Рішення № 35309700, 11.11.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2013 Справа № 907/839/13

За позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробничого підприємства "Ділоліс", с. Іза Хустського району

про: стягнення 1 778 517,55 грн.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача - Рябінічева А.С., довіреність №311/03 від 31.07.2013р.

від відповідача - Сарвадій О.В., довіреність №32 від 25.06.2013 р.

У судовому засіданні 08.11.2013 р. за участі представників сторін: від позивача - Рябінічева А.С., довіреність №311/03 від 31.07.2013р.; від відповідача - Сарвадій О.В., довіреність №32 від 25.06.2013 р., оголошувалася перерва до 11.11.13 р. 11:30 год.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", м. Київ звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробничого підприємства "Ділоліс", с. Іза Хустського району про стягнення суми 1 778 517,55 грн. заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано з посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором №503/1 від 25.02.2008 р. та додатків до нього: правочину №1 від 26.03.2008 р. про внесення змін до кредитного договору №503/1 від 25.02.2008 р., правочину №2 від 01.07.2008 р. про внесення змін до кредитного договору № 503/1 від 25.02.2008 р., правочину №3 від 10.10.2008 р. про внесення змін до кредитного договору №503/1 від 25.02.2008 р. щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитором, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 150 000, 00 доларів США (1 198 950,00 грн. за офіційним курсом долара США станом на 25.07.13) та 57 342,17 доларів США (458 335,96 грн. за офіційним курсом долара США станом на 25.07.13) боргу по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.11.2009 р. по 31.12.2011 р.

За несвоєчасну сплату кредиту позивач на підставі п. 7.1 договору за період з 25.01.2013 р. по 24.07.2013 р. нарахував відповідачеві пеню в розмірі 10 972,60 доларів США (еквівалент 87 703,99 грн.). За несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом позивач на підставі п. 7.1 договору за період з 25.01.2013 р. по 24.07.2013 р. нарахував відповідачеві пеню в розмірі 4 194,62 доларів США (еквівалент 33 527,60 грн.).

Представником позивача у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву від 11.11.13, згідно якої позивач зменшив розмір позовних вимог в частині пені по кредиту та пені по відсотках за користування кредитом та просить стягнути з відповідача за період прострочення з 22.02.2013 р. по 24.07.2013 р. пеню за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 9 246,58 доларів США (73 907,91 грн.) та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 3 534,79 доларів США (28 253,58 грн.).

Представником позивача підтримано позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Посилається на обгрунтування та підтвердження позовних вимог доданими документальними доказами

Зокрема, у судовому засіданні 25.09.2013 р. подано додаткові пояснення, де зазначено про те, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем (іпотекодержатель) та фізичною особою Кемінь О.В. (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №503/2 від 25.02.2008 р., за умовами якого іпотекодавець в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №503/1 від 25.02.2008 р. передав в іпотеку вбудовані приміщення першого поверху площею 105,5 кв. м. та складські приміщення площею 118,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Хуст, вул. Конституції, 2.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №503/1 від 25.02.2008 р. та наявністю простроченої заборгованості по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. 13.01.2010 р. вчинено за заявою позивача виконавчий напис №22 про звернення стягнення на нерухоме майно - вбудовані приміщення першого поверху загальною площею 105,5 кв. м. та складські приміщення площею 118,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Хуст, вул. Конституції, 2, що належать на праві власності Кемінь Олесі Василівні, яка виступає майновим поручителем за іпотечним договором №503/2 від 25.02.2008 р., та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, задоволити вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк", які станом на 12.01.2010 р. складали 150 000,00 доларів США заборгованості по кредиту, 11 317,81 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом та 6 325,85 доларів США пені по відсотках, що в загальному розмірі склало 167 643,66 доларів США заборгованості (1 339 556,66 грн. за офіційним курсом долара США станом на 12.01.2010 р.).

На підставі вказаного виконавчого напису відділом ДВС Хустського РУЮ 11.07.2012 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33390772.

Представником позивача повідомлено, що за результатами проведених прилюдних торгів відбувся продаж предмету іпотеки, однак станом на дату даного судового засідання кошти в погашення кредитної заборгованості позивачу не надійшли, про що надано відповідні письмові пояснення .

Відповідачем згідно з наданими його уповноваженими представниками поясненнями та поданими письмовими запереченнями на позов від 08.11.013 р. позов заперечується в повному обсязі. Наголошує на невідповідності дійсності доводів позивача щодо відсутності здійснених відповідачем погашень кредитної заборгованості. Зазначає, що відповідачем було здійснено часткове погашення кредитної заборгованості за рахунок реалізованого у 2011р. на прилюдних торгах майна поручителя - автомобіля (у судовому засіданні 29.10.2013 р. подано копію платіжного доручення №417 від 15.07.11). Крім того, вказує, що 01.10.2013 р. відбулися прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, що було предметом іпотеки за договором іпотеки №503/2 від 25.02.2008 р. Вказує, що на даний час, кошти, отримані від реалізації нерухомого майна - предмету іпотеки за спірним кредитним договором в розмірі 778 800,00 грн. знаходяться на депозитному рахунку органу ДВС.

Крім того вказує, що правочином №1 від 26.03.2008 р. до кредитного договору №503/1 від 25.02.2008 р. строк дії договору продовжено до 21.02.2013 р., однак позивачем нараховано пеню по кредиту та пеню по відсотках за період з 25.01.2013 р. по 24.07.2013 р., тобто безпідставно нараховано пеню після закінчення строку дії договору.

Стверджує про недобросовісність дій позивача щодо визначення реально існуючого боргу по кредиту.

Представником позивача у судовому засіданні 08.11.13 подано додаткові пояснення з наведеними спростуваннями доводів відповідача щодо неврахування у розрахунку кредитної заборгованості надходжень грошових коштів від реалізації заставного майна. Вказує, зокрема, що дійсно органом ДВС у 2011 р. було реалізоване заставне майно (автомобіль). Однак, вказана реалізація була здійснена в межах виконавчого провадження з виконання рішення Хустського районного суду Закарпатської області у справі №3-930/2010 від 26.07.2010, згідно якого було присуджено до стягнення солідарно з Кемінь Василя Михайловича та Кемінь Олесі Василівни заборгованості за договором поруки №503/4 від 05.01.2009 р., укладеного в забезпечення виконання кредитного договору №503/1 від 25.02.2008 р. Сума 61 574,67 грн. згідно платіжного доручення №417 від 15.07.11 була перераховано органом ДВС для зарахування у рахунок погашення боргу за вказаним виконавчим провадженням. Вказане погашення враховано при розрахунку спірної заборгованості, який додано до справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк") в особі Закарпатської філії (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агровиробниче підприємство "Ділоліс" (Позичальник) укладено кредитний договір № 503/1 від 25.02.2008 р.

За умовами п. 1.1 договору, які регулюють його предмет, банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) в сумі 140 000,00 доларів США зі строком користування кредитом до 21.02.2013 р. та сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 14 % річних.

Позичальник (відповідач) зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використовувати кредит за цільовим призначенням та виконувати усі зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені цим договором (п.4.2 договору).

Згідно п. 1.1.4 договору передбачено, що погашення кредиту починається з тринадцятого місяця кредитування і проводиться щомісяця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця рівними частинами по 2950,00 доларів США. Сума останнього платежу становить 1350 доларів США.

Сторонами в подальшому укладались правочини, якими вносились зміни до кредитного договору №503/1 від 25.02.2008 р.

Зокрема, правочином №1 від 26.03.2008 року було збільшено суму кредиту до 170 000,00 доларів США, встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 13 % річних та змінено умови щодо погашення кредиту, який відбуватиметься за наступним графіком: до 31.05.2008 р. 20 000,00 доларів США; починаючи з березня 2010 р. щомісяця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця рівними частинами по 4170,00 доларів США; сума останнього платежу становить 4 050,00 доларів США та остаточно погашається не пізніше 21.02.2013 року.

Згідно з правочином №2 від 01.07.2008 року внесено зміни до кредитного договору №503/1 від 25.02.2008 р. та визначено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 14,5 % річних.

Згідно з правочином № 3 від 10.10.2008 року внесено зміни до кредитного договору №503/1 від 25.02.2008 р. та визначено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 18 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав повністю та надав відповідачу кошти в розмірі 170 000,00 доларів США.

Дана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних валютних ордерів №авт/97110 від 27.02.2008 р., №авт/07710 від 05.03.2008 р., №авт/27935 від 21.03.2008 р., №авт/31958 від 26.03.2007 р., №авт/33876 від 27.03.2008 р., №авт/91395 від 30.06.2009 р.

Відповідачем в повному обсязі не було виконано взяті на себе за кредитним договором зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ним.

Поданим детальним розрахунком заборгованості, який позивачем проведено станом на 25.07.13, підтверджено, що погашення отриманого кредиту відбулося частково, в розмірі 20 000,00 доларів США, за рахунок грошових надходжень від поручителя за договором поруки №503/6 від 01.06.2009р. Наведене також підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату вирішення спору сума основного боргу по кредиту в розмірі 150 000,00 доларів США не була погашена за результатами здійснення виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №22, вчиненого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. 13.01.2010 р., відповідно до якого було запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - вбудовані приміщення першого поверху загальною площею 105,5 кв. м. та складські приміщення площею 118,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Хуст, вул. Конституції, 2, що належать на праві власності Кемінь Олесі Василівні, яка виступає майновим поручителем за іпотечним договором №503/2 від 25.02.2008 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності конкретних умов та вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту, як це передбачено умовами - кредитного договору №503/1 від 25.02.2008 р., порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 150 000,00 доларів США (що за офіційним курсом долара США станом на дату складання позивачем розрахунку боргу та станом на день вирішення спору (7,993 грн. за 1 дол. США) складає 1 198 950,00 грн.).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в Узагальненні судової практики по розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин з змінами і доповненнями від 1 грудня 2011 року, вказано, що наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами. Тобто саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов'язальних правовідносин між сторонами договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту.

Наведеним спростовуються доводи відповідача щодо безпідставності позовних вимог з огляду на наявність виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення кредитної заборгованості за спірним кредитним договором на предмет іпотеки .

За користування кредитом відповідачу на підставі п.п. 1.1.3, 2.6, 2.7 кредитного договору за період з 01.11.2009 р. по 31.12.2011 р. нараховано відсотки за користування кредитом в розмірі 57 342,17 доларів США.

Долучений до матеріалів справи розрахунок суми процентів за користування кредитом судом перевірений та визнаний обґрунтованим.

Позовні вимоги в частині 57342,17 доларів США (еквівалент 458335,96 грн.) боргу по відсотках за користування кредитом підлягають задоволенню.

За несвоєчасне повернення кредиту позивач з посиланням на п. 7.1 договору за період прострочення з 22.02.2013 р. по 24.07.2013 р. (згідно заяви позивача від 11.11.13 про зменшення розміру позовних вимог) нарахував відповідачеві пеню в розмірі 9246,58 доларів США ( еквівалент 73 907,91 грн.) за період прострочки з 22.02.2013р. по 24.07.2013р.

За приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проведеним судом перерахунком пені за прострочення повернення кредиту, з урахуванням при цьому передбаченої кредитним договором (із змінами, внесеними правочином №1 від 26.03.2008 р.) періодичності погашення кредиту (п. 1.1.4 договору), а також встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, відповідно до Закону України від 22.11.99 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", встановлено, що в межах застосованого позивачем періоду прострочення (з 22.02.2013р. по 24.07.2013р.) нарахуванню та стягненню підлягає пеня (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної за відповідний період прострочки) із простроченого боргу, що виник у зв"язку з несплатою періодичних платежів з серпня 2012р. по 21.02.2013р., виходячи з наступного розрахунку:

із простроченого боргу в розмірі 4170,00 дол. США, що підлягав сплаті до 30.08.2012р., за період прострочки з 22.02.13 (дата згідно з розрахунком позивача) по 28.02.13 р. (кінцевий термін нарахування пені в межах встановленого ч.6 ст. 232 ГК України строку) - 20,00 дол. США доларів США (4170,00х15%(подвійна ставка НБУ):365х 7(кількість днів прострочки)=20,00);

із простроченого боргу в розмірі 4170,00 дол. США, що підлягав сплаті до 28.09.2012р., за період прострочки з 22.02.13 по 28.03.13 -59,98 дол.США (4170х15%:365х35=59,98);

із простроченого боргу в розмірі 4170,00 дол. США, що підлягав сплаті до 31.10.2012р., за період прострочки з 22.02.13 по 30.04.13 - 116,53 дол. США (4170х15%:365х68=116,53);

із простроченого боргу в розмірі 4170,00 дол. США, що підлягав сплаті до 30.11.2012р., за період прострочки з 22.02.13 по 31.05.13 - 169,66 дол.США (4170х15%:365х99=169,66);

із простроченого боргу в розмірі 4170,00 дол. США, що підлягав сплаті до 31.12.2012р., за період прострочки з 22.02.13 по 30.06.13 - 217,07 дол. США (в т.ч. 185,08 = 4170х15%:365х 108 та 31,99 =4170х14%:365х20);

із простроченого боргу в розмірі 4050,00 дол. США, підлягав сплаті до 21.02.2013р., за період прострочки з 22.02.13 по 24.07.13 - 237,67 дол.США (4050,00х14%:365х153=237,67).

Загальний розмір пені за прострочку сплати кредиту згідно проведеного судом перерахунку склав 820,91 дол. США, що за офіційним курсом долара США ( 1 долар США=7,993 грн.), складає 6561,53 грн.

В задоволенні решти позовних вимог в частині пені за прострочення сплати кредиту, а саме: про стягнення 67346,38 грн. слід відмовити.

Стосовно заявлених вимог про стягнення 3534,79 доларів США (28 253,58 грн.) пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за період прострочення з 22.02.2013 р. по 24.07.2013 р., суд констатує наступне.

Відповідно до п. 2.8 договору проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Враховуючи передбачені в договорі умови про строковість сплати відсотків за користування кредитом, кінцевою датою сплати відсотків, нарахованих згідно доданого позивачем розрахунку за період користування кредитом з 01.11.2009р. по 31.12.2011р., є 07.01.2012 р. (по сумі відсотків, що нараховані за грудень 2011 р.). Таким чином, з урахуванням обмеженого відповідно до ч.2 ст. 236 ГК України строку, нарахування пені за прострочку сплати відсотків згідно вищенаведеного розрахунку має бути припинено 07.07.2012. (через шість місяців від дати 07.01.2012р.). Однак, як вбачається з поданого позивачем розрахунку, нарахування пені за прострочення сплати відсотків здійснено за період з 22.02.2013 р. по 24.07.2013 р., тобто після спливу обмеженого ст. 232 Господарського кодексу України строку нарахування штрафних санкцій.

Виходячи з викладеного позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 3534,79 дол. США (28253,58 грн.), нарахованої за прочення сплати відсотків за користування кредитом, слід визнати безпідставними.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині 150000,00 доларів США (еквівалент 1198950,00 грн.) боргу по кредиту, 57342,17 доларів США (еквівалент 458335,96 грн.) боргу по відсотках за користування кредитом, 6561,53 грн. пені за прострочку сплати кредиту. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 33 313,28 грн. пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 75, 82, 82-1, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агровиробничого підприємства "Ділоліс" (Закарпатська область, Хустський район, с.Іза, вул. Раковського,41, і.к. 13584712) на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (м.Київ, пр. Перемоги,41, і.к. 19357489) 150000,00 доларів США (еквівалент 1198950,00 грн.) боргу по кредиту, 57342,17 доларів США (еквівалент 458335,96 грн.) боргу по відсотках за користування кредитом, 6561,53 грн. пені за прострочку сплати кредиту, 33313,28 грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення виготовлено 18.11.13

Суддя Івашкович І.В.