Вирок № 35322637, 18.11.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/9731/13-кПр.№ 1-кп/646/436/2013

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 рокум.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Олізаренко С.М.,

при секретарі Кочуковій О.П.,

за участю прокурора Дриль В.В.,

розглянувши кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013220060002964 від 26 вересня 2013 року, за підозрою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.07.2003 року за ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.12.2009 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, маючи незняту та непогашену судимість за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.07.2003 року, яким його було засуджено за ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 19.03.2009 р. приблизно о 20.30 год., знаходячись поблизу будинку №80 по проспекту Гагаріна у м. Харкові підійшов до потерпілої ОСОБА_2 (до шлюбу Шнайдер) А.О. та з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоровя в момент застосування, кулаком наніс удар потерпілій в область грудної клітини, другою рукою схопив за тулуб, та с погрозами фізичної розправи зірвав з вух золоті сережки вартістю 96 гривень та вирвав з руки мобільний телефон «Самсунг Д 820» вартістю 779 гривень з карткою мобільного оператора «Лайф» вартістю 25 гривень, після чого з місця події зник, розпорядившись награбованим на свій розсуд. Згідно висновку судово-медичної експертизи №1732 від 5.05.2009 року ОСОБА_2 було спричинено синець і садно на голові. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 900 гривень.

Крім того, 03.04.2009 року приблизно о 22.15 год. ОСОБА_1, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, знаходячись в районі мосту, розташованого по вул.. Валдайській у м. Харкові непомітно підійшов с заду до потерпілої ОСОБА_3 та з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоровя в момент застосування, однією рукою схопив потерпілу за шию, відтягнув в безлюдне місце та з погрозами фізичної розправи наказав викласти всі речі, які є в карманах та сумочці, на землю. Потерпіла, побоюючись за своє життя та здоровя, виклала на землю ОСОБА_1 мобільний телефон «Самсунг Е-570», вартістю згідно висновку експерта №710 від 28.05.2009 року 228 грн., мобільний телефон «ОСОБА_4 W580і», вартістю 589 грн., фотоапарат «Кенон А59018», вартістю 936 гривень - на загальну суму 1753 гривні. Також ОСОБА_1 заволодів сумочкою, яка матеріальної цінності не представляє, після чого з місця події зник, розпорядившись награбованим на свій розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1, допитаний в судовому засіданні, повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, підтвердив факти та обставини його вчинення так, як вони викладені судом вище.

При цьому обвинувачений просив врахувати, що він повністю визнає себе винним у скоєному злочині та щиро розкаюється.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, його показання повністю відповідають фактичним обставинам справи, наслідки застосування ч.3 ст.349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду розяснені та вони вважать недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, при цьому у суду нема сумнівів у добровільності їх позиції, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та підозри кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що помякшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин; повністю визнав себе винним та щиро розкаявся у вчиненому, що відповідно до ст.66 КК України визнається судом обставинами, що помякшують покарання.

Відповідно до ч.2 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що за місцем відбування покарання він характеризується посередньо, до затримання працював без офіційного оформлення продавцем-консультантом супермаркету, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення попереднього вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.12.2009 року, суд призначає йому остаточне покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України з застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Харківському СІЗО підлягає задоволенню.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню у звязку з його визнанням відповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2009р., остаточно визначити покарання у виді 9 (девяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 02.11.2009р. з моменту затримання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2009р.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 900 (девятьсот) грн. в рахунок відшкодування шкоди, спричиненої злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, понесені при провадженні експертизи № 710 від 28.05.2009р. в сумі 489 грн., зарахувавши їх на р/р. НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області (код ОКПО 25574728, установа банку УДК в Харківській області, рахунок одержувача 35229002000143, МФО 851011, вид платежу «за товарознавчу експертизу (в т.ч. ПДВ)»)

Обрати ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському СІЗО.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: С.М. Олізаренко