Рішення № 35309705, 14.11.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. Справа № 909/1074/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, Шевченківський район, м. Київ, 01001)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010)

про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за договором купівлі - продажу природного газу № 14/270/11 від 31.01.2011 року в сумі 66 466, 47 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: Пац В.О. - заступник начальника відділу юридичного департаменту Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (посвідчення № 1566 від 12.04.2013 року, довіреність № 14-333 від 16.03.2012 року).

Від відповідача: Олексин Л.П. - начальник відділу правового забезпечення юридичного управління Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (паспорт серії СЕ № 592374 виданий 24.11.2011 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 05-18/1883 від 02.09.2013 року);

Максимів І.Д. - начальник юридичного відділу (посвідчення водія серії АТВ № 023621 видане МРВ ДАІ у м. Івано-Франківську, довіреність № 05-16/2755 від 15.11.2012 року).

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за договором купівлі - продажу природного газу № 14/270/11 від 31.01.2011 року в сумі 66 466, 47 гривень.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 1 720, 50 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням зобов'язань, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, а саме неодноразовим порушенням з боку відповідача п. 1.1. та п. 6.1. договору по строках оплати за поставлений природній газ.

Ухвалою суду від 19.09.2013 року порушено провадження у справі № 909/1074/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.10.2013 року.

Ухвалами суду від 01.10.2013 року та від 17.10.2013 року розгляд справи відкладався на 17.10.2013 року та 31.10.2013 року відповідно, у зв'язку із неподанням витребуваних доказів.

В судовому засіданні від 31.10.2013 року оголошувалась перерва до 14.11.2013 року.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Заперечення мотивовані тим, що сума основного боргу товариства сплачена у повному обсязі, однак у зв'язку із знаходженням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в кризовій ситуації, заборгованість була сплачена не у встановленні строки.

Внаслідок кризової ситуації на підприємстві, було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз". Відповідно до ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2013 року у справі № 909/3/13-г-Б-25/1 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі про банкрутство.

У своєму відзиві відповідач посилається на той факт, що у відповідності до п. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми. У зв'язку із наведеним, просять суд у позові відмовити

Однак, у судових засіданнях представник позивача просив суд позов задовольнити, а доводи відповідача визнати необґрунтованими в частині нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" (покупець) укладено договір № 14/270/11 купівлі - продажу природного газу від 31.01.2011 року, у відповідності до п. 1.1. постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцеві імпортований природній газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природній газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1. договору.

У відповідності до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

У п. 7.2. договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" свої зобов'язання, згідно умов договору № 14/270/11 від 31.01.2011 року виконала належним чином.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав повністю та сплатив за отриманий газ кошти у повному обсязі, що підтверджується довідкою за підписом головного бухгалтера про операції по підприємству та довідкою про сальдо, з яких видно факт оплати заборгованості та строки її погашення.

Однак, всупереч відсутності заборгованості, відповідач неодноразово порушив п. 1.1. та п. 6.1. договору, а саме строки оплати поставленого природного газу, у зв'язку із чим виконав свої зобов'язання неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У відповідності до п. 7.2. договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Таким чином, сума пені, яку відповідачу належить сплатити на користь позивача складає 31 215, 96 гривень.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми. Таким чином, відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 6 042, 71 гривень та інфляційні втрати в розмірі 29 207, 80 гривень.

Отже, заборгованість Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" перед позивачем Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 66 466, 47 гривень.

Суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого, договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" укладено договір № 14/270/11 купівлі - продажу природного газу від 31.01.2011 року, у відповідності до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцеві імпортований природній газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природній газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1. договору.

У відповідності до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

У пункті 7.2. договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов'язання по вказаному договору вважається 14 число кожного наступного місяця за місяцем поставки газу. Тобто за поставлений газ у січні 2011 року, останнім днем оплати вважається 14 лютого 2011 року; за поставлений газ у лютому 2011 року, останнім днем оплати вважається 14 березня 2011 року; за поставлений газ у березні 2011 року, останнім днем оплати вважається 14 квітня 2011 року; за поставлений газ у квітні 2011 року, останнім днем оплати вважається 14 травня 2011 року; за поставлений газ у травні 2011 року, останнім днем оплати вважається 14 червня 2011 року; за поставлений газ у червні 2011 року, останнім днем оплати вважається 14 липня 2011 року; за поставлений газ у липні 2011 року, останнім днем оплати вважається 14 серпня 2011 року; за поставлений газ у серпні 2011 року. останнім днем оплати вважається 14 вересня 2011 року; за поставлений газ у вересні 2011 року, останнім днем оплати вважається 14 жовтня 2011 року; за поставлений газ у лютому 2012 року, останнім днем оплати вважається 14 березня 2012 року.

У відповідності до п. 11.1. договір набирає чинність з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору № 14/270/11 від 31.01.2011 року сторони уклали ряд додаткових угод. А саме, додатковими угодами № 6 та № 7 сторони продовжили строк дії договору. Так пунктом 4 додаткової угоди № 6 сторони внесли зміни у п. 11.1. розділу 11 "Строк дії договору" та виклали вказаний пункт у наступній редакції: "Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2011 року і діє у частині поставки газу до 31.01.2012 року, а у частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Крім того, додатковою угодою № 7 від 31.01.2012 року до договору купівлі - продажу природного газу від 31.01.2011 року строк дії договору пролонговано до 29 лютого 2012 року. Тобто, у договір внесено зміни пунктом 3 додаткової угоди, де п. 11.1. розділу 11 "Строк дії договору" викладено у наступній редакції: "Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками і діє в частині поставки газу з 01.01.2011 року по 29 лютого 2012 року, а у частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

Як видно з матеріалів справи, суми за поставлений природний газ у період дії договору відповідачем сплачені у повному обсязі, що підтверджується довідкою за підписом головного бухгалтера про операції по підприємству та довідкою про сальдо, з яких видно факт оплати заборгованості та строки її погашення. Однак із вказаних документів також видно, що оплати за поставлений газ здійснено не у встановлені строки.

Так, з довідки про операції видно що 29.03.2011 року здійснено оплату в сумі 355 37, 86 гривень, 24.06.2011 року здійснено оплату в сумі 727 033, 42 гривень, 04.08.2011 року здійснено оплату в сумі 5 229, 72 гривень, 06.09.2011 року здійснено оплату в сумі 5 214, 71 гривень, 28.09.2011 року здійснено оплату в сумі 847, 54 гривень, 28.09.2011 року здійснено оплату в розмірі 3 673, 30 гривень, 31.10.2011 року здійснено оплату в розмірі 4 657, 16 гривень, 29.03.2012 року здійснено оплату в розмірі 49 254, 84 гривень.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем було порушено строк оплати коштів за поставлений позивачем природний газ, обумовлений у договорі № 14/270/11 купівлі - продажу природного газу від 31.01.2011 року.

Сторони у договорі погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України (п. 7.1. договору). У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.2. договору).

Отже, щодо вимог позивача про стягнення пені за неналежне виконання грошового зобов'язання, то факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому вони є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що поставка газу позивачем здійснювалася у встановленні строки, що підтверджується Актами приймання - передачі природного газу, а останній день оплати за поставлений товар згідно договору є 14 число кожного наступного місяця, то позивачем, у відповідності до п. 7.2. договору, правомірно нарахована пеня за кожний місяць простроченої оплати за поставлений товар.

Водночас, хоч і позивачем вірно здійснено розрахунки щодо пені, однак сума в розмірі 31 215, 96 гривень не підлягає до задоволення. Як видно з матеріалів справи та пояснень відповідача, щодо Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" було порушено провадження у справі про банкрутство, а ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2013 року у справі № 909/3/13-г-Б-25/1 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі про банкрутство.

Так, згідно ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 784-ХІV від 30 червня 1999 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, враховуючи введення мораторію, суд відмовляє у задоволенні нарахованої пені в розмірі 31 215, 96 гривень.

Що стосується нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, то суд встановив наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як видно з ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", ухвалу господарського суду Івано-Франківської області було винесено 04.01.2013 року, тобто до моменту набрання чинності змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом". Таким чином, суд приходить до висновку, що мораторій не поширюється на 3 % річних та інфляційні втрати.

Тому, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач правомірно нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3 % річних в сумі 6 042, 71 гривень та 29 207, 80 гривень - інфляційних втрат.

Суд перевірив правильність нарахування 3 % річних та встановив, що розрахунки здійснено вірно. Отже сума в розмірі 6 042, 71 гривень 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується інфляційних втрат то інфляційні нарахування обраховувались судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Отже, оскільки останнім днем оплати заборгованості за кожен наступний місяць протранспортованого газу є 14 число, то першим днем виникнення заборгованості слід вважати 15 число кожного наступного місяця, за який не здійснено оплату у встановлені строки. Таким чином, заборгованість яка виникла з 1 по 15 число місяця, індексується з урахуванням цього місяця.

Враховуючи наведене, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, суд приходить до висновку про задоволення суми в розмірі 29 207, 80 гривень у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі в межах позовних вимог.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 784-ХІV від 30 червня 1999 року), ст. ст. 11, 509, 526, 530, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за договором купівлі - продажу природного газу № 14/270/11 від 31.01.2011 року в сумі 66 466, 47 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010, ідентифікаційний код: 03361046) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, Шевченківський район, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код: 20077720) - 35 250, 51 гривень (тридцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень п'ятдесят одну копійку) заборгованості за договором купівлі - продажу природного газу № 14/270/11 від 31.01.2011 року, з яких 6 042, 71 гривень - 3 % річних та 29 207, 80 - інфляційні втрати, а також 912, 47 гривень (дев'ятсот дванадцять гривень сорок сім копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 31 215, 96 гривень пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________ Осудар І. Б. 19.11.13