Постанова № 3532656, 29.04.2009, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа №2-а-33/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2009 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Корбута В.М.

при секретарях Божок Н.В., Киричок В.В.

за участю позивача ОСОБА_1 .

представника відповідача ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Київській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати сум, належних до виплати при звільненні та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом просить поновити строк звернення до суду, стягнути з Головного управління юстиції у Київській області (далі-відповідач) на його користь 1487,20 грн. середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати по день проведення фактичної виплати заборгованості 30.05.2007 року, стягнути з відповідача 27,75 грн. компенсації за втрату частини заробітної плати у зв’язку з затримкою її виплати, стягнути моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що він в період з 10.11.2005 року по 25.04.2007 року перебував на посаді начальника Державної виконавчої служби у Рокитнянському районі Київської області. На момент звільнення його з роботи відповідач не виплатив розрахункові в сумі 4625 грн. 33 коп., що становить 1487 грн.20 коп. -вихідної допомоги та 3138 грн.13 коп.- компенсація за невикористані відпуски за 2004-2007 роки. Після звільнення з посади в травні 2007 року він неодноразово письмово звертався до відповідача з приводу отримання довідки про розмір нарахованої і невиплаченої суми при звільненні, довідки про розмір середньомісячної зарплати та із заявою про виплату розрахункових. Фактично відповідач виплатив йому розрахункові тільки 30.05.2007 року.

Внаслідок порушення відповідачем вимог трудового законодавства пов'язаного із несвоєчасним проведенням розрахунку йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у неможливості використовувати зароблені кошти на власні потреби, втратою власного часу на встановлення причин невиплати цих коштів, звернення за юридичною допомогою та до суду. Також, заподіяно моральні страждання в зв'язку з принизливим відношенням до нього з боку відповідача. В результаті такого відношення з боку відповідача у нього погіршився стан здоров'я і тому він був вимушений тривалий час проходити курс амбулаторного та стаціонарного лікування. Не маючи коштів на придбання ліків він був змушений позичати гроші у сторонніх осіб, що також призвело до моральних страждань та втрати нормальних життєвих умов та зв'язків.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 відмовився від вимоги про стягнення з відповідача 27,75 грн., що є компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв’язку з затримкою її виплати та доповнив і уточнив решту вимог, та остаточно просить поновити строк звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача у порушенні строків проведення розрахунку та виплаті сум належних при звільненні протиправною, стягнути з відповідача 1487,20 грн. середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати по день проведення фактичної виплати заборгованості, а саме: за період з 03.05.2007 року по 30.05.2007 року та моральну шкоду у розмірі 10000 грн., посилаючись на вищенаведені обставини.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що позивач ОСОБА_1 дійсно з 10.11.2005 року працював на посаді начальника Державної виконавчої служби у Рокитнянському районі Київської області. 25.04.2007 року позивача було звільнено із займаної посади в зв’язку з ліквідацією Державної виконавчої служби у Рокитнянському районі Київської області. На момент звільнення позивача з посади Головне управління юстиції у Київській області мало зобов’язання перед ОСОБА_1 по виплаті вихідної допомоги, яка була виплачена 30.05.2007 року. Затримка у виплаті розрахункових пояснюється тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацією Департаменту державної виконавчої служби» від 16.11.2006 року відбулась ліквідація Державної виконавчої служби у Рокитнянському районі та створено Головне управління юстиції у Київській області. У відповідача було порушено звичайний порядок діяльності та не було можливості вчасно і в повній мірі здійснювати виплати. Також під час ліквідації було звільнено бухгалтера ДВС та відбувалась передача необхідних документів до Головного управління юстиції у Київській області. Крім того, під час ліквідації Міністерство юстиції України відкликало кошти з рахунків ДВС, що унеможливило проводити виплату коштів на певний період.

Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, то вона є необгрунтованою та не доведеною позивачем.

Суд, дослідивши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково із наступних підстав.

Згідно запису із трудової книжки № 31 та наказу Департаменту державної виконавчої служби від 10.11.2005 року №345 /к вбачається, що ОСОБА_1 . призначено на посаду начальника Державної виконавчої служби у Рокитнянському районі Київської області з 10.11.2005 року.

Згідно запису із трудової книжки № 32 та наказу Державної виконавчої служби Київської області від 25.04.2007 року №684/05 вбачається, що ОСОБА_1 . звільнено з посади начальника Державної виконавчої служби у Рокитнянському районі Київської області з 25.04.2007 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України./span>

Згідно наказу Державної виконавчої служби Київської області від 25.04.2007 року №684/05 вбачається, що ОСОБА_1 необхідно виплатити вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до ст.44 КЗпП України, грошову компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної відпустки та компенсацію за 7 календарних днів невикористаної додаткової відпустки за вислугу років з 10.11.2006 року по 25.04.2007 року, відповідно до Закону України «Про державну службу».span>

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби» від 16.11.2006 року №1622 визначено, що Міністерство юстиції є правонаступником Департаменту державної виконавчої служби.

Враховуючи вимоги 238 КЗпП України та те, що позивач ОСОБА_1 в період з 04.05.2007 року по 18.07.2007 року проходив курс амбулаторного та стаціонарного лікування, суд у відповідності до вимог 234 КЗпП України поновляє позивачу строк звернення до суду.

Відповідно до ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст.47, ст.116 КЗпП України вбачається, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства провадиться в день звільнення…Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Пояснення представника відповідача про те, що затримка по виплаті позивачу розрахункових пов’язана з виконанням постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацією Департаменту державної виконавчої служби» від 16.11.2006 року внаслідок чого порушився звичайний порядок діяльності ДВС та не було можливості вчасно і в повній мірі здійснювати ці виплати тому, що був звільнений бухгалтер та Міністерство юстиції України відкликало кошти з рахунків ДВС, суд вважає безпідставними та неповажними причинами, тому що це суперечить вимогам трудового законодавства України.

Судом встановлено, що 25.04.2007 року, тобто в день звільнення позивача ОСОБА_1 . з посади, відповідач не виплатив йому розрахункових та проігнорував неодноразові звернення щодо надання довідки про нараховані суми, які належать до виплати та довідки про розмір середньомісячного заробітку, тому суд вважає, що дана бездіяльність відповідача, яка пов’язана з невиконанням вимог трудового законодавства України являється неправомірною.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що затримка по виплаті розрахункових мала місце в період з 03.05.2007 року по 30.05.2007 року, що визнається сторонами по справі.

Згідно довідки від 12.06.2007 року виданої відповідачем вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 . становить 1487 грн.20 коп., що визнається і не оспорюється позивачем. Середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 . становить 35 грн. 41 коп. (1487,20 грн. : 42 роб. дні).

Суд вважає, що відповідно до ст.117 КЗпП України, підлягає частковому задоволенню вимога позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових, тобто з 03.05.2007 року по 30.05.2007 року, тобто за 20 робочих днів, що становить 708 грн. 20 коп.

Відповідно до ст.237-1КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього дадаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні дійсно встановлено, що позивач ОСОБА_1 в зв’язку з невиплатою йому розрахункових переніс моральні страждання та фізичну біль пов’язану із захворюванням, в зв’язку з чим були порушені його звичні життєві зв’язки, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи ступінь, характер та тривалість моральних страждань, суд вважає, що розмір визначений позивачем є значно завищеним і тому дана вимога підлягає частковому задоволенню та суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 1000 грн.

Суд вважає, що у відповідності до ст.94 КАС України з відповідача на користь держави повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 51 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 71, 94, 121, 158-163, 167, п.2 ч.1 ст.256 КАС України, ст.ст.116, 117, 233, 234, 237-1 КЗпП України-span>

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Визнати бездіяльність Головного управління юстиції у Київській області пов’язаною з порушенням строків проведення розрахунку та виплати ОСОБА_1 належних йому коштів при звільненні з посади неправомірною.

Стягнути з Головного управління юстиції у Київській області ( р/р 352108005002725, банк-ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, Код ЄДРПОУ-34481907) на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки виплати розрахункових за період з 03.05.2007 року по 29.05.2007 року в розмірі 708 грн. 20 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, а всього 1708 грн. 20 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору (державне мито) у відповідності до п.1 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.span>

Стягнути з Головного управління юстиції у Київській області ( р/р 352108005002725, банк-ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, Код ЄДРПОУ-34481907) на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час затримки виплати розрахункових за період з 03.05.2007 року по 29.05.2007 року в сумі 708 грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України./span>

Суддя В.М.Корбут