Рішення № 35324756, 24.10.2013, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повне/

Справа 2/225/1611/2013

24 жовтня 2013 року Дзержинський міський суд Донецької області в складі головуючої судді Мамедової Л.М. при секретарі Савченко О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, органу опіки та піклування Дзержинської міської ОСОБА_2, пркурора прокуратури м. Дзержинська ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що є батьком дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає зі свою матір'ю ОСОБА_7 за адресою м. Дзержинськ вул. Юності, будинок. 13. Позивач розлучився із дружиною у 2010 році та мешкає окремо, бажає брати участь у вихованні дитини, але відповідач чинить йому перешкоди. Не дозволяє дитині знаходитись за місцем його проживання, не приймає подарунки, не дає йому побачитись з дитиною. За захистом порушеного права змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, суду пояснив, що приблизно з 2011 року став мешкати з цивільною дружиною ОСОБА_8та її сином ОСОБА_9 за адресою м. Дзержинськ вул. Маяковського, 18/12. До 2011року відповідач надавала йому можливість бачитись з дитиною та брати його до себе. На той час він мешкав разом з батьками за адресою м. Дзержинськ Куйбишева, 10/14. Після того, як він став проживати з іншою жінкою, відповідач стала часто відмовляти йому у побаченнях з сином, та останні півроку взагалі не дає дитину. Він бажає знати про здоров'я дитини, провести його медичне обстеження у фахівців обласної дитячої лікарні м. Донецька, приймати участь у його всебічному розвитку, їздити з сином на відпочинок, оздоровлювати його влітку та бажає, щоб з цією метою дитина декілька днів в неділю проживала разом з ним. Відповідач за останні півроку не надала йому можливості навіть у побаченні з сином. В звязку з чим він змушений був влітку 2013р. звернутися до органів опіки та піклування із відповідною заявою, де йому було встановлено два дні проживання з дитиною ОСОБА_6 з 10-00 неділі по 20-00 понеділка. Але відповідач категорично відмовилась виконувати рішення органу опіки та піклування. Просив суд зобов'язати ОСОБА_10 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначити наступні пособи участі у вихованні сина: проживання разом з батьком з пятниці по неділю за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, сумісний спільний відпочинок першу половину літніх канікул, необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу звязку.

Відповідач ОСОБА_11 заперечувала проти задоволення позову. Суду пояснила, що у дитини в 2012р. було виявлено вірусну інфекцію ЕВV, ОСОБА_6О тривалий час лікувався. Відповідач вважає, що дитина заразилась вказаною інфекцією від батька під час поцілунку, коли той його брав його до себе, адже позивач також має хронічну вірусну інфекцію ЕВV. Відповідач також суду пояснила, що ОСОБА_4 долею дитини не цікавився після розірвання шлюбу, на теперішній час мешкає з іншою жінкою та її малолітньою дитиною, які погано впливають на її сина. Коли дитина приходила з побачень, то була неврівноважена, показували непристойні жести, вів себе не адекватно. Крім того, декілька разів, коли вона дозволяла позивачу брати дитину на відпочинок протягом дня, хлопчик по приїзду починав хворіти, в нього підіймалась температура, а одного разу була виявлена ангина. Не заперечувала, що протягом останніх півроку заперечувала позивачу бачитись з дитиною, не приймала подарунки від бабці та діда, не бажає отримувати аліменти на утримання дитини, та не вважає за потрібне виконувати рішення органу опіки і піклування, адже вважає, що батько може завдати шкоди здоров'ю дитини.

Представник органу опіки та піклування суду пояснила, що в липні 2013 року до органу опіки звернувся ОСОБА_4 із заявою про встановлення днів проживання ОСОБА_6 з ним з метою прийняття участі у вихованні дитини. Комісією встановлено, що батько має постійне житло, роботу, для дитини створені умови для нормального розвитку та проживання, проведено обстеження умов проживання батька, допитані батьки дитини та встановлено доцільним визначити два дні проживання дитини з батьком за адресою його фактичного мешкання ІНФОРМАЦІЯ_3. Мати дитини заперечувала проти побачення батька з сином. Будь-яких обставин, що можуть встановити загрозу здоров'ю дитини з боку батька встановлено не було. Вважає, що батько має право на вільне спілкування з дитиною та проведення з сином відпочинку влітку, але значно меншим за часом, ніж заявлено в позові.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що є батьком позивача та відповідно дідом ОСОБА_6 Влітку 2013року відповідач жодного разу не дала можливість побачитись позивачу з сином. Він особисто з сином влітку 2013р. часто виїжджав на відпочинок та намагався заїхати до відповідача, щоб взяти з собою ОСОБА_6, але остання відмовляла, або не відповідала не телефоні дзвінки. Після рішення органу опіки та піклування відповідач категорично відмовила батькові у побаченнях з сином.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що є матір'ю позивача . До досягнення ОСОБА_11 3-х років він часто був у неї, де спілкувався зі своїм батьком, який на той час жив разом з нею, але після того, як ОСОБА_4 став мешкати з іншою жінкою, відповідач стала рідко дозволяти батьку бачитись з дитиною, обумовлюючи це тим, що він погано за ним доглядає та його співмешканка та її син мають дурний вплив на дитину. Влітку 2013р. знає зі слів сина, що відповідач категорично відмовила йому у побаченнях з сином, а їй особисто сказала, що дитину вони більше не побачать до рішення суду.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що є двоюрідною сестрою відповідача, буває у неї в гостях десь 2 рази на місяць, але жодного разу не бачила у неї ОСОБА_4 ОСОБА_14 розповідей відповідачки їй відомо, що позивач заразив дитину якоюсь інфекцією.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що є знайомою відповідача, влітку 3013року часто бувала вдома у відповідача, батька дитини не бачила, але зі слів відповідачки їй відомо, що її син успадкував якусь хворобу від батька. В її присутності будь-яких телефонних розмов щодо дитини між сторонами не відбувалось.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що є головою вуличного комітету «Доброта», буває у відповідачки 1 раз на 2-3 місяці. Зі слів відповідачки знає, що батько до дитини не приходив, а хлопчик має якесь захворювання. Одного разу, коли вона була в гостях, то хтось подзвонив у двері та дитина стала ховатися і говорити « ховаємось, батько іде». Відповідачка ради дитини перестала працювати та завела господарство, утримує домашню птицю, худобу. Вона особисто приймала участь у засіданні комісії орану опіки та піклування, адже є членом комісії, та вважає, що батько повинен спілкуватись з дитиною, в звязку з чим, комісія і прийняла відповідне рішення.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що є матір'ю відповідача та мешкає разом з нею та онуком У дитини створені всі умови для вільного розвитку. Зі слів дочки чула, що дитина заразилась якоюсь інфекцією від батька. Дочка дозволяла позивачу брати дитину раніше, але була проти його спілкування з сином співмешканки ОСОБА_4 Після рішення органу опіки і піклування позивач жодного разу не приходив.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що позивача бачила два рази, нічого за нього від відповідача не чула, одного разу допомагала відповідачці та позивачу утримувати дитину під час здачі крові, коли того тримали.

Заслухав пояснення сторін, дослідив письмові докази п справі суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна надати суду докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. У 2010 році сторони розлучились, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

З наданих відповідачем суду виписок з амбулаторної карти ОСОБА_6 та виписки з історії хвороби вбачається, що у липні 2011року є запис про жалоби дитини на вялість, припухлість на шиї та підвищену температуру, діагноз фолікулярна ангина, направлений на стаціонарне лікування. Із записів за 13.09.2012р. вбачається, що у дитини виникли скарги на « нехватку повітря», у жовтні 2012р. дитина оглянута лікарем інфекціоністом та направлений на стаціонарне лікування, де проходив лікування з 22.10.2012р. по 12.11.2012р. з діагнозом вірусна інфекція ЕВV, але скарги відмічені з боку шлунково-кишкового тракту. Станом на липень-серпень 2013р. дитина здорова.

Відповідно до акта обстеження умов проживання дитини від 11.10.2013р. вбачається, що ОСОБА_6 поживає з матір'ю ОСОБА_7 за адресою м. Дзержинськ вул. Юності, 13. Мати дитини утримує господарство, має худобу. Для дитини на дворі будинку створені умови для проведення активного відпочинку. Вихованням дитини займається мати. Батько дитини приїжджав рідко, останній раз у грудні 2012р.

З довідки-характеристики з дитячого дошкільного закладу «Мир» вбачається, що ОСОБА_6 декілька разів навідував заклад, хворів, на теперішній час заклад не відвідує, мати приймає активну участь у житті дитячого закладу. Дитині рекомендовано відвідувати групу « для дітей, що не ходять до дитячого садочка» для підготовки до школи.

Позивачем надані суду довідка від 15.06.2013р. за якою ОСОБА_4 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, де йому на праві власності належить ? частина квартири, що підтверджується довідкою з БТІ м. Дзержинська. Відповідно до довідок з Дзержинського психоневрологічного диспансера та наркологічного диспансера м. Дзержинська ОСОБА_4 на обліку не знаходиться, не звертався за допомогою у вказані медичні заклади. За випискою із медичної амбулаторної карти № 11684 ОСОБА_4 з 27.09.2012р. по 17.10.2012р. знаходився на стаціонарному лікуванні в ЦМЛ м. Дзержинська з діагнозом хронічна вірусна Епштейн-Барр інфекція в стадії реплікації, але відповідно до довідки з ЦМЛ м. Дзержинська станом на жовтень 2013р. у ОСОБА_4 даних криничних за гостре інфекційне захворювання не має

Отже, з досліджених судом доказів вбачається, що дитина мешкає з матір'ю. Батько ОСОБА_4 має постійне місце проживання в м. Дзержинську, працює, мешкає окремо за адресою м. Дзержинськ вул. Маяковського 18/12 з іншою жінкою та її дитиною, де створені всі умови для проживання дитини позивача.

Відповідно до ст.. 157 СК України, питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобовязаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з дитиною. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджатиме нормальному розвиту дитини.

Відповідно до ст.. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обовязковим до виконання.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_4 влітку 2013р. звернувся до органу опіки та піклування Дзержинської міської ОСОБА_2 із заявою про призначення чотирьох днів в неділю проживання з малолітнім ОСОБА_6 з метою участі в його вихованні. Комісією встановлено, що ОСОБА_4 працює приватним підприємцем, має постійний доход, має у власності ? частину квартири, де проживає його мати та відчим, має постійне місце проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, де створені всі необхідні умови для розвитку та виховання малолітнього ОСОБА_6, в звязку з чим, комісія прийшла до висновку про встановлення ОСОБА_4 два дні проживання з сином з 10-00г. неділі до 20-00 г. понеділка щонеділі за адресою м. Дзержинськ вул. Маяковського, 18/12.

Суд вважає такі висновки комісії обгрунтованими, адже в судовому засіданні були підтверджені всі обставини, які досліджувались комісією з прав захисту дітей органу опіки та піклування Дзержинської міської ради.

Надаючи оцінку наданим сторонам доказам та приймаючи до уваги положення ст.. 157-160 СК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та доведеність їх підстав в судовому засіданні. Зокрема, відповідач ОСОБА_11 не заперечувала в судовому засіданні, що свідомо відмовляється виконувати рішення органу опіки та піклування та надавати дитину батькові. Доводи відповідача, що ОСОБА_4 жодного разу не намагався побачитись з сином спростовані в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12, безпосереднім зверненням позивача до органу опіки та піклування та самим рішенням вказаного органу. Відповідно до ст.. 61 ЦПК України , обставини , визнані сторонами,є встановленими та не потребують додатковому доказуванню в суді.

Не знайшли свого доказового підтвердження в суді доводи відповідача про поганий вплив на дитину з боку співмешканки позивача та її дитини, так само , як і про зараження дитини позивачем інфекцією ЕВV. Допитані судом свідки зазначали, що про наявність у дитини якоїсь хвороби довідались зі слів її матері, очевидцями спілкування батька з дитиною, коли той міг хворіти, не були. За медичними довідками, наданими відповідачем, ОСОБА_6 має ряд захворювань, як лор органів, так і шлунково-кишкового тракту, а період знаходження дитини в лікарні восени 2012р., який частково співпав з періодом лікування позивача не може, на думку суду свідчити та бути безспірним доказом зараження дитини саме від батька.

Отже, всі пояснення відповідача, щодо можливої небезпеки з боку позивача здоров'ю дитини ґрунтуються лише на її припущеннях, що відповідно до ст.. 212 ЦПК України не можна визнати допустимими доказами по справі.

В заявленому позові та в судовому засіданні позивач наполягав на встановленні йому трьох днів проживання з дитиною замість двох. А також просив визначити йому спільний відпочинок з дитиною першу половину літніх канікул з 01 червня по 15 липня щороку та встановити необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного звязку особисто, що не було предметом розгляду на засіданні органу опіки та піклування.

Ст. 19 СК України надає право особі у випадку виникнення спору щодо виховання дитини між батьками, звернутися до органу опіки та піклування за захистом свої прав. Отже, звернення до суду безпосередньо не може вважатись порушенням норм діючого сімейного законодавства.

Представник органу опіки і піклування не заперечувала проти необмеженого спілкування дитини з батьком засобами електронного,поштового, телефонного зв'язку особисто та заперечувала проти встановлення спільного відпочинку позивача з сином протягом першої половини літніх канікул, обумовлююче це занадто великим періодом та вважала доцільним його зменшити до розумного періоду, необхідного для оздоровлення дитини. З такою позицією погоджується і суд та вважає за доцільним визначити ОСОБА_4 період спільного відпочинку з дитиною в один місяць з 01 червня по 30 червня щороку. На думку суду такий період буде відповідатиме звичайно встановленій тривалості санаторно-курортного лікування та є достатнім для оздоровлення дитини в період літніх канікул.

Враховуюче викладене, суд вважає вимоги позивача доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню та керуючись ст.. 10, 60, 61, 212-214 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_10 не перешкоджати ОСОБА_4 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити способи участі ОСОБА_4 у вихованні сина ОСОБА_6:

-необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного звязку особисто;

-спільний відпочинок влітку з 01 по 30 червня щороку.

Визначити проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_4 з 10-00г.пятниці по 20-00г. неділі включно за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 сплачену суму судового збору 114 (сто чотирнадцять) грн., 70 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: