством до валових витрат.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТОВ «Будова-Віко» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апелянт зазначає, що підприємством правомірно включено до складу валових витрат 96 000,00 грн. (без ПДВ), так як вони понесені ТзОВ «Будова-Віко» у зв'язку із виконанням договорів № 01/08/08 та № 01/10/08, послуги яких були використані товариством у власній господарській діяльності. Вказане повністю відповідає вимогам п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не відповідає вимогам чинного законодавства твердження податкового органу про відсутність в первинних документах (актах здачі-приймання наданих послуг) обов'язкових реквізитів, що надають документам юридичної сили і доказовості. ( ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ), а відсутність в актах виконаних робіт конкретизації послуг не передбачена вказаною вище нормою.

Жодних доказів використання товариством наданих послуг для діяльності не пов'язаної з господарською, ревізорами не наведено (чим порушено вимоги п. 2.3.2 наказу ДПА України № 327).

Стосовно правомірності включення суми 8 428,00 грн. до валових витрат за 2008 рік (витрати по оплаті ЗAT «Страхова компанія «Провідна» за договором № 06/0044780/1404/08 добровільного страхування транспортного засобу, переданого в заставу (автомашина SCANIA R124, д.н. НОМЕР_3) в сумі 5160,00 грн., та витрати по оплаті ВАТ СК «Універсальна» вартості картки міжнародного автомобільного страхування автомашини DAF д.н. НОМЕР_2 в сумі 3268,00 грн. вказує, що відповідно до ст. 803 ЦК України наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Крім того, відповідно до п. 17 договору оренди від 11.09.2007 р. № 3019, на наймача (ТзОВ «Будова-Віко» ) покладено обов'язок здійснити страхування переданого йому автомобіля.

Без отримання зазначеної «зеленої» картки товариство не може займатись діяльністю автомобільного вантажного транспорту за межами території України. У зв'язку з цим, відповідають вимогам чинного законодавства дії ТзОВ «Будова-Віко» по віднесенню до валових витрат 2008 року, витрат в сумі 3268,00 грн. по оплаті вартості картки міжнародного автомобільного страхування автомашини DAF д.н. НОМЕР_2, як витрат зі страхування інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності.

На думку апелянта є помилковим висновок суду першої інстанції про завищення суми податкового кредиту внаслідок неправомірного включення до його складу сум, за отриманими від ПП «Будінвесткомфорт» податковими накладними: № НН-300802 від 30.08.2008 p., № НН-301017 від 30.10.2008 р. та № НН-271126 від 27.11.2008 р. Зазначені податкові накладні видані ПП «Будінвесткомфорт» на виконання умов договорів № 01/08/08 від 01.08.2008 р. та № 01/10/08 від 01.10.2008 р. про надання послуг по організації вантажних перевезень. При цьому, сплачена у вартості послуг сума ПДВ правомірно включена до податкового кредиту, так як отримані послуги використовувались у господарській діяльності ТзОВ «Будова-Віко».

Представник податкового органу в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, вважаючи прийняте рішення законним та обгрунтованим.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника податкового органу, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Будова-Віко» з питань дотримання вимог податкового за період з 15.12.2006 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 15.12.2006 р. по 31.12.2008 р., про що складено акт № 510/23-1/34769047 від 06.07.2009 р.

Перевіркою встановлено порушення платником п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 та п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 26107 грн., в тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 5250 грн. та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 14 200 грн., в т.ч. по деклараціям за серпень 2008 року в сумі 4200 грн., за жовтень 2008 року в сумі 5000 грн. та за листопад 2008 року в сумі 5000 грн.

За результатами перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000912301/0 від 20.07.2008 р., яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 34464,00 грн. (з яких 26107,00 грн. основний платіж, 8357,00 грн. - штрафні санкції);

- № 0000922301/0 від 20.07.2008 р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 21300,00 грн.(з яких 14200,00 грн. - основний платіж, 7100,00 грн. - штрафні санкції).

За результатами розгляду первинної скарги платника винесено податкові повідомлення-рішення № 0000912301/1, № 0000922301/1 від 29.09.2009 р.

За результатами розгляду повторної скарги винесено податкові повідомлення-рішення № 0000912301/2, № 0000922301/2 від 16.11.2009 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погоджується апеляційна інстанція, виходив з того, що в судовому засідання не здобуто доказів використання оплачених послуг платником у господарській діяльності.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 01.08.2008 р. між ТзОВ «Будова - Віко»(Замовник) та ПП «Будінвесткомфорт»(Виконавець) було укладено договір про надання послуг по організації вантажних перевезень по Україні № 01/08/0, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання щодо організації вантажних перевезень по Україні. Крім цього, 01.09.2008 р. між ТзОВ «Будова - Віко»(Замовник) та ПП «Будінвесткомфорт»(Виконавець) укладено додаток №01/09 до договору № 01/08/08, щодо дії договору до 31.08.2008 р.

01.10.2008р. між ТзОВ «Будова-Віко»(Замовник) та ПП «Будінвесткомфорт»(Виконавець) було укладено договір про надання послуг по організації вантажних перевезень по Україні № 01/10/08, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов»язання щодо організації вантажних перевезень по Україні та за її межами.

На виконання договорів № 01/08/08 та № 01/10/08 складено наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

№ОУ-300812 від 30.08.2008 р. про те, що Виконавцем (ПП «Будінвесткомфорт») були проведені роботи (надані послуги) організація вантажних перевезень по Україні, сума послуг становить 21 000 грн., включаючи ПДВ;

№ОУ-301012 від 30.10.2008 року про те, що Виконавцем (ПП «Будінвесткомфорт») були проведені роботи (надані послуги) організація вантажних перевезень по Україні та за її межами, сума послуг становить 25 000 грн., включаючи ПДВ;

№ОУ-271123 від 27.11.2008 року про те, що Виконавцем (ПП «Будінвесткомфорт») були проведені роботи (надані послуги) організація вантажних перевезень по Україні та за її межами, сума послуг становить 25 000 грн., включаючи ПДВ;

№ОУ-301201 від 30.12.2008 року про те, що Виконавцем (ПП «Будінвесткомфорт») були проведені роботи (надані послуги) організація вантажних перевезень по Україні та за її межами, сума послуг становить 25 000 грн., включаючи ПДВ.

ТзОВ «Будова-Віко» оплатило вартість наданих послуг, що підтверджується платіжними дорученнями №217 від 30.09.2008 р. на суму 25 200, 00 грн., №698 від 13.11.2008 р. на суму 30 000, 00 грн., №233 від 15.12.2008 р. на суму 30000,00 грн. та №763 від 21.01.2009р. на суму 30000,00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У відповідності до п.5.11 ст.5 зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Право платника податків на віднесення до складу валових витрат Законом прямо ставиться в залежність від того, чи є в наявності первинний документ, який відображає факт здійснення певної господарської операції. Акт прийому передачі виконаних робіт, будучи первинним документом та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, повинен містити відомості про дії та події, оформлені цим документом. (п. 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, первині документи, в даному випадку акти здачі - приймання робіт (надання послуг), повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги, виконані роботи перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з господарською діяльністю.

Оскільки у актах не конкретизовано, які саме послуги надавались, їх обсяги в натуральному та вартісному виразі, відсутні звіти про пророблену роботу, як в письмовому вигляді так і телефоном, факсом, відсутні звіти та документи, які свідчать про проведені заходи, спрямовані на пошук клієнтів для здійснення транспортних перевезень (т.2 а.с.15-91) податковий орган обгрунтовано 16.06.2010 року №7237/10/23-123 звернувся до ТзОВ «Будова-Віко» із листом щодо надання первинних документів (реєстру послуг, наданих ПП «Будінвесткомфорт»), що засвідчують факти використання їх у власній господарській діяльності, проте листом №16 від 17.06.2009 року податковому органу було відмовлено у наданні копій витребовуваних документів.

Позивач також не надав суду доказів, використання послуг, які передбачені у п. 1 договорів № 01/08/08 та № 01/10/08 у власній господарській діяльності.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ТзОВ «Будова-Віко» не представлено до перевірки первинних документів, що засвідчують факти використання їх у власній господарській діяльності, не навів економічного ефекту цієї господарської операції та їх зв'язок із досягненням доходу в наступних періодах, що призвело до завищення скоригованих валових витрат в розмірі 96000 грн. в тому числі за 3 квартал 2008 рік 21000 грн. та за 4 квартал 2008 року 75000 грн.

Щодо податкового кредиту судом першої інстанції встановлено, що ПП «Будінвесткомфорт» виписало ТзОВ «Будова-Віко» податкові накладні за придбані послуги по організації вантажних перевезень згідно договорів № 01/08/08 від 01.08.2008р. та № 01/10/08 від 01.10.2008р. в сумі 85200,00 грн., в тому числі ПДВ-14200,00 грн.:

-№НН-300802 від 30.08.2008р. на суму 25200,00 грн., в тому числі ПДВ-4200,00 грн.;

-№НН-301017 від 30.10.2008 р. на суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ-5000,00 грн.;

-№НН-271126 від 27.11.2008 р. на суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ-5000,00 грн.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем безпідставно, в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат віднесено вартість послуг по договорах № 01/08/08 від 01.08.2008р. та № 01/10/08 від 01.10.2008р., і, відповідно, в порушення Закону України «Про податок на додану вартість» - сума ПДВ в складі вартості послуг вказаних у зазначених договорах безпідставно віднесена до податкового кредиту ТзОВ «Будова-Віко».

Щодо правовідносин за договорами оренди транспортних засобів, судом першої інстанції встановлено, що 11.09.2007 р. між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТзОВ «Будова-Віко»(орендар) було укладено договір оренди, за яким орендодавець передає, а орендар приймає за плату в користування транспортний засіб SCANIA R124, д.н. НОМЕР_3 Згідно п.2 цього Договору транспортний засіб є особистою власністю орендодавця і зареєстрований за ним відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВС № 205213.

01.12.2008 р. ТзОВ «Будова-Віко»(Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/044780/1404/05 із ЗАТ Страховою компанією «Провідна»(Страховик). На виконання зазначеного договору Страхувальником було перераховано оплату страхової премії за страхування автомобіля SCANIA R124, д.н. НОМЕР_3 в сумі 5160,00 грн. про що свідчить платіжне доручення від 01.12.2008 р. №232.

04.09.2008 р. між ФОП ОСОБА_1(орендодавець) та ТзОВ «Будова-Віко»(орендар) було укладено договір оренди, за яким орендодавець передає, а орендар приймає за плату в користування транспортний засіб DAF д.н.НОМЕР_2.

18.12.2008р. між ВАТ СК «Універсальна»(Страховик) та ТзОВ «Будова-Віко»(Страхувальник) підписано Поліс №5466050 обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування «зелена картка» вказаного вище автомобіля на суму 3268,00 грн.

Висновки суду першої інстанції про неправомірність включення вказаних вище втрат із страхування до складу валових витрат за 4 квартал 2008 р. є обґрунтованими і відповідають чинному законодавству

Так, відповідно до п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств) в редакції, яка діяла на дату укладення договору страхування, зокрема, передбачено, що до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку.

Підпунктом 8.5.1 п.8. ст.8 вказаного вище Закону визначено, що балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних, які передаються платником податку в оперативний лізинг (оренду).

За таких обставин,коли, основні фонди передані в оперативну оренду, перебувають на балансі орендодавця. то і витрати на страхування транспортних засобів та цивільної відповідальності, пов»язаної з експлуатацією транспортних засобів не відносяться до складу валових витрат орендаря, а орендодавця.

Крім того, як видно зі ст. 802 ЦК України страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв»язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Віко» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року у справі №2а-1452/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.Р. Курилець

Ухвала у повному обсязі складена 04.11.2013 року.