Ухвала суду № 35315269, 29.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р.Справа № 821/1246/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-617" - Загорулько Євгена Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-617" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-617" (далі ТОВ БМУ-617) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Херсоні) про скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 22 жовтня 2012 року за №0007552200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем у сумі 26 969 грн. та за штрафними санкціями у сумі 6 233 грн.;

- від 14 січня 2013 року за №0000292200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 26 152 грн. та за штрафними санкціями у сумі 3 251,50 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення ним вимог діючого законодавства. Так, однією із підстав для збільшення зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ, слугували висновки контролюючого органу про те, що правочини укладені між ним та контрагентами-постачальниками ТОВ "Лана-Торг", ТОВ "Торговий дім "Термінал", ПНВКП "Атон" не спрямовані на реальне настання правових наслідків та є нікчемними. Разом з тим, оскільки у нього наявні всі первині документи, які підтверджують факт взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, то він мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі податкового кредиту з ПДВ. Крім того, вказує, що доводи податкового органу про обов'язок платника податків відкоригувати податковий кредит з ПДВ внаслідок списання безнадійної заборгованості не ґрунтується на вимогах ПК України , а тому збільшення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 2 019,15 грн. є неправомірними.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Зокрема вказує, що однією із підстав для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки про заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток та заниження суми ПДВ по взаємовідносинам із контрагентами - ТОВ "Лана-Торг", ТОВ "Торговий дім "Термінал", ПНВКП "Атон", оскільки відповідно до інформації отриманої за наслідками перевірок вищезазначених суб'єктів господарювання, була встановлена неможливість реального здійснення ними фінансово-господарських операцій із вказаними контрагентами через відсутність у підприємств основних фондів, кваліфікованого персоналу та незнаходження за юридичною адресою. Щодо обґрунтування висновку акту про неправомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту інших контрагентів - постачальників ТОВ "Східтехсервіс", ПП "Агрі-ком", ТОВ "КОШТОРИСНО-КОНСАЛТИНГОВА ГРУПА", ТОВ "БК "АКРОПОЛЬ СВ", то відповідач вказує, що складені первинні документи по вказаним контрагентам не мають певних обов'язкових реквізитів, що позбавляє їх юридичної сили та доказовості.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року адміністративний позов задоволений.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року за №0007552200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 33 202 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 26 969 грн. та за штрафними санкціями у сумі 6 233 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2013 року за №0000292200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 29 403,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 26 152 грн. та за штрафними санкціями у сумі 3 251,50 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1. ст. 75, п.77.4. ст. 77 ПК України наказу ДПІ у м. Херсоні від 03 липня 2012 року №621 співробітниками ДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "БМУ №617" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, за наслідками якої складено акт від 04 лютого 2013 року №1709/6/10-2115.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме, серед іншого:

- п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9, п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.14.1.257 п.14, п.135.1. 55.5.4. п.135.5 ст. 135, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, ст. 188 р. III ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26 785 грн.(у тому числі за ІІІ кв. 2010 року - 2 800 грн., ІУ кв. 2010 року - 3 556 грн., ІІ кв. 2011 року - 12 977 грн. , ІІІ кв. 2011 року - 169 грн., І кв. 2012 року - 7 283 грн.

- пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в Державний бюджет України на суму 26 969 грн.(у т.ч. за: вересень 2010 року - 2 240 грн., жовтень 2010 року - 438 грн., листопад 2010 року - 2 407 грн., травень 2011 року - 5 004 грн., червень 2011 року - 8 381 грн., вересень 2011 року - 2 166 грн., березень 2012 року - 6 333 грн.

На підставі вищезазначеного акту, з урахуванням адміністративного оскарження відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та з ПДВ, слугували висновки податкового органу про те, що

- правочини укладені між позивачем та контрагентами - ТОВ "Лана-Торг", ТОВ "Торговий дім "Термінал", ПНВКП "Атон" є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що вплинуло на завищення складу валових витрат та податкового кредиту у відповідних звітних періодах;

- неправомірне включення до складу валових доходів та податкових зобов'язань з ПДВ вартість дизельного палива, проданого ФОП ОСОБА_3, та отриманого ТОВ БМУ № 617 за господарськими операціями, що визнані недійсними;

- завищення валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Агрі-ком", ТОВ "Східтехсервіс", ТОВ "КОШТОРИСНО-КОНСАЛТИНГОВА ГРУПА", ТОВ "БК "АКРОПОЛЬ СВ" внаслідок не дотримання встановлених вимог до первинних документів, які є підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку і повинні мати обов'язкові реквізити;

- заниження податкових зобов'язань за вересень 2011 року у сумі ПДВ 2 019,15 грн. внаслідок списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ БМУ-617 витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду. Крім того, окремі неточності у заповненні видаткових накладних та акті виконаних робіт, не впливає на реальність господарських операцій з поставки позивачеві товарів та виконання на робіт за його замовлення, не свідчить про порушення позивачем правил формування податкового кредиту та валових витрат. Також ДПІ, встановивши позивачу порушення п. 198.3 ст.198 ПК України та збільшивши податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 2 019,15 грн., діяла не у відповідності до вимог ПК України.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, 203, 204, 215 ЦК України.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що згідно складених актів перевірок - угоди з поставки товарів між позивачем та контрагентами ТОВ "Лана-Торг", ТОВ "ТД "Термінал", ПНВКП "Атон" визнано нікчемним, крім того, наявні окремі недоліки первинних документів, що вказує на відсутність фактичних поставок товарів, а засвідчує лише документування вказаних операцій.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що однією із підстав для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугувала інформація, яка була отримана ДПІ за наслідками проведених перевірок контрагентів, за якими встановлено, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами - ТОВ "Лана-Торг", ТОВ "ТД "Термінал", ПНВКП "Атон" є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Зокрема акт ДПІ у м. Херсоні №63/15-2 від 11 листопада 2011 року "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Лана-Торг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 березня 2011 по 31 травня 2011 року", акт ДПІ у м. Херсоні від 13 січня 2011 року №96/23-2/31294401 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Термінал" (код 31294401) з питання підтвердження господарських відносин з ТОВ "ТД "Палладіум" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ТОВ "ТД "Палладіум" за червень, липень 2011 року", акт ДПІ у м. Херсоні від 02 грудня 2011 року №4191/23-2/31294401 "Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "ТД "Термінал" (код 31294401) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "ТД "Палладіум" за серпень 2011 року", акт ДПІ у м. Херсоні по проведенню документальної позапланової перевірки ПНВКП "Атон" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями за квітень, травень, серпень, вересень, жовтень 2011 року від 29 лютого 2012 року №86-1/22-4.

Вказаним актами встановлено, що ТОВ "Лана-Торг" має стан платника "10" - запит на встановлення місцезнаходження, керівник ТОВ "Лана-Торг" лише формально виконує обов'язки керівника, оскільки не має відповідної освіти, є службовою особою чи засновником на кількох підприємствах, товариство не має складських приміщень, автотранспортних засобів, на підприємстві працює тільки два працівника. Щодо ТОВ "ТД "Термінал" встановлено, що основним його контрагентом є ТОВ "ТД "Паладіум", який формує податковий кредит від підприємств (ТОВ "Будтех інтеграл компані" (м. Київ ), яке в свою чергу сформувало податковий кредит від ТОВ "СП "Агромрія"), які задіяні в схемах мінімізації податкових зобов'язань та штучному формуванні податкового кредиту та не має основних фондів, автотранспортних засобів та інших фактів, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ТД „Паладіум" з ТОВ "ТД "Термінал." Щодо ПНВКП "Атон" міститься висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій та нікчемність укладених з іншими особами угод, з посиланням на те, що у підприємства відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, транспортні засоби, тому правовідносини ПНВКП "Атон" з іншими контрагентами порушують пп.1, 5 ст. 203, п.п.1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, не спричиняючи реального настання правових наслідків, відповідно є нікчемними.

Судова колегія критично ставиться до доводу апелянта про те, що господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних, виходячи з наступного.

Так в силу приписів ст. 20 ПК України, відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення в актах перевірок нікчемності правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

ЦК України містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст. 216 ЦК України), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст. 215 ЦК України) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦК України), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст. 236 ЦК України.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Отже, апелянт, зазначивши в акті перевірки про нікчемність правочинів позивача з не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності або фіктивності укладених договорів та зазначена позиція ДПС не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача.

Крім того, відповідачем до суду взагалі не було надано доказів, які б свідчили про відсутність поставок товарів за договорами позивача з контрагентами, тому посилання відповідача на укладання угод позивачем без мети реального настання правових наслідків є лише його припущенням та не підтвердженим належними доказами.

Для спростування висновків апелянта про нікчемність договорів, укладених позивачем з контрагентами, представником позивача надано до суду первинні документи податкового та бухгалтерського обліку.

Крім того, вирішуючи справу в частині формування валових витрат та податкового кредиту внаслідок правовідносин позивача з іншими контрагентами - постачальниками, а саме ПП "Агрі-ком", ТОВ "Кошторисно-Консалтингове група", ТОВ "Східтехсервіс" та ТОВ "БК "Акрополь СВ", суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідачем як під час проведення перевірки так і під час судового розгляду не ставилась під сумнів реальність виконання сторонами господарських операцій з вказаними контрагентами-постачальниками, спірним є факт віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ по вищезазначеним первинним документам, оскільки останні були складені з порушенням вимог діючого законодавства.

В судовому засіданні представником позивача було надано пояснення, що зауваження по оформленню первинних документів стосуються лише того, що саме позивач не заповнив повністю свій екземпляр своєї частини первинних документів, тобто до заповнення документів з боку вищевказаних контрагентів зауважень не має. Таким чином, допущені недоліки при заповнені первинних документів саме з боку ТОВ БМУ-617 при наявності придбаного товару та використанні його в господарській діяльності фактично не впливає на правовідносини з вищевказаними контрагентами, оскільки підтверджується фактична наявність товару у покупця, при цьому до продавця не має жодних претензій.

Виходячи з принципу превалювання сутності над формою позивач заперечує щодо висновків відповідача щодо завищення валових витрат по правовідносинам з ПП "Агрі-ком", ТОВ "Кошторисно-Консалтингова група" та ТОВ "БК "Акрополь СВ".

Таким чином, щодо тверджень апелянта про неналежне оформлення первинних документів, складених в ході господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами, судова колегія вважає, що окремі неточності у заповненні видаткових накладних та акті виконаних робіт, не впливає на реальність господарських операцій з поставки позивачеві товарів та виконання на робіт за його замовлення, не свідчить про порушення позивачем правил формування податкового кредиту та валових витрат, отже відсутні підстави для позбавлення товариства права на податковий кредит та валові витрати.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ БМУ-617 до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 листопада 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: