Рішення № 35324145, 18.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/19391/13-ц Провадження № 22-ц/772/3620/2013Головуючий в суді першої інстанції: Кашпрук Г.М.Категорія: 27 Доповідач: Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Стеблюк Л.П., Шемети Т.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника позивача Олішевського Д.А., відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 2 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22 825,39 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № АВ9АRС13490012 від 1 серпня 2008 року відповідач отримала кредит у розмірі 1 190,20 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Підписавши заяву на видачу кредиту, відповідач підтвердила, що така заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», Тарифами є кредитно-заставним договором між нею та банком.

Відповідач була ознайомлена і погодилась з Умовами надання кредиту фізичним особам «Рострочка», банком їй була надана повна інформація про умови кредитування, що підтверджується її підписом у заяві.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат згідно умов договору.

Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, в зв'язку з чим станом на 25 червня 2013 року склалася заборгованість в сумі 22 825,39 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 997,54 грн., заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 58,75 грн., заборгованості з комісії в сумі 38,08 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань в сумі 20 167,91 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн. та штрафу (процента складова) в сумі 1 063,11 грн., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_3

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 2 жовтня 2013 року позов ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі.

Зазначив, що рішення суду вважає незаконним, необґрунтованим через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Відповідач заперечила апеляційну скаргу, просить відхилити її і залишити рішення суду без змін, зазначивши, що на час отримання кредиту у серпні 2008 року вона працювала приватним підприємцем, мала сталий дохід, тому спочатку погашала отриманий кредит. Згодом вона залишилася без роботи, без постійного доходу, виникли складні сімейні обставини, вона утримує неповнолітню дитину, тому не мала можливості погасити кредит.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

По справі встановлено, що 1 серпня 2008 року між ЗАТ «АКЦЕНТ-БАНК», назву якого 24 вересня 2009 року було змінено на ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № АВ9АRС13490012, шляхом підписання відповідачем заяви позичальника від 1 серпня 2008 року, відповідно до умов якого банк надав позичальнику строковий кредит в сумі 1 190,20 грн. на строк 12 місяців з 1 серпня 2008 року по 1 серпня 2009 року включно за умови сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 108,20 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 19,04 грн. Погашення заборгованості здійснюється з 20 серпня 2008 року щомісяця в період сплати з 20 по 25 число кожного місяця. Позичальник зобов'язалась надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 124,88 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з умовами (а. с. 5).

Підписавши заяву позичальника від 1 серпня 2008 року, відповідач ОСОБА_3 надала згоду, що заява разом із запропонованими банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), тарифами складає між нею та банком кредитно-заставний договір.

Також даною заявою відповідач засвідчила те, що вона ознайомилася та згодна із умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були надані їй у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (параграф 1 глава 71) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а. с. 63-67), затверджених наказом голови правління ЗАТ «АКЦЕНТ-БАНК» від 6 травня 2008 року № СП-2008-506 «Про затвердження договірної бази А-Банку, що регламентує відносини з клієнтами» (а. с. 69-71), позичальник зобов'язалася погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви (п. 3.2.2.); сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п. 4.1., 4.2. даних умов та тарифів; повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту (п. 3.2.3.); сплатити банку винагороду у строки та розмірі згідно тарифів, заяви та даних умов (п. 3.2.4.); за користування кредитом у період з дати укладання даного договору до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному у тарифах та заяві (п. 4.1.).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених заявою та п. 3.2.2., 3.2.3 даних умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 1,25% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу (п. 5.1.); при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості (п. 5.3.) (а. с. 67).

Відповідно до п. 5.4. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 5.1., 5.2., 5.3. цих умов, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником (а. с. 67).

Відповідно до п. 5.5. зазначених умов терміни позовної даності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (а. с. 67).

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_3 не виконувала належним чином, в зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість, яка за розрахунком банку станом на 25 червня 2013 року склала 22 825,39 грн., із яких: заборгованість за кредитом - 997,54 грн., заборгованість зі сплати відсотків - 58,75 грн., заборгованість зі сплати комісії (винагороди) - 38,08 грн., пеня - 20 167,91 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн. та штраф (процентна складова) - 1 063,11 грн. (а.с. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною 1 статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Отже, пунктом 5.5. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), з якими відповідач була ознайомлена та погодилась, а також надала згоду, що її заява разом із запропонованими банком умовами та тарифами складає між нею та банком кредитно-заставний договір (а. с. 5 на звороті), сторони домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитним договором до п'яти років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із матеріалів справи, зокрема, із заяви позичальника від 1 серпня 2008 року вбачається, що відповідачу було надано банком строковий кредит на строк до 01 серпня 2009 року (а. с. 5 на звороті).

Із позовом до суду позивач звернувся 13 серпня 2013 року, тобто до збігу п'ятирічного строку позовної давності, встановленого п. 5.5. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені положення закону, а також на положення п. 5.5. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), відповідно до якого за домовленістю сторін при укладанні договору термін позовної давності щодо стягнення заборгованості встановлено тривалістю 5 років.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення із відповідача заборгованості за кредитом в сумі 997,54 грн., заборгованості зі сплати відсотків в сумі 58,75 грн. та заборгованості зі сплати комісії (винагороди) в сумі 38,08 грн. є такими, що підлягають до задоволення.

Разом з цим, із розрахунку суми заборгованості за кредитним договором вбачається, що позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в сумі 20 167,91 грн. за період з 7 жовтня 2008 року по 25 червня 2013 року, тобто за 4 роки 8 місяців та 19 днів (а. с. 4).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Збільшений за домовленістю сторін термін позовної давності 5 років - це позовна давність, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу, а спеціальна позовна давність, яка визначена п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для правовідносин про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один рік, не може бути змінена за угодою сторін. Тому нарахування пені не може перевищувати одного року.

Розрахунок суми заборгованості за кредитним договором зроблено позивачем станом на 25 червня 2013 року (а. с. 4). З позовом до суду позивач звернувся 13 серпня 2013 року, про що свідчить вхідний штамп суду на позовній заяві (а. с. 2).

Отже пеню слід нараховувати в межах річного строку позовної давності, що передує дню звернення до суду з позовом, за період з 13 серпня 2012 року до 25 червня 2013 року (дата розрахунку суми заборгованості, зробленого позивачем), в межах заявлених позовних вимог щодо стягнення пені.

Із врахуванням розміру пені, погодженого сторонами (п. 5.1. умов) - 1,25% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу, та суми заборгованості за кредитним договором - 1 094,37 грн., сума пені за період з 13 серпня 2012 року по 25 червня 2013 року (за 317 днів) складає 4 336,44 грн.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до часткового задоволення в сумі 4 336,44 грн.

При цьому колегія суддів враховує положення частини 3 статті 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Іншими обставинами, які послужили підставою для зменшення розміру неустойки колегія суддів вважає доводи відповідача в тому, що у неї виникли складні сімейні обставини, вона втратила можливість займатися підприємницькою діяльністю і виховує неповнолітню дитину. Розмір неустойки можливо зменшити до суми заборгованості по тілу кредиту, відсоткам і комісії, що складає 1 094,37 гр.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу (фіксованої частини) в сумі 500 грн. та штрафу (процентної складової) в сумі 1 063,11 грн. до задоволення не підлягають з огляду на те, що п. 5.3. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) передбачено обов'язок позичальника сплатити банку штрафи при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із розрахунку суми заборгованості за договором, останній платіж відповідачем ОСОБА_3 було здійснено 20 жовтня 2008 року, прострочена заборгованість за кредитним договором виникла, починаючи з 28 жовтня 2008 року (а. с. 4).

Із позовом до суду банк звернувся 13 серпня 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України (спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» про стягнення із відповідача ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення, а саме в сумі 2 188,74 грн., із яких: заборгованість за кредитом - 997,54 грн., заборгованість зі сплати відсотків - 58,75 грн., заборгованість зі сплати винагороди за надання фінансового інструменту - 38,08 грн., пеня - 1094,37 грн.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 5 ст. 88 ЦПК України).

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 229,40 грн. (а. с. 1).

З урахуванням положення ст. 88 ЦПК України до стягнення із відповідача підлягає судовий збір в сумі 54,57 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 256, 257, 258, 259, 549, 611, 626, 627, 631, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 88, 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 2 жовтня 2013 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080; юридична адреса: м.Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11) заборгованість зі сплати кредиту за кредитно-заставним договором № АВ9АRС13490012 від 1 серпня 2008 року в сумі 997,54 грн., заборгованість зі сплати відсотків в сумі 58,75 грн., заборгованість зі сплати винагороди за надання фінансового інструменту в сумі 38,08 грн., пеня в сумі 1 094,37 грн., а разом - 2 188,74 грн., а також судовий збір в сумі 54,57 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ Л.П. Стеблюк

/підпис/ Т.М. Шемета

Згідно із оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська