Рішення № 35321045, 17.10.2013, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1253/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Гецко Ю. Ю., при секретарі Ердевдій І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором,

встановив:

Представник публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до умов кредитного договору № Ск-528-004048/6-2008 ПАТ «Родовід Банк» надав ОСОБА_1 кредит на загальну суму 2694,52 гривень. У відповідності до кредитного договору відповідач зобовязаний щомісяця у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитним договором, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та та/або овердрафтом. Відповідач станом на 24.05.2013 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.

В звязку з наведеним, позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 25116 грн. та сплачений судовий збір в сумі 251,16 гривень.

У судове засідання представник позивача не зявився, однак подав до суду заяву в якій просить розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, однак подав до суду заперечення в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить зменшити розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та внесення плати за обслуговування кредиту та відмовити у позові про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Втім, позивач не надав суду жодного доказу, який би свідчив про надсилання (вручення) відповідачеві вимоги про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за Кредитним договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Отже, виходячи з приписів вищенаведених норм, суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність із розміром основного боргу.

При цьому розмір заборгованості та штрафних санкцій (неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати частину третю статті 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 214 Цивільного процесуального кодексу України є обов'язковим при розгляді справи та ухваленні рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Такої ж правової позиції притримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвали від 01 серпня 2012 року в справі № 6-10429св11, від 14 листопада 2012 року в справі № 6-41639св12, від 27 березня 2013 року в справі № 6-51250св12).

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в пункті 13 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» в рішенні щодо грошових зобов'язань має бути зазначено висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог (про стягнення процентів, пені тощо).

Також в ході розгляду справу було встановлено, що пеня за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та внесення плати за обслуговування кредиту була нарахована за період з 24 травня 2010 року по 23 травня 2013 рік, хоча до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

При цьому за правилами статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Як це вже зазначалось вище, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. При цьому правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Саме таку правову позицію сформував Верховний Суд України в своїй ухвалі від 21 березня 2012 року в справі № 6-7698вов08.

Відтак, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та внесення плати за обслуговування кредиту за Кредитним договором підлягає стягненню лише за останній рік перед зверненням позивача до суду.

А тому суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Родовід банку: суми кредиту в тому числі і простроченого 2367,27 грн, відсотки в тому числі і прострочені за користування кредитним коштами 288,81 грн, плату за проведення розрахунків в тому числі і прострочена 956,6 грн., 3% річник, що становить 405,27 грн. Сума пені за несвоєчасне погашення кредиту підлягає частковому задоволенню, оскільки у 6,5 разів перевищує тіло кредиту, а саме в сумі 3000 грн.

Крім цього, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача сплачений в дохід держави судовий збір в сумі 251,16 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 623, 624, 625, 1046, 1048 ЦК України, ст.ст. 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 62, 64, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІДН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (к/р № 32008171201 ГУ НБУ по Києву та Київській області, МФО 321712, код ЄДРПОУ 14349442 заборгованість за кредитним договором в сумі 7017 (сім тисяч сімнадцять) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІДН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в сумі 251 (двісті пятдесят одну) гривню 16 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_3