Рішення № 35325971, 12.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.2013 Справа № 905/7222/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Авдіївка Донецької області

про зобов'язання визнати вимоги зі сплати заборгованості, яка станом на 29.07.2013р. складає 13 476,58 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бондаренко Д.Ю. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промстрой", м. Горлівка Донецької області

про визнання Донецької філії АТ „Брокбізнесбанк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Промстрой" з грошовими вимогами в сумі 1 362 244,22 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Архипенко І.В. за довіреністю.

від відповідача: не з'явився

Суд перебував в нарадчій кімнаті

19.12.201112.11.2013р. з 1111.40.50 год. по 1211.50.00 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Авдіївка Донецької області про зобов'язання визнати вимоги зі сплати заборгованості, яка станом на 29.07.2013р. складає 13 476,58 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправомірність ухилення відповідача від визнання його вимог про стягнення заборгованості в сумі 13 476,58 грн. у процедурі ліквідації.

Ухвалою суду від 14.10.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/7222/13.

Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк" м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промстрой", м. Горлівка Донецької області про визнання Донецької філії АТ „Брокбізнесбанк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Промстрой" з грошовими вимогами в сумі 1 362 244,22 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається ухилення ліквідаційної комісії відповідача від розгляду його кредиторських вимог в сумі 1 362 244,22 грн.

Ухвалою від 11.11.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/126пн.

Представник позивача в судовому засіданні 19.12.201112.11.2013р. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АВ №950479, станом на 03.10.2013р. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи повідомлення №№01081860, 01088341 про вручення ухвал суду особисто відповідачці, суд робить висновок про належне виконання обов'язку її повідомити про час та місце розгляду справи №905/7222/13.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалах суду від 11.11.2011р., 28.11.2011р.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 16.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Промстрой" зареєстровано за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 117.

На адресу суду повернуто поштові відправлення, надіслані відповідачу за вказаною адресою, №№15880996, 16406631 з відміткою органу поштового зв'язку „за зазначеної адресою не проживає".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Разом з цим, як вбачається з отриманого господарським судом спеціального витягу, Товариство з обмеженою відповідальністю „Промстрой" перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З урахуванням вищевикладеного, перебування відповідача у стані припинення не перешкоджає розгляду по суті справи №19/126пн.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

16 березня 2013р. між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки, за змістом якої клієнт просить банк відкрити поточний та картковий рахунки. При цьому в разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишками власних коштів), банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт: банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів і в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на власний розсуд або в письмовій формі, або встановленими засобами електронного зв'язку банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розміру процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

З підписанням вищевказаної заяви клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі Умовами і Правилами обслуговування за розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку www.privatbank.ua, http://client-bank. privatbank.ua; Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування; приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - договору банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до п.3.18.1.5 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, викладених в п.3.18 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. За змістом п.п.3.18.1.1, 3.18.1.3, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах ліміту в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Здійснення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту провадиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг, зокрема, в формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки (п.3.18.1.8).

Пунктом 3.18.2.2 визначений перелік обов'язків клієнта, серед яких - сплатити проценти за весь час користування кредитом (п.п.3.18.2.2.2), здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку завершення періоду безперервного користування кредитом - період часу не більше 35 днів, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку (п.п.3.18.2.2.3, 3.18.1.11).

За змістом п.3.18.2.2.8, клієнт доручає банку списувати грошові кошти зі всіх своїх поточних рахунків, відкритих як на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і відкритих після цього, в валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідно до підпункту 4 п.3.18.2.1.4 за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу здійснюється погашення заборгованості за відсотками, розрахованими відповідно до п.п.3.18.4.1, 3.18.4.2, згідно з якими за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує банку відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована ставка).

Порядок розрахунку відсотків встановлений п.п.3.18.4.1.1-3.18.4.2 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів. Так, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентної ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. В разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Згідно з п.3.18.4.4, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

За умовами п.3.18.4.1.3, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.3.18.5.1, при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, в % річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. При цьому, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.18.5.1-3.18.5.3 здійснюється протягом 3 років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.3.18.5.4 Умов та правилами надання банківських послуг).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АВ №950479 від 03.10.2013р., 04.06.2013р. відповідачем прийнято рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 50-1 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець письмово повідомляє державного адміністратора, кредиторів про прийняте рішення щодо припинення її підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог, що не може становити менше двох і більше трьох місяців з дня опублікування повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності. Після внесення запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо рішення фізичної особи - підприємця про припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (ч. 2 ст. 50-1 Кодексу).

Відповідачем не надано належних доказів виконання встановленого законом обов'язку оприлюднити у спеціалізованому друкованому ЗМІ відомостей щодо припинення діяльності та строку для заявлення кредиторами.

Проте, з урахуванням норм ч.1 ст.50-1 ЦК України, позивач звернувся до нього з заявою від 06.08.2013р. про визнання кредиторських вимог за договором від 16.03.2012р. щодо стягнення заборгованості в сумі 13 476,58 грн.

За приписами ч.ч.3-4 ст.50-1 ЦК України, кожна вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається фізичною особою - підприємцем, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання фізичною особою - підприємцем відповідної вимоги кредитора. Вимоги кредиторів, не визнані фізичною особою - підприємцем, діяльність якої припиняється, якщо кредитор у місячний строк з дня одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, та вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, не задоволені через відсутність майна, вважаються погашеними.

Проте, відповідачем не доведено належними доказами дотримання встановленої законом процедури розгляду кредиторських вимог. Натомість, незважаючи на надіслання вищевказаної заяви на юридичну адресу відповідача, її залишено без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з позовом до господарського суду.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, станом на 29.07.2013р. у відповідача наявна заборгованість за договором б/н від 16.03.2008р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 12 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 978,99 грн. та заборгованості з комісійної винагороди в сумі 324,00 грн. На вимогу суду позивачем до матеріалів справи № 905/7020/133 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.

Крім того, позивачем на підставі п.3.18.5.1 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів нараховано до стягнення пеню за прострочення грошових зобов'язань загальною сумою 173,59 грн.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, нарахованої з 26.06.2013р. по 29.07.2013р. в сумі 156,49 грн.

В обґрунтування законності нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, представник позивача пояснив, що строк виконання клієнтом зобов'язання зі сплати відсотків визначається п.3.18.4.1 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів - при закритті банківського дня. Проте, судом проаналізовано зміст наведеної норми у контекстному взаємозв'язку з іншими положеннями розділу 3.18.4 «Порядок розрахунків» та встановлено, що згідно з п.3.18.4.3 сплата процентів за користування кредитом, розрахованих згідно з п.3.18.4.1-3.18.4.2, здійснюється в порядку, зазначеному в п.3.18.1.1, 3.18.2.1.4, 3.18.2.2.8.

Проте, п.3.18.1.1 визначено порядок встановлення ліміту кредитування та підстави виникнення дебетового сальдо на рахунку клієнта, в п.3.18.2.1.4 сторонами узгоджено порядок обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, в п.3.18.2.2.8 міститься доручення клієнта банку здійснювати списання коштів з його рахунку за наявності передбачених цим пунктом підстав. Отже, норми, якими за змістом п.3.18.4.3 встановлений порядок сплати процентів, не визначають строку сплати клієнтом процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Разом з цим, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.ч.3, 5 ст. 254 ЦК України).

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що правомірними є позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків, розрахованої виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, від першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки (ст. 1048 ЦК України), по 29.07.2013р., як заявлено в розрахунку, загальною сумою 0,85 грн.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги часткову сплату відповідачем пені 27.08.2013р. в сумі 100,00 грн. та 23.09.2013р. в сумі 50,00 грн., суд робить висновок про правомірність вимог про сплату пені в сумі 7,34 грн.

Таким чином, з огляду на наведені обставини та беручи до уваги норми ст.50-1 ЦК України, суд кваліфікує як протиправне ухилення ФОП ОСОБА_1 від визнання кредиторських вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договором від 16.03.2012р., яка складається з заборгованості за кредитом сумі 12 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 978,99 грн., заборгованості за комісійною винагородою в сумі 324,00 грн. та пені в сумі 7,34 грн., тому задовольняє в обґрунтованій частині позовні вимоги, зобов'язуючи Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості у вищевказаному розмірі.

Проаналізувавши зміст листа №17/7 від 26.03.2012р., суд дійшов висновку, що визнання ліквідатором ПП «WEF TRANS» заборгованості за кредитним договором №80-11-20-120/05 від 05.07.2005р. свідчить про невиконання відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2009р. по справі №19/205 у повному обсязі. ОтжеВодночас, при визначенні гривневого еквіваленту заборгованості за кредитним договором №80-11-20-120/05 від 05.07.2005р. суд вважає безпідставним застосування позивачем офіційного курсу євро, встановленого Національним Банком України на 03.02.2012р., який склав 1 046,17 грн. за 100 євро, в той час як на дату звернення позивача з вимогою до ліквідатора «WEF TRANS» (08.02.2012р.) офіційний курс НБУ складав 1 047,69 грн. за 100 євро. Проте, оскільки застосування меншого курсу іноземної валюти при визначенні гривневого еквіваленту заборгованості призводить до зменшення розміру кредиторських вимог в цілому, суд вважає визначення гривневого еквіваленту заборгованості за кредитним договором №80-11-20-120/05 від 05.07.2005р. станом на 03.02.2012р. таким, що не порушує прав відповідача, тому може бути вчинено кредитором.

03.02

08 квітня 2011р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Промстрой" прийнято рішення про припинення діяльності цього товариства шляхом його ліквідації, призначено ліквідаційну комісію та вирішено забезпечити здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією, в тому числі - виявити кредиторів та дебіторів товариства і провести з ними розрахунки.

З урахуванням викладеного, голова ліквідаційної комісії ТОВ „Промстрой" звернувся до директора Донецької філії ПАТ „Брокбізнесбанк" з листом №13/2011 від 26.04.2011р., в якому повідомив, що всі претензії з питань ліквідації зазначеного товариства приймаються до 22.06.2011р. У відповідь на вищевказаний лист банк надіслав заяву №01-03/1310 від 13.05.2011р., в якій просив визнати Донецьку філію АТ „Брокбізнесбанк" кредитором ТОВ „Промстрой" з грошовими вимогами в сумі 1 362 244,22 грн., яку 23.05.2011р. отримано останнім. 23 червня 2011р. банк листом №01-03/1743 просив голову ліквідаційної комісії ТОВ „Промстрой" повідомити про розгляд вищевказаної заяви, проте відповіді не отримав, що стало підставою для його звернення до господарського суду з позовом по справі №19/126пн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, наразі в останнього перед банком наявна безспірна заборгованість в сумі 1 362 244,22 грн. Як вбачається з матеріалів справи №19/126пн, позивачем здійснені заходи щодо захисту свого права на отримання задоволення вимог за кредитним договором, зокрема, нотаріусом вчинено виконавчий напис №432 від 23.04.2010р. щодо звернення стягнення частини заборгованості в сумі 1 000 000,00 грн. на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю, банком отриманий наказ господарського суду Донецької області від 19.10.2010р. про примусове виконання рішення по справі №28/173. Але, фактичне задоволення вимог не відбулося.

Разом з цим, за змістом ст.15 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожна особа (суб'єкт господарювання) має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний за змістом перелік способів захисту порушених прав та інтересів суб'єктів господарювання наведений в ст.20 Господарського кодексу України.

Способи захисту, передбачені ч.2 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді.

З урахуванням викладеного, суд звертає увагу позивача, що встановлене ст.112 Цивільного кодексу України право кредитора звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії у разі відмови останньої у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, передбачає таке звернення у спосіб, встановлений ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Обраний позивачем спосіб захисту , а саме „визнання Донецької філії АТ „Брокбізнесбанк" кредитором ТОВ „Промстрой" з грошовими вимогами в сумі 1 362244,22 грн." не відповідає вимогам вищевказаних статей, тому порушене право позивача не може бути захищено судом у справі 19/126 пн у заявлений ним спосіб. Водночас, кредитором не доведено належними доказами дотримання місячного строку, передбаченого законом, для подання позову на підставі ч.3 ст.112 Цивільного кодексу України.

Крім зазначеного, за змістом ст.ст. 2, 80, 95 ЦК України суб'єктами цивільних відносин є юридичні та фізичні особи, які наділяються статусом боржника або кредитора в залежності від правовідносин, які між ними складаються. Філії не є юридичними особами, до того ж, відповідно до Положення про Донецьку філію Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" юридичною особою не є Донецька філія АТ „Брокбізнесбанк". У зв'язку з викладеним, вимога про визнання Донецької філії АТ „Брокбізнесбанк" кредитором ТОВ „Промстрой" є такою, що не відповідає закону за суб'єктним складом.

Беручи до уваги наведені обставини та враховуючи приписи вищевикладених норм, суд дійшов висновку, що позивні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно доЗа приписами ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору залишаються на позивачеві. судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.16, 16, 112,50-1, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст.20, 193 Господарського кодексу України, Законом України „Про виконавче провадження", ст.ст.1, 4, 22, 27, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд --

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимогПозовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк", м.Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Авдіївка Донецької області про зобов'язання визнати вимоги зі сплати заборгованості, яка станом на 29.07.2013р. складає 13 476,58 грн. - задовольнити частково.Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промстрой", м. Горлівка Донецької області про визнання Донецької філії АТ „Брокбізнесбанк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Промстрой" з грошовими вимогами в сумі 1 362 244,22 грн. - відмовити.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) про стягнення заборгованості за договором від 16.03.2012р., яка складається з заборгованості за кредитом сумі 12 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 978,99 грн., заборгованості за комісійною винагородою в сумі 324,00 грн. та пені в сумі 7,34 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 1 132,85 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.12.201112.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 18.11.2013р.

Суддя П.В. Демідова