ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" листопада 2013 р.Справа № 916/2333/13
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Одесагаз";
До відповідача: Житлово - комунального господарства Чорноморської селищної ради;
Про стягнення 632973,05 грн.
Суддя Оборотова О.Ю.
Представники:
від позивача: Саєнко Р.К. - довіреність від 27.08.13р.;
від відповідача: Росич К.А.- довіреність від 19.08.13р.;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Житлово - комунального господарства Чорноморської селищної ради заборгованість у сумі 532973,05грн., яка складається з суми основного боргу 545 761,93рн., пені в сумі 29390,18грн., 3% річних в сумі 6123,25 грн. та штраф у сумі 51 697,69грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2013р. було порушено провадження у справі № 916/2333/13.
14.10.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов.
01.11.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені.
Від відповідача надано до господарського суду Одеської області клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2013р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 19.11.2013р.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
01.12.2009року між Відкритим акціонерним товариством "Одесагаз" (облгаз) та Житлово - комунальним господарством Чорноморської селищної ради (споживач) укладено договір №008631-Т на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають Теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій (договір) предметом якого є надання послуг Споживачу з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Газ, що постачається за даним договором, використовується Споживачем виключно для потреб, визначених у п. 1.1. даного договору. Використання газу Споживачем для інших потреб не є предметом даного договору.
Відповідно до п. 3.2 договору №008631-Т від 01.12.2009р. Споживач зобов'язується, крім іншого, забезпечити своєчасну оплату за газ.
Згідно з п. 5.1 договору №008631-Т від 01.12.2009р. вартість природного газу та тарифи на постачання та на послуги по транспортуванню природного газу для споживачів України, що надаються підприємствам НАК "Нафтогаз України" визначені згідно з Постановами НКРЕ, Постановами Кабінету Міністрів та наказами НАК "Нафтогаз України".
Пунктом 6.1 договору №008631-Т від 01.12.2009р. передбачено, що оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок Облгазу на пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частини у розмірі 50% - до 20 числа місяця, у якому здійснюється поставка газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акт приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п. 6.4 договору №008631-Т від 01.12.2009р. звірка розрахунків за звітний місяць здійснюється Облгазом і Споживачем до 25 числа наступного за звітним місяцем на підставі відомостей про фактичну оплату вартості послуг і актів прийому - передачі газу. Указана звірка оформлюється актом звірки.
Відповідно до п. 7.2 договору №008631-Т від 01.12.2009р. за несвоєчасну оплату послуг у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, Споживач сплачує на користь Облгазу, суму заборгованості з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення, а також пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків за послуги - до їх повного здійснення (п. 11.1 №008631-Т від 01.12.2009р.).
Так, на виконання вищенаведених умов договору №008631-Т від 01.12.2009р. Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" протягом з грудня 2012р. по квітень 2013р. було поставлено, а Житлово - комунальним господарством Чорноморської селищної ради - прийнято природний газ на загальну суму 1 391 037,96., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.12.2012р., 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р. та від 30.04.2013р., копії яких містяться в матеріалах справи.
Житлово - комунальним господарством Чорноморської селищної ради, в свою чергу, було здійснено оплату за отриманий природний газ не в повному обсязі, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2013р. по 29.07.2013р. у розмірі 545 761,93грн.
Враховуючи вищенаведені обставини, Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово - комунального господарства Чорноморської селищної ради про стягнення заборгованості у розмірі 632 973,05 грн., яка складається з суми основного боргу у сумі 545 761,93 грн., пені у сумі 29 390,18 грн., 3% річних у сумі 6123,25грн. та штраф у сумі 51 697,69грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій №008631-Т від 01.12.2009р.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
01.12.2009року між Відкритим акціонерним товариством "Одесагаз" (облгаз) та Житлово - комунальним господарством Чорноморської селищної ради (споживач) укладено договір №008631-Т на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають Теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій (договір) предметом якого є надання послуг Споживачу з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Газ, що постачається за даним договором, використовується Споживачем виключно для потреб, визначених у п. 1.1. даного договору. Використання газу Споживачем для інших потреб не є предметом даного договору.
Відповідно до п. 3.2 договору №008631-Т від 01.12.2009р. Споживач зобов'язується, крім іншого, забезпечити своєчасну оплату за газ.
Пунктом 6.1 договору №008631-Т від 01.12.2009р. передбачено, що оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок Облгазу на пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частини у розмірі 50% - до 20 числа місяця, у якому здійснюється поставка газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акт приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п. 6.4 договору №008631-Т від 01.12.2009р. звірка розрахунків за звітний місяць здійснюється Облгазом і Споживачем до 25 числа наступного за звітним місяцем на підставі відомостей про фактичну оплату вартості послуг і актів прийому - передачі газу. Указана звірка оформлюється актом звірки.
Відповідно до п. 3.14. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012р. №1181, обсяг споживання/розподілу/транспортування газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі (актом про надані послуги), що оформлюється згідно з даними комерційного обліку природного газу. Акти приймання - передачі газу (акти про надані послуги) є підставою для остаточних розрахунків.
На виконання вищенаведених умов договору №008631-Т від 01.12.2009р. Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" протягом з грудня 2012р. по квітень 2013р. було поставлено, а Житлово - комунальним господарством Чорноморської селищної ради - прийнято природний газ на загальну суму 1 391 037,96., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.12.2012р., 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р. та від 30.04.2013р., копії яких містяться в матеріалах справи.
Житлово - комунальним господарством Чорноморської селищної ради, в свою чергу, було здійснено оплату за отриманий природний газ не в повному обсязі, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2013р. по 29.07.2013р. у розмірі 545 761,93грн.
14.10.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов разом з відзивом на позов відповідачем було додані платіжні доручення №892 від 19.09.2013р. на суму 5000грн. та №942 від 08.10.2013р. на суму 10 000грн. та 01.11.2013р. до господасрького суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання з платіжними дорученнями №734 від 15.08.2013р. на суму 10 000грн., №590 від 09.07.2013р. на суму 10 000грн., №661 від 29.07.2013р. на суму 10 000грн., №1031 від 28.10.2013р. на суму 5 000грн., №1037 від 29.10.2013р. на суму 5 000грн., №1022 від 24.10.2013р. на суму 5 000грн., №1024 від 24.10.2013р. на суму 5 000грн., №990 від 18.10.2013р. на суму 50 000грн., №990 від 18.10.2013р. на суму 50 000грн., №27 від 16.10.2013р. на суму 99 999,97грн., №1018 від 22.10.2013р. на суму 50 000грн., згідно яких відповідачем було частково погашено суму заборгованості за вартість поставленного газу у сумі 314 999,97грн.
Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ у розмірі 230 761,96грн.
Щодо вимоги позивача, а саме стягнення штрафу за квітень 2013р. з відповідача у сумі 51 697,69грн., суд зазначає наступне, що відповідно до п. 2.1., 2.2. договору №008631-Т від 01.12.2009р. та Додатковою угодою від 03.01.2010р. до договору №008631-Т від 01.12.2009р. встановлено, що ПАТ «Одесагаз» здійснює розподіл та постачання газу у визначених обсягах. В квітні цей обсяг встановлений 145,5тис. м. куб. Відповідно до рахунку - фактури №008631/4/3/1 від 19.04.2013р. від ПАТ «Одесагаз» за квітень 2013р. фактичний обсяг спожитого газу, для надання населенню склав 61 244тис.м.куб. Тобто перебору по спожитому газу не існує.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення штрафу за квітень 2013р. з відповідача у сумі 51 697,69грн. слід відмовити, у звязку з необгрунтованістю та відстуністю підстав для її задоволення.
Щодо вимоги позивача, а саме стягнення пені в сумі 29390,18грн. та 3% річних в сумі 6123,25 грн. з відповідача, суд зазначає наступне, що відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.2 договору №008631-Т від 01.12.2009р. за несвоєчасну оплату послуг у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, Споживач сплачує на користь Облгазу, суму заборгованості з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення, а також пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.3 договору №008631-Т від 01.12.2009р. у разі відхилення фактичного обсягу споживання газу від планового обсягу, узгодженого Сторонами в п. 2.1. цього договору обсягу поставки у бік збільшення, Споживач зобовязується до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, сплатити вартість спожитого газу понад узгоджений обсяг. В іншому разі Споживач сплачує на користь Облгазу штраф у розмірі 200% різниці вартості фактичного обсягу споживання і узгодженого обсягу поставки.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Стаття 83 Господарського кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту наведених норм випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
01.11.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені, відповідно до якого зазначено, що основним джерелом доходів житлово - коммунального господарства Чорноморської селищної ради є грошові кошти, що надходять від населення. Відповідно до довідки про стан заборгованості населення №950 від 31.10.2013р. заборгованість населення перед житлово - комунальним господарством Чорноморської селищної ради складає 847 264,52грн. В житлово - комунальному господарстві Чорноморської селищної ради тяжкий майновий стан. Це в свою чергу перешкоджає житлово - коммунальному господарству Чорноморської селищної ради своєчасно сплачувати виниклі власні, проводити своєчасні роботи. Внаслідок чого підприємство є збитковим. 99% споживачів житлово - комунальних послуг у житлово - комунальному господарства Чорноморської селищної ради є населення смт Чорноморське та с. Гвардійське. Житлово - комунальне господарство Чорноморської селищної ради є соціально значним підприємством, яке забезпечує населенню смт Чорноморське та с. Гвардійське житлово - комунальними послугами (водопостачння, водовідведення, теплопостачання, вивіз ТПВ, утримання будинку та прибудинкової території, електропостачання тощо) за встановленими Чорноморською селищною радою тарифами.
Ретельно дослідивши обставини справи та правовідносини сторін, враховуючи статус відповідача, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку шляхом зменшення розміру пені до 14 695,09 грн. та задовольнити вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 6123,25грн. за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Підсумовуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" підлягають частковому задоволенню.
При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України - якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Частиною 5 п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року передбачено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.
Аналогічна правова позиція також міститься і у п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р.
Враховуючи викладене, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача, згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги- задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово - комунального господарства Чорноморської селищної ради (67570, Одеська обл, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул Курортна, 15, код ЄДРПОУ 31790926) на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, б. 1, код ЄДРПОУ 03351208) - заборгованість у сумі - 251 580,30 грн., яка складається з суми основного боргу у сумі 230 761,96 грн., пені у сумі 14 695,09 грн., 3% річних у сумі 6123,25грн.; витрати по сплаті судового збору на суму 12 659,46грн.
3. В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.11.2013р.
Суддя Оборотова О.Ю.
Судове рішення № 35312787, Господарський суд Одеської області було прийнято 13.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/2333/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: