Рішення № 35316169, 14.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2013 року Справа № 913/2821/13

Провадження № 11/913/2821/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель», м. Рубіжне Луганської області

до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 319 199 грн. 89 коп.

Суддя Москаленко М.О.

Секретар судового засідання Губарева М.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Ширина О.В., довіреність № 0103-217юр від 01.03.2013

від відповідача - Косторна К.О., довіреність № 20/568 від 12.03.2013

в с т а н о в и в:

Суть спору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за неналежне виконання останнім умов укладеного між сторонами договору № 195 від 01.01.2009 про спільне використання технологічних (електричних) мереж в сумі 299140 грн. 47 коп., пені у розмірі 15731 грн. 13 коп., інфляційних нарахувань у сумі 148 грн. 54 коп. та 3% річних у сумі 4179 грн. 75 коп.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.11.2013 було оголошено перерву до 14.11.2013 до 10 год. 20 хв.

Після перерви у судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі.

Письмовою заявою № 68-217юр від 14.11.2013 позивачем зменшені позовні вимоги та до стягнення з відповідача за даним позовом заявлено борг в сумі 299140 грн. 47 коп., пеню у розмірі 15231 грн. 59 коп. та 3% річних у сумі 3874 грн. 82 коп.

До заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем доданий розрахунок суми позовних вимог, зокрема, сум пені та 3% річних.

Вказана заява позивача відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

Одночасно у вказаній вище заяві позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 148 грн. 54 коп.

Наслідки часткової відмови від позову позивачу судом роз'яснені.

Відповідачем письмовим відзивом № 20/3172 від 08.11.2013 на позовну заяву (з урахуванням письмових пояснень № 20/3200 від 13.11.2013 до відзиву) позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором № 195 від 01.01.2009 визнані у повному обсязі. З посиланням на важке фінансове становище підприємства відповідачем заявлене письмове клопотання про зменшення на 50 % розміру пені на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судових засіданнях під час судового розгляду справи повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

01.07.2010 між сторонами у справі укладено договір № 195 про спільне використання технологічних (електричних) мереж (далі за текстом - договір) (а.с. 7-9), відповідно до умов п. 1.1 якого Власник (позивач у справі) зобов'язався забезпечувати технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електромережами в точки приєднання електроустановок Користувача (відповідача у справі) або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а останній, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов договору.

У п. 7 договору сторони встановили, що облік електричної енергії, переданої для потреб Користувача, здійснюється на підставі показів засобів обліку електричної енергії з оформленням актів про обсяг переданої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за використання електромереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електромереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електроенергії». Плата за використання електромереж здійснюється Користувачем на підставі рахунка, одержаного від Власника мереж. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 діб.

Як встановлено умовами п. 4.2 договору, у разі віддачі електричної енергії в мережі Користувача (якщо користувач не здійснює ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії) Користувач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до п. 7.6 договору оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється окремим платіжним дорученням на підставі виставленого Власником мереж рахунка за 5 днів для суб'єктів господарювання, які здійснюють плату самостійно, і 10 днів - для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію з дати отримання рахунку.

За період з листопада 2012 року по березень 2013 року та з червня по серпень 2013 року позивачем виконувалися передбачені договором зобов'язання, внаслідок чого за кожний з місяців вказаного періоду сторонами у справі були складені та підписані акти приймання-передачі енергоресурсів (а.с. 22-29).

Крім того, на виконання умов договору позивачем протягом листопада 2012 року - березня 2013 року та червня-серпня 2013 року виставлені відповідачу відповідні рахунки-фактури № РК1396 від 30.11.2012 на суму 36102,89 грн., № РК1519 від 31.12.2012 на суму 38165,10 грн., № РК0088 від 31.01.2013 на суму 41057,64 грн., № РК0202 від 28.02.2013 на суму 33725,90 грн., № РК0324 від 31.03.2013 на суму 39057,34 грн., № РК0633 від 30.06.2013 на суму 37224,53 грн., № РК0764 від 31.07.2013 на суму 36443,86 грн., № РК0908 від 31.08.2013 на суму 37363,21 грн., всього на загальну суму 299140 грн. 47 коп. (а.с. 22-29).

Вказані рахунки отримані відповідачем, що підтверджується зазначенням на кожному рахунку дати отримання. Факт та дати отримання рахунків-фактур відповідачем у справі не заперечуються.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, виставлені позивачем рахунки відповідачем своєчасно не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість з оплати наданих послуг за період листопад 2012 року - березень 2013 року та червень-серпень 2013 року, включно, в сумі 299140 грн. 47 коп.

Вказана сума заборгованості заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.

Відповідно до п. 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п. 4.1 договору, з порушенням терміну, Користувач сплачує на користь Власника мереж крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі приписів ст. 232 Господарського кодексу України, а також умов пункту 8.2.1 договору позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 15231 грн. 59 коп. (загальний період прострочення - з 10.12.2012 по 30.09.2013), що підтверджено розрахунком суми пені окремо за кожний місяць періоду заборгованості (а.с. 96).

Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 3874 грн. 82 коп. за період прострочення з 10.12.2012 по 30.09.2013, що також підтверджено відповідним розрахунком (а.с. 97).

Доказів сплати заборгованості за договором відповідачем під час судового розгляду справи надано не було.

Відповідачем письмовим відзивом № 20/3172 від 08.11.2013 на позовну заяву позовні вимоги визнані.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем у справі взятих на себе зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором та наявність заборгованості відповідача у сумі 299140 грн. 47 коп.

Письмовою заявою № 68-217юр від 14.11.2013 позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 148 грн. 54 коп.

Наслідки часткової відмови від позову позивачу судом роз'яснені.

За таких обставин провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 148 грн. 54 коп. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з покладенням судових витрат у цій частині на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.6 договору оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється окремим платіжним дорученням на підставі виставленого Власником мереж рахунка за 5 днів для суб'єктів господарювання, які здійснюють плату самостійно, і 10 днів - для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію з дати отримання рахунку.

Факт отримання відповідачем рахунків на оплату наданих послуг підтверджено матеріалами справи, зокрема, письмовими поясненнями відповідача (а.с. 98-99).

Обов'язок з оплати наданих позивачем послуг відповідачем у справі у встановлений договором строк виконаний не був.

За таких обставин позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 299140 грн. 47 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами пункту 8.2.1 договору сторони встановили період нарахування пені - по день фактичної оплати. Період нарахування пені позивачем у справі визначений вірно.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 15231 грн. 59 коп. за період прострочення з 10.12.2012 по 30.09.2013 та 3 % річних у сумі 3874 грн. 82 коп. за період з 10.12.2012 по 30.09.2013.

Відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру пені на 50 % на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3. ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50 % задовольнити частково та зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 30 %, а саме на 4569 грн. 47 коп. Стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 10662 грн. 12 коп.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач є комунальним підприємством, метою якого є надання послуг з водопостачання та водовідведення. Основним споживачем послуг є населення та бюджетні організації міста. Послуги, що надаються відповідачем, оплачуються споживачами несвоєчасно та не у повному обсязі. Стягнення значного розміру санкцій у вигляді пені суттєво погіршить фінансовий стан підприємства, яке і так має велику кредиторську та дебіторську заборгованість.

Під час вирішення зазначеного вище клопотання судом також враховується те, що задоволення клопотання відповідача у повному обсязі та зменшення розміру належної до стягнення суми пені на 50 % може порушити майнові, забезпечені законом інтереси позивача у справі.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню частково, а саме в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті наданих послуг у сумі 299140 грн. 47 коп., пені у розмірі 10662 грн. 12 коп. та 3% річних у розмірі 3874 грн. 82 коп. з віднесенням на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому судові витрати у частині вимог про стягнення пені у розмірі 15231 грн. 59 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 49, код 32026192, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель», Луганська область, м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2, код 32803997, заборгованість по сплаті наданих послуг у сумі 299140 грн. 47 коп., пеню у розмірі 10662 грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 3874 грн. 82 коп., а також судовий збір у розмірі 6364 грн. 94 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 148 грн. 54 коп. провадження у справі припинити.

В судовому засіданні 14.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 19.11.2013.

Суддя М.О. Москаленко