Постанова № 35314133, 13.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2013 р. № 820/10596/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гнатченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, адвокат ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо відмови у наданні адвокату ОСОБА_3 інформації на адвокатський запит від 16.09.2013 року; зобов'язати Головне управління Міндоходів у Харківській області надати адвокату ОСОБА_3 інформацію, що була витребувана адвокатським запитом від 16.09.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що позивач, ОСОБА_3, є адвокатом. 16.09.2013 року позивачем було надіслано запит до Головного управління Міндоходів у Харківській області про надання інформації на підставі ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Листом № 1648/К/20-40-18-02-14 від 30.09.2013 р. відповідач відмовив позивачу у наданні інформації. Позивач вважає зазначені дії Головного управління Міндоходів у Харківській області протиправними, оскільки відмовляючи позивачу у наданні інформації на адвокатський запит відповідач діяв з порушенням вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними. В обґрунтування зазначив, що в порушення вимог чинного законодавства позивачем до адвокатського запиту був долучений ордер, який не містить даних про прізвище, ім'я, по батькові клієнта або найменування юридичної особи та про характер справи, по якій здійснюється адвокатське представництво. Таким чином, на думку відповідача, зазначений ордер не засвідчує повноваження адвоката ОСОБА_3 на представництво інтересів конкретного клієнта у державному органі та на вчинення від імені такого клієнта певних юридичних дій. Крім того вказав, що інформація про перелік розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, є банківською таємницею, яка відповідно до вимог чинного законодавства, розкривається банками лише з письмового дозволу власника такої інформації. Отже, на думку відповідача, ГУ Міндоходів у Харківській області було надано законну та обґрунтовану відповідь на запит позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. При цьому зазначив, що правила оформлення ордерів адвокатів визначені Положенням про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, який затверджений Рішенням Ради адвокатів України №36 від 17 грудня 2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 12.05.2004 року, позивач - ОСОБА_3 є адвокатом (а.с. 6).

Судом встановлено, що 16 вересня 2013 року позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Харківській області з адвокатським запитом про надання письмової інформації, а саме: переліку розрахункових рахунків, відкритих у фінансових установах 1) товариством з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» (код ЄДРПОУ 23752688, місцезнаходження: вул. Іскринська, 37, м. Харків, 61001), 2) державним підприємством Спеціальне проектно-конструкторське і технологічне бюро електроапаратури Науково-виробничого об'єднання «Електроапарат» (код ЄДРПОУ 00216875, місцезнаходження: вул. Котлова, 106, м. Харків, 61017) (а.с. 7-8). Згідно переліку додатків до запиту були додані: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копія ордера № 512000003 від 16.09.2013 р. на надання правової допомоги (а.с. 6,9).

30 вересня 2013 року відповідачем на запит адвоката ОСОБА_3 було надано відповідь вих. № 1648/К/20-40-18-02-14 (а.с. 10), відповідно до якої позивачу повідомлено про те, що відповідно до п. 17.1.9 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди. Крім того, зазначив, що згідно з вимогами чинного законодавства адвокат має право звертатись з адвокатським запитом тільки в інтересах клієнта під час здійснення адвокатської діяльності. Однак, у запиті відсутні докази підтвердження наявних відносин правового характеру між адвокатом ОСОБА_3 та ТОВ «СКБ Укрелектромаш» та ДП Спеціальне проектно-конструкторське і технологічне бюро електроапаратури Науково-виробничого об'єднання «Електроапарат».

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами з приводу надання відповіді на запит врегульовані Законом України "Про інформацію" № 2657-ХІІ від 02.10.1992 р., Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VІ від 05.07.2012 р.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі й в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з адвокатами зобов'язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини (ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з положеннями статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Зі змісту оскаржуваного листа ГУ Міндоходів у Харківській області вбачається, що підставою для відмови у наданні інформації на адвокатський запит позивача слугувала відсутність доказів щодо наявних відносин правового характеру позивача з суб'єктами господарювання, щодо яких позивачем було запитано інформацію, у зв'язку з чим відповідачем було також зазначено, що відповідно до п. 17.1.9 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди.

Як встановлено судом та представником відповідача не заперечується, до адвокатського запиту були долучені: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 12.05.2004 р. та ордер № 512000003 від 16.09.2013 р. на надання правової допомоги.

Статтею 26 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката ( ч.2 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Рішенням Ради адвокатів України №36 від 17 грудня 2012 року затверджено Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, яким встановлено єдині для всіх адвокатів України правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордеру - письмового документу, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках, встановлених Законом України від 05 липня 2012 р. № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.

Відповідно до пункту 12 вказаного Положення ордер містить наступні реквізити:

12.1. серію, порядковий номер ордеру;

12.2. прізвище, ім'я, по батькові, або найменування особи, якій надається адвокатом правова допомога;

12.3. посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, їх номер (у випадку наявності) та дату цього документу;

12.4. назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом;

12.5. прізвище, ім'я по-батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордеру, номер та дата його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ким видане (Радою адвокатів відповідного регіону, або КДКА відповідної області); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

12.6. ким виданий ордер (адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально (адреса робочого місця адвоката); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, що видає ордер);

12.7. адреса робочого місця адвоката, якщо вона відмінна від місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, що видає ордер;

12.8. дата видачі ордера;

12.9. підпис адвоката який згідно ордера надає правову допомогу;

12.10. підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.

Крім того, відповідно до роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 05.09.2008 № У/7-І 17 "Про порядок використання ордера адвоката", затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 5 вересня 2008 р. N У/7-І 17, для виконання своїх повноважень по наданню правової допомоги та здійснення представництва адвокат використовує ордер адвоката, затверджений Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури на основі протоколу N 6/1 від 17.12.99 року, розміром 150 х 105 мм, тобто 1/4 аркуша формату А4. Згідно з протоколом N 6/1 від 17.12.99 року бланк ордера є універсальним для ведення будь-яких справ.

При цьому, Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури в роз'ясненні від 05.09.2008 № У/7-І 17 зазначено, що:

в першому рядку ордеру вказується характер справи: кримінальна, цивільна, адміністративна тощо; далі зазначається прізвище, ім'я, по батькові клієнта або найменування юридичної особи; нижче зазначається установа, де виконується доручення, і в якій стадії;

в ордері також повинна бути зазначена дата його видачі;

адвокат, який працює індивідуально, ставить у ордері свій підпис;

ордер використовується адвокатом для підтвердження своїх повноважень з

представництва або захисту клієнта.

З долученої до матеріалів справи копії ордера вбачається, що ордер містить серію, порядковий номер - серія ХВ № 512000003; посилання на договір про надання правової допомоги та дату цього документу - виданий на підставі договору про надання правової допомоги у всіх підприємствах, установах, організаціях, державних органах № 21 від 16.09.2013 р.; прізвище, ім'я по-батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордеру, номер та дата його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ким видане - ОСОБА_3, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 12.05.2004 року, видане Радою адвокатів або КДКА Харківської області; ким виданий ордер - адвокатом; адреса робочого місця адвоката - АДРЕСА_1; дата видачі ордера - 16.09.2013 року. Ордер підписаний адвокатом ОСОБА_3

Однак, вказаний ордер не містить обов'язкової інформації про прізвище, ім'я, по батькові, або найменування особи, якій надається адвокатом правова допомога.

Крім того, відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківську таємницю становить інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку. Банківською таємницею є, зокрема, відомості про банківські рахунки клієнтів.

За ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність", приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

При цьому, ст. 20 Закону України "Про інформацію" передбачено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Згідно з ст. 21 Закону України "Про інформацію", інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відтак, враховуючи положення Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, є конфіденційною інформацією, оскільки доступ до неї обмежено такими особами і поширюється вона виключно за їх бажанням (згодою).

Отже, як встановлено судом, адвокатський запит - це письмове звернення адвоката про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, однак оскільки з адвокатського запиту позивача від 16.09.2013 року неможливо встановити конкретного клієнта, в межах надання правової допомоги якому позивач звернувся з адвокатським запитом до відповідача, то суд приходить о висновку, що відповідач у спірних правовідносинах забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України. Судом не встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача діями відповідача, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо розгляду запиту адвоката ОСОБА_3 від 16.09.2013 року є правомірними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, підстав для визнання дій відповідача протиправними судом не встановлено, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову адвоката ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2013 року.

Суддя К.О. Севастьяненко