Постанова № 35326024, 05.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 911/2817/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання Натха М.С.,

від прокуратури - Козакевич О.С.,

від позивача - не з'явились,

від відповідача - Горбач О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР»

на рішення господарського суду Київської області від 17.09.2013 року

(підписано 19.09.2013р.)

у справі №911/2817/13 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України

до товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР»

про стягнення 69377,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Полтавський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України (далі - позивач) до ТОВ «Оптукрпром-ВР» (далі - відповідач) про стягнення 69377,52 грн. В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на наявність у відповідача заборгованості перед позивачем згідно договору №12 від 01.03.2012 року про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу військових частин, за квітень 2013 року у загальній сумі 69377,52 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.09.2013 року у справі №911/2817/13 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «Оптукрпром-ВР» на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава 69377,52 грн. заборгованості. Присуджено до стягнення з ТОВ «Оптукрпром-ВР» в дохід Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Оптукрпром-ВР» подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Київської області від 17.09.2013 року у справі №911/2817/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що договірні зобов'язання між сторонами, які виникли з договору №12 від 01.03.2012 року, припинились 30.04.2013 року у зв'язку із закінченням терміну дії цього договору (п. 9.1. договору в редакції п. 1 додаткової угоди від 19.03.2013 року), а тому, на переконання відповідача, припинилось і грошове зобов'язання, що ґрунтується на умовах даного договору. Крім цього, на думку скаржника, акти про надання послуг №31/3 від 16.05.2013 року на суму 30641,77 грн. та №32/3 від 16.05.2013 року на суму 38735,75 грн. не можуть бути допустимими доказами у справі, оскільки не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2013 року у справі №911/2817/13 апеляційну скаргу ТОВ «Оптукрпром-ВР» на рішення господарського суду Київської області від 17.09.2013 року у справі №911/2817/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.11.2013 року.

Прокурором 01.11.2013 року було подано суду заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких він вважає рішення господарського суду Київської області від 17.09.2013 року у справі №911/2817/13 законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці, склад колегії суддів у справі №911/2817/13 змінено на наступний: головуюча суддя Корсакова Г.В., судді Іоннікова І.А., Коротун О.М.

Представники позивача в судове засідання не з'явились, позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

28.10.2013 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи №911/2817/13 за відсутності його представника, яке судовою колегією задоволено. Окрім цього, у вказаному клопотанні позивач просить суд відхилити апеляційну скаргу ТОВ «Оптукрпром-ВР», а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник прокуратури заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.03.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №12 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу військових частин (далі - договір, а.с. 9-11), згідно п. 1.1. якого позивач забезпечує відповідача електричною енергією, отриманою від ПАТ «Полтаваобленерго», для забезпечення надання послуг з харчування особового складу військових частин у відповідності до переліку.

Згідно п. 1.2. договору (в редакції додаткової угоди від 20.03.2013 року, а.с. 13) відповідач відшкодовує позивачеві вартість електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу військових частин, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) №286/2/13/5 від 20.03.2013 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.4. договору передбачено, що на підставі розрахунків та/або показів засобів обліку електричної енергії оформлюються такі документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт; акт звірки за спожиту електричну енергію.

Щомісячно, до 20 числа, позивач та відповідач на підставі норм споживання електричної енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками (засобів обліку або розрахунку) складають і підписують акт виконаних робіт в двох примірниках (п. 6.5. договору).

Разом з цим, згідно з п. 6.6. договору щомісячно, в термін до 25 числа позивач надає відповідачеві рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по договору.

Згідно пп. 2.3.3. договору відповідач зобов'язувався після отримання від позивача рахунку-фактури, акта виконаних робіт протягом 10 банківських днів здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на розрахунковий рахунок КЕВ м. Полтава.

Відповідно до п. 9.1. договору (в редакції додаткової угоди від 19.03.2013 року) договір діє з 01.03.2012 року по 30.04.2013 року.

На виконання умов договору, позивачем у квітні 2013р. надано послуги, передбачені умовами договору, на загальну суму 69377,52 грн., що підтверджується актами про надання послуг №31/3 від 16.05.2013 року на суму 30641,77 грн. (а.с. 17) та №32/3 від 16.05.2013 року на суму 38735,75 грн. (а.с. 15). Вказані акти підписані представниками сторін без зауважень та скріплені їх печатками.

Позивачем були виставлені рахунки-фактури №31/3 від 16.05.2013 року на суму 30641,77 грн. (а.с. 16) та №32/3 від 16.05.2013 року (а.с. 14) на суму 38735,75 грн. за квітень 2013 року.

До матеріалів справи залучені описи вкладення у цінний лист 16.07.2013 року (а.с. 20) та від 15.08.2013 року (а.с. 69) та фіскальні чеки №1290 від 16.07.2013 року (а.с. 19) та №3199 від 15.08.2013 року (а.с. 69), які свідчать про те, що на адресу відповідача направлялись рахунки-фактури №31/3 від 16.05.2013 року та №32/3 від 16.05.2013 року на оплату 69377,52 грн. на відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу військових частин.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем по відшкодуванню вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу військових частин, згідно договору №12 від 01.03.2012 року за квітень 2013 року у загальній сумі 69377,52 грн., а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 69377,52 грн. боргу, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Посилання скаржника на те, що договірні зобов'язання між сторонами, які виникли з договору №12 від 01.03.2012 року, припинились 30.04.2013 року у зв'язку із закінченням терміну дії цього договору (п. 9.1. договору в редакції п. 1 додаткової угоди від 19.03.2013 року), а тому припинилось і грошове зобов'язання, що ґрунтується на умовах даного договору, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Частинами 1, 3 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна норма міститься і в ст. 599 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо відшкодування вартості спожитої електричної енергії згідно договору №12 від 01.03.2012 року за квітень 2013 року у загальній сумі 69377,52 грн. не виконав. Отже, встановлений договором №12 від 01.03.2012 року обов'язок відповідача сплатити вартість спожитої електричної енергії, отриманої під час дії договору, не припинився із закінченням строку дії цього договору.

На доводи скаржника про те, що акти про надання послуг №31/3 від 16.05.2013 року та №32/3 від 16.05.2013 року не можуть бути допустимими доказами у справі, оскільки не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме не містять місця їх складання і посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи акти про надання послуг №31/3 від 16.05.2013 року та №32/3 від 16.05.2013 року містять прізвища осіб, що їх підписали, а саме від позивача - Камзист В.В., від відповідача - Мартиненко М.М. Цими ж особами, а саме начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Камзист В.В. та директором ТОВ «Оптукрпром-ВР» Мартиненко М.М. підписаний і договір №12 від 01.03.2012 року.

Відповідачем факт підписання вказаних актів не заперечується, як і не оспорюються повноваження осіб, які їх підписали.

Акти наданих послуг підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень та скріплені печатками сторін.

Отже, наведене свідчить про отримання відповідачем послуг по забезпеченню електричною енергією згідно договору №12 від 01.03.2012 року, що є підставою виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР» обов'язку здійснити розрахунки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 17.09.2013 року у справі №911/2817/13 відповідає фактичним обставинам справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР» на рішення господарського суду Київської області від 17.09.2013 року у справі №911/2817/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 17.09.2013 року у справі №911/2817/13 залишити без змін.

3. Справу №911/2817/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді І.А. Іоннікова

О.М. Коротун