Постанова № 35309349, 12.11.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 915/699/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Сухінін С.В., за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку „Приватбанк"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 10 вересня 2013 року

у справі № 915/699/13

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку „Приватбанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 44626,56 грн.,

встановив:

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство Комерційний Банк „Приватбанк" (далі-позивач, ПАТ КБ „Приватбанк") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач, ФОП ОСОБА_2.) про стягнення з останнього 44626,56 грн., у тому числі: 11452,99 грн. основного боргу за договором №LVH2-31 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р., 18110,55 грн. процентів за користування кредитом та 15063,02 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк" посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №LVH2-31 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р. в частині повернення в установлені строки наданого кредиту.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10 вересня 2013 року (суддя Бритавська Ю.С.) визнано недійсним договір №LVH2-31 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р., укладений між закритим акціонерним товариством Комерційним Банком „Приватбанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; у задоволенні позову публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „Приватбанк" відмовлено; стягнуто з публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „Приватбанк" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1762 грн. 56 коп. витрат за проведення судової експертизи.

Рішення суду мотивовано наступним.

Договір про надання Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р. з боку відповідача підписаний не уповноваженою особою, що є підставою для визнання його недійсним.

Позивачем не надано жодних належних доказів у розумінні ст.ст.32-33 ГПК України на підтвердження факту виконання сторонами у справі договору №LVH2-31 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р., факту надання позивачем відповідачу кредитного ліміту у розмірі 14900 грн. та факту наявності у відповідача перед позивачем зобов'язань та їх порушення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 10.09.2013р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу позивач мотивує наступним.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції було призначено судову почеркознавчу експертизу для з'ясування того, чи виконано підпис від імені ФОП ОСОБА_2 на спірному договорі Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р. самим ОСОБА_2 чи іншою особою.

Направленні до експертної установи документи для здійснення дослідження не відповідають вимогам п.2 Наказу Мінюсту „Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" та п.п.1.3., 1.5., 1.6. та 1.8. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а оскільки оскаржене рішення ґрунтується на висновку, який було проведено з допущенням істотних порушень, то існують обставини вважати, що порушення при проведенні експертизи призвели до хибного висновку за її результатами.

Крім того, зазначена експертиза виконана експертом ОСОБА_4 (свідоцтво НОМЕР_2), але як вбачається з витягу з сайту Минюсту термін дії свідоцтва до 01.08.2013р., в той час як висновок по експертизі складено 09.08.2013р. Таким чином на момент складання висновку свідоцтво не діяло.

Також, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що відповідачем з Банком раніше були підписані та скріплені тією ж печаткою відповідача інші документи, а саме: договір банківського рахунку №LV042Y від 06.11.2006р., договір на розрахункове-касове обслуговування №LV042Y від 25.07.2005р. та надана Банку картка зі зразками підписів, яка містить таку ж печатку.

Дані договори виконуються клієнтом та він не заперечує щодо їх дійсності.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції необґрунтовано та без відповідної належної юридичної оцінки виніс рішення, яке ґрунтується лише на припущеннях та з порушенням вимог цивільного законодавства.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу, але в судовому засіданні ФОП ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, а рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

Представник позивача в засіданні суду апеляційної інстанції наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених ній.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як стверджує позивач, 11.09.2007р. між закритим акціонерним товариством Комерційним банком „Приватбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Комерційний Банк „Приватбанк") (далі-Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі-Клієнт) був укладений договір №LVH2-31 про надання Овердрафт-мікро кредиту, відповідно до якого Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснити „овердрафт-мікро" обслуговування Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишку коштів на відкритому в Банку поточному рахунку Клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого згідно п.1.3 даного договору шляхом дебітування поточного рахунку, а Клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та винагороду в обумовлені даним договором строки.

За твердженнями позивача, на виконання умов вказаного договору відповідачем було отримано від Банку кредитний ліміт у розмірі 14900 грн. з кінцевим терміном повернення його 11.09.2008р.

Вказуючи на неповернення відповідачем у порушення договірних зобов'язань в установлені строки наданого кредиту, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як стверджує відповідач, ним взагалі не укладався та не підписувався договір №LVH2-31 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р., відповідно не отримувались й обумовлені договором грошові кошти. Окрім того, відповідач вказав на відсутність у нього печатки, якою засвідчено договір, оскільки він зареєстрований у ДПІ як підприємець, який працює без печатки.

Відповідно до експертного висновку №904 судово-почеркознавчої експертизи у справі №915/699/13, складеного 09.08.2013р., підписи від імені ОСОБА_2 у графах „Клієнт" договору №LVH2-31 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р. та додатку №1 до договору про надання Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р. виконані не самим ОСОБА_2, а іншою особою.

Проаналізувавши спірний договір, судова колегія зазначає наступне.

Суд першої інстанції, визнаючи недійсним спірний договір, виходив з того, що його від імені ОСОБА_2 підписала інша особа, що підтверджено експертним висновком.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі був досліджений спірний договір.

Як вбачається з тексту договору №LVH2-31 від 11.09.2007р., від імені ОСОБА_2 його уклав директор ОСОБА_5 , діючий на підставі Свідоцтва про реєстрацію від 07.10.2002р.

Разом з тим, позивач не надав суду будь-яких доказів, що підтверджують повноваження ОСОБА_5 на укладення спірного договору від імені відповідача - ОСОБА_2

Виходячи з цих обставин справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний договір підписаний зі сторони відповідача не уповноваженою особою, що суперечить вимогам ч.2 ст.207 ЦК України.

Відповідно, висновок суду першої інстанції про недійсність договору №LVH2-31 від 11.09.2007р. є правомірним.

Судова колегія також враховує те, що відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області за період з 07.10.2002р. по 01.02.2011р. дозвіл на виготовлення печаток та штампів дозвільною системою Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області відповідачу не видавався.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано до суду жодних належних доказів у розумінні ст.ст.32-33 ГПК України на підтвердження факту виконання сторонами у справі договору №LVH2-31 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 11.09.2007р., факту надання позивачем відповідачу кредитного ліміту у розмірі 14900 грн., факту наявності у відповідача перед позивачем зобов'язань та їх порушення.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться виключно до оцінки експертного висновку, судовою колегією не приймаються до уваги, з огляду на те, що із самого тексту спірного договору вбачається, що його підписав не ОСОБА_2 і висновок експертизи не впливає на правову оцінку спірного договору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 10 вересня 2013 року у справі №915/699/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ Комерційного банку „Приватбанк" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 18.11.2013 року.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.