Рішення № 35317433, 13.11.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10405/13-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Власюк М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" про стягнення заборгованості по сплаті заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 1985 року працює в ПАТ "Київський річковий порт" на посаді слюсаря 1-го груз. р-на.

Зазначає, що починаючи з січня 2013 року заробітну плату йому стали виплачувати нерегулярно, внаслідок чого станом на 01.07.2013 року утворилася заборгованість по заробітній платі в сумі 15 033 гривні 45 копійок, однак виплатити її відповідач відмовився у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

Вважає дії відповідача незаконними, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Крім того, зазначає, що неправомірними діями відповідача йому було завдано тяжкої моральну шкоду, яка виражається у моральних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою та свавіллям відповідача, втратою нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з неможливістю забезпечити свою сім'ю. Через брак коштів не мав можливості придбати для своїх дітей у достатній кількості продукти харчування, предмети першої потреби, ліки тощо, що є порушенням ст.ст. 43, 48 Конституції України.

В зв'язку з вищевикладеним він змушений звернутись до суду з даним позовом який просить задоволити та стягнути з відповідача заборгованість по сплаті заробітної плати в розмірі 15 033 гривні 45 копійок та моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень.

В ході судового розгляду, у зв'язку з частковою виплатою відповідачем заборгованості по заробітній платі позивач уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 14 494 гривні 02 копійки та моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задоволити в повному обсязі з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі визнав повністю, щодо задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди заперечив, мотивуючи тим, що позивачем не надано належних доказів в підтвердження її спричинення.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно наказу №223/Л від 14.11.1985 року прийнятий з 18.11.1985 року на посаду слюсаря 1-го груз. р-на. в ВАТ "Київський річковий порт" (а.с. 13).

Відповідно до ст.45 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом встановлена та обставина та не була спростована сторонами про те, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм Конституції України та норм КЗпП України відповідач з січня 2013 року не виплачує позивачу заробітну плату.

Як вбачається з наданої суду Довідки № 5409 від 08.11.2013 року про середню заробітну плату (дохід), станом на 08.11.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем із заробітної плати складає 14 494 гривні 02 копійки.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що представник відповідача визнає вимоги позивача про стягнення заборгованості по сплаті заробітної плати, суд приходить до висновку про доведеність зазначеної вимоги позивача та необхідність її задоволення в повному обсязі.

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь завданої моральної шкоди то вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Крім того як зазначив Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 2371 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Умови відшкодування моральної (немайнової) шкоди, передбачені укладеним сторонами контрактом, які погіршують становище працівника порівняно з положеннями ст. 2371 КЗпП чи іншим законодавством, згідно зі ст. 9 КЗпП є недійсними.

Як вже зазначалося вище, позивач в обґрунтування факту завдання йому моральної шкоди зазначив, що неправомірні дії відповідача призвели до моральних та душевних страждань, які він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою та свавіллям відповідача, втратою нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з неможливістю забезпечити свою сім'ю. Через брак коштів не мав можливості придбати для своїх дітей у достатній кількості продукти харчування, предмети першої потреби, ліки тощо. Завдану йому моральну шкоду він оцінює в 3 000 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вищевикладене, встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 1 000 гривень, що відповідає вимогам розумності і справедливості виходячи з усіх обставин справи.

Крім того відповідно до вимог ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійки.

На підставі викладеного, ст.ст. 94, 115, 237-1 КЗпП України, ст. 27 Закону України "Про оплату праці", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57- 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" про стягнення заборгованості по сплаті заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", код ЄДРПОУ 03150071, розташованого в м. Києві вул. В. Вал, 70 на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 14 494 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 02 копійки та моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", код ЄДРПОУ 03150071, розташованого в м. Києві вул. В. Вал, 70 на користь держави судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С. М. Богінкевич