Постанова № 35320993, 12.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа№ 910/12670/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

за участі представників:

від позивача за первісним позовом: Діденко Ю.О. - представник

від відповідача-1 за первісним позовом: не з'явився

від відповідача-2 за первісним позовом: не з'явився

від відповідача-3 за первісним позовом: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Кооперативу «Союз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2013 року за скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції

по справі № 910/12670/13 (суддя: Бойко Р.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтех Інтеграл Компані»

2. Публічного акціонерного товариства «Тернопільський електромеханічний завод»

3. Кооперативу «Союз»

про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн.

за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «Тернопільський електромеханічний завод»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтех Інтеграл Компані»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооператив «Союз»

про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтех Інтеграл Компані», Публічного акціонерного товариства «Тернопільський електромеханічний завод» та Кооперативу «Союз» про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2013 з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Тернопільський електромеханічний завод», Кооперативу «Союз», які обліковуються на відкритих ними рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 12 013 950,00 грн.

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось зі скаргою на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, в якій скаржник просив суд визнати незаконними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Кашицького В.М. з винесення постанови від 19.09.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. у справі № 910/12670/13 та скасувати зазначену постанову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2013 р. скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції Кооператив «Союз» подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2013 по справі № 910/12670/13.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.11.2013.

12.11.2013 від представника позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач зазначає, що висновки суду є правомірними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Представники відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів та виконавчої служби.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

19.09.2013 Державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Кашицьким В.М. прийнято постанову ВП № 38982180, якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.07.2013 у справі № 910/12670/13 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

У своїй постанові державний виконавець посилається на п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що згідно зі ст. 21 Закону виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень покладається на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, а у відповідності до п. 2 ч. 2 наведеної статті Закону виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, покладається на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі.

Натомість, виносячи оскаржувану постанову, державний виконавець не врахував, що абзацом 3 п. 3.5.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, встановлено, що виконання судових ухвал про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти чи інше майно боржника на суми, визначені у пункті 2 частини першої та пункті 2 частини другої статті 21 Закону, здійснюється територіальними органами ДВС.

А отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що положення ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» щодо підвідомчості справ певним органам ДВС в залежності від суми зобов'язання боржника до ухвали суду про забезпечення позову не застосовуються, а обов'язок виконання таких ухвал покладається саме на територіальні органи ДВС.

З наведеного вбачається, що державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції невірно застосовано положення ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» та всупереч абз. 3 п. 3.5.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. у справі № 910/12670/13 про забезпечення позову.

Дослідивши доводи скарги на дії виконавчої служби та апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Кооперативу «Союз» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кооперативу «Союз» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2013 по справі № 910/12670/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/12670/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Л.О. Рєпіна

В.В. Сулім