Ухвала суду № 35309980, 14.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 р. Справа № 9104/55167/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року у справі за позовом Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

18.08.2011 року Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області звернлася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" про стягнення податкового боргу в сумі 357993,97 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що податковий борг ТОВ "Термодім" станом на березень 2010 року рахується у розмірі 357993,97 грн., який є узгодженим. При цьому податкова вимога № 2/294 від 15.03.2010 року податковою інспекцією не відкликалася у зв'язку з безперервністю податкового боргу.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року позов задоволено з тих підстав, що з врахуванням обставин справи несплачена заборгованість, яка виникла в результаті несплачених зобов'язань дійсно є податковим боргом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ТОВ "Термодім" подало апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень позовних вимог, зокрема, зазначає, що 24.12.2010 року сплачені суми податкового боргу зазначені в податкових вимогах № 1/111 від 08.02.2010 року та № 2/294 від 15.03.2010 року.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не прибули та не поступило клопотань про розгляд апеляції з їх участю, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, Законом України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991 року та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платнщеда податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III, 21.12.2000.

Пунктом одинадцятим ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термодім" 08.08.2003 року зареєстровано виконавчим комітетом Ужгородської міської ради та 14.08.2003 року взято на податковий облік.

Працівниками ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області 09.11.2010 року проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства та при цьому в цей день складено складено акт за №3753823-1/32637121.

Податковим органом 17.11.2010 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення № 0002972341/0, яким відповідачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 50946 грн. та № 000296341/0, яким відповідачу визначено зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 59437 грн.

Окрім цього працівниками ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області 27.12.2010 року проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства та при цьому в цей день складено складено акт за № 4120/15-1.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем 31.12.2010 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення № 008569150/0, яким підприємству визначено зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 3234,40 грн., № 0085681540/0, яким визначено зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7494,01 грн. та № 0085701540/0, яким визначено зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 102,80 грн.

Відповідно до положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп. 4.2 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, за винятком випадків його апеляційного чи судового оскарження у визначені законодавством строки.

Наведені вище податкові повідомлення - рішення отримані стороною відповідача та не оскаржувалися ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а отже такі є узгодженими відповідно до ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III. Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2118- IIІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 даного Закону визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість товариство зобов'язується сплатити наступні суми вказаного - податку: за листопад 2011 року - 169 935 грн., за грудень 2010 року - 37 479 грн., за січень 2011 року -14 481 грн., за лютий 2011 року - 12 186 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 54.1 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Також відповідно до пп. 56.11 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Проте, як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача, на виконання пп. 6.2.1 п. 6.2 ст.6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III направлялись перша податкова вимога № 1/111 від 08.02.2010 року та друга податкова вимога № 2/294 від 15.03.2010 року року.

Вказані вище податкові вимоги вручені відповідачу, що не заперечувалось представниками сторін, а тому на виконання п.59.1 ст.59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI податкова вимога на адресу відповідача не надсилалась.

Зважаючи на зазначене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що доводи відповідача щодо передчасності позову та ненаправлення нової податкової вимоги спростовуються обліково-статистичними картками платника податків, оскільки податкові вимоги не відкликалися і станом на 24.12.2010 року відповідачем не була погашена сума нарахованої пені з податку на додану вартість в сумі 1898,82 грн. та 52,48 грн. з податку на прибуток.

Положеннями пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 41 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Згідно п. 41.5 ст. 41 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

В п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI зазначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки позивач надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року у справі №2а-2763/11- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський