Ухвала суду № 35326874, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6346/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Київської обласної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Релігійної Громади Української Автокефальної Православної Церкви «Успіння Богородиці» до Київської обласної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року позивач Релігійна Громада Української Автокефальної Православної Церкви «Успіння Богородиці» звернулися в суд з адміністративним позовом до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» №55 та №56 від 05 вересня 2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що висновки акта перевірки про нецільове використання гуманітарної допомоги є помилковими, та відповідачем не доведено правомірність прийняти податкових повідомлень-рішень.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що Релігійна Громада Української Автокефальної Православної Церкви «Успіння Богородиці» є юридичною особою, що зареєстрована 02.04.1992 року Бородянською районною державною адміністрацією Київської області, та має статус неприбуткової організації за ознакою релігійні організації.

Посадовими особами Київської обласної митниці проведено позапланову документальну перевірку стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 26.11.2010 року по 18.05.2011 року, про що складено акт від 03.08.2012 року № 22/12/125000000/33513031.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем митного законодавство, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті обов'язкових платежів на загальну суму 164 116, 48 грн..

В перевіряємий період позивач здійснював розподіл гуманітарної допомоги з метою роздачі серед малозабезпечених громадян (дітей-сиріт, мешканців дитячих притулків, багатодітних сімей, ветеранів війни та праці, інвалідів, хворих, самотніх громадян похилого віку, інших нужденних) через інші християнські релігійні та благодійні організації, але не забезпечив належного оформлення первинних документів; набувачі допомоги не надавали звіти про використання гуманітарної допомоги; організацією було перевищено вагу товарів, дозволених до переміщення на митну територію України.

Перевіркою встановлено, що гуманітарна допомога «взуття на підошві з гуми та полімерних матеріалів, нове - кросівки - 2305 коробів (18440 пар)» яка оформлена на підставі витягу з протоколу №26/ГД-11451 засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 16.12.2010 року по ВМД від 18.05.2011 року № 125000009/2011/518861 та відповідно до товарно-транспортної накладної БЗС № 00710 була відправлена а/м Рено на орендований у ЗАТ «Одесахімпоптторг» склад, який знаходиться за адресою: 7 км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 13.

Відповідно до інформації, викладеної у листі ЗАТ «Одесахімоптгорг» від 05.07.2011 року № 73/1, вищезазначений товар на складах ЗАТ «Одесахімоптгорг» не розміщувався, а в провадженні СУ ГУМВС України в Одеській області знаходиться кримінальна справа № 0120110081, порушена 27.05.2011 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, 3 ст. 358 КК України, за фактом підробки і використання підробленого документа - міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 547/1, згідно якої вантаж у вигляді товарів народного споживання китайського виробництва в контейнері CCLU 9938438 перевезено з м. Одеси в м. Київ, де його було розмитнено під виглядом гуманітарної допомоги і в подальшому перевезено в м. Одеса для реалізації.

За вказаних обставин посадові особи Київської обласної митниці визначили отриманий позивачем та розподілений гуманітарний вантаж як дохід позивача, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість.

На підставі висновків акта перевірки Київською обласною митницею прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 05.09.2012 року №55, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у сумі 58 333,85 грн., з яких: 51 983,81 грн. - за основним платежем; 6350,04 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; та від 05.09.2012 року № 56, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» у сумі 126 091,95 грн., з яких: 112 132,67 грн. - за основним платежем; 13 959,28 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення прийнято митним органом у зв'язку з тим, що позивач, маючи статус неприбуткової організації, отримав гуманітарну допомогу, яку в подальшому передав не ідентифікованим особам, не забезпечив належного оформлення операцій з розподілу цієї допомоги та не підтвердив її цільове використання, чим порушив вимоги Закону України «Про гуманітарну допомогу».

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» передбачено, що гуманітарна допомога - це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», якою передбачено, зокрема, поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів.

У період з листопада 2010 по травень 2011 року позивач отримав на безоплатній основі від Української автокефальної православної церкви в діаспорі (США) вантажі (одяг, взуття та сумки) загальною вагою 112827,00 кг, митна вартість яких згідно з вантажно-митними деклараціями складає 508 652,43 грн..

Отримувачами гуманітарної допомоги, відповідно до статті 1 вказаного Закону є юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, зокрема, релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Позивач на підставі рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України (протокол від 18.05.2011 року № 26/ГД-2713/К) включений до реєстру отримувачів гуманітарної допомоги за реєстраційним номером 02649ЄР.

Згідно з рішеннями Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України (протоколи від 04.11.2010 № 26/ГД-2960/К; від 16.12.2010 № 26/ГД-11451, від 17.03.2011 № 26/ГД-11479, від 08.04.2011 № 26/ГД-2997/К) вказані вантажі визнано гуманітарною допомогою.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, у грошовій або натуральній формі (крім підакцизних товарів), яка надається, ввозиться, пересилається в Україну, звільняється від оподаткування.

Згідно ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу» бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням. Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідної комісії з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.

Порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.12.1999 року № 298, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.1999 за № 915/4208.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Порядку передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).

Одержану гуманітарну допомогу у вигляді товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Передача набувачу гуманітарної допомоги у вигляді товарно-матеріальних цінностей відображається за дебетом рахунку 48 у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна. (пункти 1.2 та 1.3 Положення).

Позивач здійснював розподіл гуманітарної допомоги шляхом передачі предметів гуманітарної допомоги через інші християнські громадські та благодійні організації (фонди).

Фізичні особи - набувачі гуманітарної допомоги безпосередньо у відносини з позивачем не вступали.

Передача гуманітарної допомоги іншим християнським громадським та благодійним організаціям (фондам) здійснювалась позивачем згідно із затвердженим Планом розподілу гуманітарної допомоги, затвердженим Парафіяльною Радою Релігійної громади Української автокефальної православної церкви Успіння Богородиці, на підставі листів-прохань про надання гуманітарної допомоги від інших християнських релігійних та благодійних організацій (фондів).

Факт передачі товарів гуманітарної допомоги оформлювався шляхом складання видаткових накладних.

Отримання товарів здійснювалось на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

У бухгалтерському обліку облік отримання та використання позивачем гуманітарної допомоги здійснювався шляхом ведення записів у книзі аналітичного обліку, контролю та розподілу гуманітарної допомоги, оборотно-сальдових відомостей та журналах по рахунках 22 та 48.

На підтвердження факту цільового використання гуманітарної допомоги християнські релігійні та благодійні організації (фонди), яким позивач передавав відповідні товари, надавали звіт про використання гуманітарної допомоги.

Відповідачем не надано доказів, отримання позивачем будь - якої компенсації за надану гуманітарну допомогу зі сторони отримувачів такої допомоги.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення 27.05.2011 року СУ ГУМВС України в Одеській області кримінальної справи № 0120110081 за фактом підробки і використання підробленого документа - міжнародної товарно-транспортної накладної, оскільки факт порушеної кримінальної справи не свідчить про наявність вини позивача у вчинені злочину.

Позивач розподіляючи гуманітарну допомогу, діяв згідно з вимогами чинного законодавства, а висновки відповідача про порушення позивачем вимог статті 11 Закону України від 22.10.1999 року «Про гуманітарну допомогу» є помилковими.

Суд першої інстанції надав належну правову оцінку щодо використання гуманітарної допомоги позивачем, з урахуванням обставин встановлених постановою по справі № 2а-6226/11/1070, що набрала законної сили, за позовом Релігійної Громади Української Автокефальної Православної Церкви «Успіння Богородиці» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, згідно з якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» та «Податок на додану вартість», які скасовані в судовому порядку, а висновки податкового органу про нецільове використання позивачем благодійної допомоги спростовані.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Київської обласної митниці - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 14.11.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.