Постанова № 35320892, 14.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 року Справа № 904/2898/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Іванов О.Г.,

при секретарі судового засідання: Любович В.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко О.А., представник, довіреність №б/н від 19.08.13р.;

від позивача: Бойченюк К.В., представник, довіреність №б/н від 19.08.13р.;

від позивача: Рибак Є.В., паспорт серії НОМЕР_1 від 11.02.13р., керівник ПП "ДІЄТ ПЛЮС";

від відповідача: ОСОБА_4, адвокат, довіреність №б/н від 19.08.13р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. по справі №904/2898/13

за позовом приватного підприємства "ДІЄТ ПЛЮС", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Тернівка, Дніпропетровська область

про стягнення 20 000, 00 грн. безпідставно одержаних коштів

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року приватне підприємство "ДІЄТ ПЛЮС" (далі ПП "ДІЄТ ПЛЮС") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі підприємець ОСОБА_5) про стягнення на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно перерахованих коштів у сумі 20 000, 00 грн. та 1 720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. по справі №904/2898/13 ( суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволено з посиланням на безпідставне перерахування ПП "ДІЄТ ПЛЮС" на користь підприємця ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 20 000, 00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, підприємець ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. по справі №904/2898/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПП "ДІЄТ ПЛЮС" відмовити повністю.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що не був повідомлений господарським судом про розгляд даної справи та як наслідок не брав участі в судових засіданнях, був позбавлений можливості довести свої доводи в суді першої інстанції; грошові кошти були перераховані позивачем на підставі договору оренди обладнання між ПП "ДІЄТ ПЛЮС" та підприємцем ОСОБА_5, факт наявності якого позивач приховав.

В відзиві на апеляційну скаргу ПП "ДІЄТ ПЛЮС" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. у справі №904/2898/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

12.12.2012р. ПП "ДІЄТ ПЛЮС" було перераховано підприємцю ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. з призначенням платежу: "оплата оренди обладнання згідно дог. №05/03 від 05.03.12р." (а.с.8).

Звернувшись з позовом про стягнення перерахованих коштів в розмірі 20 000, 00 грн. як безпідставно отриманих підприємцем ОСОБА_5, ПП "ДІЄТ ПЛЮС" свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що договорів оренди обладнання позивач з відповідачем не укладав, грошових зобов'язань перед відповідачем позивач не має, грошові кошти були перераховані помилково за відсутності будь-яких правових підстав.

Відповідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Підприємцем ОСОБА_5 надано суду апеляційної інстанції:

рішення засновника №2 від 02.04.2012р. та наказ №5-к від 02.04.2012р. про призначення ОСОБА_5 директором ПП "ДІЄТ ПЛЮС";

довіреність від 05.04.2012р. на уповноваження ОСОБА_6 укласти договір оренди обладнання від ПП "ДІЄТ ПЛЮС";

договір оренди обладнання №05/04 від 05.04.2012р. між ПП "ДІЄТ ПЛЮС" та орендодавцем обладнання підприємцем ОСОБА_5;

акт прийому-передачі обладнання;

додаткову угоду №1 від 24.11.2012р. про припинення договору оренди обладнання;

акт прийому-передачі обладнання від 28.11.2012р.

Зазначені документи містять підписи сторін та скріплені печаткою ПП "ДІЄТ ПЛЮС".

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оскільки кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату за договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Стосовно зауважень позивача про те, що відповідач ніколи не займав посаду директора ПП "ДІЄТ ПЛЮС" слід зазначити наступне.

Дніпропетровським апеляційним господарським судом направлено запити до Пенсійного фонду Кіровського району м. Дніпропетровська про надання інформації щодо відображення ПП "ДІЄТ ПЛЮС" в 2012р. в своїй звітності відомостей про утримання та сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків стосовно ОСОБА_5 (ідентифікаційний №2590307991) та до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів про надання інформації щодо відображення ПП "ДІЄТ ПЛЮС" в 2012р. в податковій звітності відомостей про нарахування та утримання податку з ОСОБА_5 (ідентифікаційний №2590307991).

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська повідомило, що ОСОБА_5 (ідентифікаційний №2590307991) перебував у трудових відносинах з ПП "ДІЄТ ПЛЮС" з квітня по грудень 2012 року, згідно наданих звітів з квітня по листопад 2012 року ОСОБА_5 займав посаду керівника підприємства, внески за 2012р. сплачені у повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів повідомила, що згідно звітів форми 1-ДФ ПП "ДІЄТ ПЛЮС" за період з 2 кварталу 2012р. по 4 квартал 2012р. нараховано та виплачено заробітну плату працівнику підприємства (ідентифікаційний №2590307991), якого прийнято на роботу 01.04.2012р. та звільнено 29.12.2012р., за весь період в загальній сумі 12 600, 00 грн., з якої утримано податку в загальній сумі 1 821, 66 грн., посада та прізвище працівників у формі 1-ДФ не передбачено.

Щодо наданого позивачем витягу з кримінального провадження, відповідно якого 13.12.2012р. до органу досудового розслідування надійшло повідомлення про виявлення ОСОБА_7 05.12.2012р. факту крадіжки документів та печаток ПП "ДІЄТ ПЛЮС", то за положеннями ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а отже, і недоведеність факту одержання відповідачем грошових коштів без достатніх підстав, тому, позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції станом на 23.05.2013р. не мав доказів повідомлення відповідача належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ухвали господарського суду від 07.05.2013р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.05.2013р. В судове засідання 23.05.2013р. представник відповідача не з'явився.

Зазначивши в рішенні суду від 23.05.2013р. про повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи, господарський суд не послався на відповідні докази (повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо).

Відповідач не був належним чином повідомлений судом про час та місце проведення судового засідання, оскільки рекомендоване поштове повідомлення свідчить про отримання відповідачем 12.06.2013р. ухвали господарського суду про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 23.05.2013р. (а.с.29).

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

На підставі вищевикладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Тернівка, Дніпропетровська область задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. по справі №904/2898/13 скасувати..

Стягнути з приватного підприємства "ДІЄТ ПЛЮС", м. Дніпропетровськ на користь до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Тернівка, Дніпропетровська область 860, 25 грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційною скаргою.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2013р., виданим на примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. по справі №904/2898/13 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Тернівка, Дніпропетровська область на користь приватного підприємства "ДІЄТ ПЛЮС", м. Дніпропетровськ 20 000, 00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 1 720, 50 грн. судового збору.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя О.Г. Іванов

(Повний текст постанови складено 18.11.2013р.)