Ухвала суду № 35315324, 11.11.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/190/6062/13Головуючий суду першої інстанції:ОСОБА_10 Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.

"11" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМакарчук Л.В. СуддівАдаменко О.Г., Горбань В.В. При секретаріУсеїновій Н.У.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6, заінтересована особа - державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Зайцева Наталія Іванівна про визнання протиправною бездіяльності та дій, скасування постанов, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 23 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

14 березня 2013 заявник звернувся до суду із скаргою про визнання не законними дій державного виконавця Зайцевої Н.І. при винесені 19 жовтня 2012 року постанови ВП №34774724 про відкриття виконавчого провадження; та просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Зайцевої Н.І. по виконанню своїх обов'язків щодо своєчасного, не пізніше робочого дня - 22 жовтня 2012 року як цього вимагає ч.5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», яка не надіслала боржнику постанову ВП №34774724 від 19 жовтня 2012 року про добровільну, в семиденний строк виплату 150 грн., а також своєчасно, не пізніше наступного робочого дня - 30 жовтня 2012 року не надіслала боржнику постанову без номеру від 29 жовтня 2012 року про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; скасувати постанову без номеру від 29 жовтня 2012 року про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, винесеної передчасно та незаконно, і по теперішній час не врученої боржнику; скасувати постанову ВП №36770515 про відкриття виконавчого провадження від 01 квітня 2013 року по стягуванню 47,22 грн. як постановлену з порушенням Закону України «Про виконавче провадження»; визнати, що ОСОБА_6 вимушено прострочив виплату 150 грн. боргу в семиденний строк зазначений у постанові ВП №34774724 від 19 жовтня 2012 року. Посилається на те, що державний виконавець Зайцева Н.І. халатно-недбало використала надані їй законом права, чим допустила порушення його прав та законних інтересів, а тому її бездіяльність повинна бути покарана у спосіб передбачений ч.3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим просив стягнути з державного виконавця моральну шкоду в сумі 1 000000 грн. (т.3 а.с.69, 108-109, 114-115).

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 23 липня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду як незаконну. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає про те, що суд повинен був відкласти розгляд справи відповідно до ч.3 ст. 8 ЦПК України, а не постановляти ухвалу від 23 липня 2013 року, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» суперечить Конституції України та нормам міжнародного права.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 головний державний виконавець ВДВС Ялтинського МУЮ Зайцева Н.І. просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, оскільки вважає її законною.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості його вимог.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 14 грудня 2007 року позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення боргу та притягнення до кримінальної відповідальності - задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 у відшкодування боргу за договором позики суми 30 000 грн., стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 судові витрати у сумі 420 грн., у решті позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_6 у частині стягнення з ОСОБА_6 20 % річних та притягнення його до кримінальної відповідальності - відмовлено.

10 серпня 2012 року Ялтинським міським судом АР Крим був виданий виконавчий лист щодо примусового виконання ухвали суду від 27 березня 2012 року в частині стягнення судового збору на користь держави у сумі 150 грн.

19 жовтня 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського управління юстиції Зайцевою Н.І. постановою ВП №34774724 відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа №8/0124/15/2012 про стягнення судового збору 150 грн. (т.3 а.с.75).

26 лютого 2013 року зазначене виконавче провадження було закінчено, у зв'язку з тим, що заборгованість з ОСОБА_6 була стягнута, за постановою від 26 лютого 2013 року ВП №34774724 (т.3 а.с.89), про що свідчить квитанція від 05 листопада 2012 року (а.с.90).

З постанови від 29 жовтня 2012 року головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського управління юстиції Зайцевої Н.І. вбачається, що в ході виконання виконавчого листа №8/0124/15 /2012 від 10 серпня 2012 року про стягнення з ОСОБА_6 суми в розмірі 150 грн. при здійсненні виконавчих дій були здійснені витрати, сума витрат на організацію та проведення виконавчих дій склала 47,22 грн., яка підлягає стягненню з боржника. Про що і була винесена постанова без номера. (т.3 а.с.78).

01 березня 2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського управління юстиції Зайцевою Н.І. постановою ВП №36770515 відкрито виконавче провадження щодо виконання постанови без номеру від 29 жовтня 2012 року виданого ВДВС ЯМУЮ про стягнення з ОСОБА_6 47,22 грн. (т.3 а.с.70).

28 травня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського управляння юстиції Зайцевою Н.І. винесена постанова ВП № 36770515 про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_6 на користь ВДВС ЯМУЮ 47,22 грн. у зв'язку зі стягненням заборгованності у повному обсязі.

Постановою державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ від 01 березня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання про стягнення 47,22 грн. виконавчого збору. (т.3 а.с.70).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1,4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, виходячи із зазначених норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо дотримання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні виконавчих дій, є правильними та такими, що відповідають матеріалам справи.

Разом з тим, із поштового повідомлення вбачається, що ОСОБА_6 отримав постанову державного виконавця від 19.10.2012 року (винесеної у п'ятницю, яка була відправлена йому у понеділок), лише 30 жовтня 2012 року (а.с.91 т.3), що виключало його можливість своєчасно, на виконання постанови від 19 жовтня 2012 року, добровільно сплатити судовий збір 150 грн. у семиденний строк, а тому у ОСОБА_6 виникло право на оспорювання постанови від 29 жовтня 2013 року про стягнення з нього витрат по проведенню виконавчих дій, в порядку адміністративного судочинства. (а.с.88 т.3).

Що стосується доводів апеляційної скарги про обов'язок суду першої інстанції відкласти розгляд справи колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані.

Так, відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 191 ЦПК України суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб. У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього.

Отже відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду.

Однак, таких підстав заявником не було зазначено у судовому засіданні, участь у якому він приймав 23 липня 2013 року.

Що стосується вимог апелянта про винесення подання про притягнення судді ОСОБА_10 до дисциплінарної відповідальності через порушення процесуального законодавства, то колегія суддів приймає до уваги наступне.

Заявник ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця 14 березня 2013 року. Справа була передана судді із канцелярії Ялтинського міського суду АР Крим лише 29 травня 2013 року (т.3 а.с.71) та розгляд скарги у справі було призначено суддею на 19 червня 2013 року про що було повідомлено заявника ОСОБА_6 судовою повісткою, яку він отримав 03 червня 2013 року (т.3 а.с.72,74).

У судовому засіданні 19 червня 2013 року ОСОБА_6 приймав участь та після з'ясування його думки про можливість розгляду справи за відсутності державного виконавця, у справі оголошено перерву до 25 червня 2013 року та про дату розгляду ОСОБА_6 був повідомлений під розписку (т.3 а.с.77,78).

25 червня 2013 року ОСОБА_6 та державний виконавець не з'явились у судове засідання (т.3 а.с.95) у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26 червня 2013 року (а.с.97), з 26 червня 2013 року розгляд справи відкладено на 09 липня 2013 року (т.3 а.с.98) про що було повідомлено ОСОБА_6 повісткою, яку він отримав 09 липня 2013 року (т.3 а.с.99).

У судовому засіданні 09 липня 2013 року у якому ОСОБА_6 приймав участь, було оголошено перерву до наступного дня - 10 липня 2013 року, про що ОСОБА_6 розписався у розписці про отримання судової повістки (т.3 а.с.107).

10 липня 2013 року у судовому засіданні ОСОБА_6 надав до суду доповнення до своєї скарги від 14 березня 2013 року збільшенням вимог (т.3 а.с.108-109) у зв'язку з чим у справі було оголошено перерву, для надання можливості іншій стороні ознайомитись із вимогами (а.с.110) до 17 липня 2013 року. Про дату судового засідання ОСОБА_6 повідомлений під розписку (т.3 а.с.111).

17 липня 2013 року у судовому засіданні ОСОБА_6 знову збільшив свої вимоги по скарзі про що подав заяву від 17 липня 2013 року (т.3 а.с.114-115), у зв'язку з чим у справі оголошено перерву до 23 липня 2013 року (т.3 а.с.118,119).

23 липня 2013 року ОСОБА_6 з'явився у судове засідання та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд йому відмовив, а після видалення судді до нарадчої кімнати ОСОБА_6 залишив залу судового засідання, у зв'язку з чим проголошення ухвали було здійснено за його відсутності (т.3 а.с.123).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 у повній мірі реалізував свої процесуальні права, та перешкод у реалізації цих прав з боку суду йому не чинилось.

Доводи апеляційної скарги про те, що суддя не повинен був застосовувати та посилатись на норми Закону України «Про виконавче провадження» через їх неконституційність та невідповідність нормам міжнародного права, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки вирішення питання щодо неконституційності закону чи іншого правового акту, належить до юрисдикції Конституційного Суду України, а норми міжнародного права можуть бути застосовані у разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Однак, підстав вважати, що Закону України «Про виконавче провадження» не відповідає нормам міжнародного права, заявником не доведено.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали суду, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, п.1. ч.1 ст. 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 23 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.