Ухвала суду № 35308688, 13.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

м. Сімферополь

13 листопада 2013 р.Справа № 2а-2291/08/6

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна Ю.А.,

суддів Циганової Г.Ю. та Кірєєва Д.В.

за участю позивача - ОСОБА_1 та представника відповідача - Куртбедінової Л.Х.

розглянув у відкритому судовому засіданні подання Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 року у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури АР Крим, Державного казначейства України,

3-я особа - Прокурор АР Крим

про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Прокуратури АР Крим, Державного казначейства України, 3-я особа - прокурор АР Крим про скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.12.2009р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним наказ прокурора АР Крим від 04.01.1999р. №1 про звільнення позивача з органів прокуратури за проступок, що порочить його як робітника прокуратури. Стягнено з єдиного державного казначейського рахунку Державного казначейства України на користь позивача шкоду у вигляді втраченого заробітку в сумі 135056,96грн. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 985,32грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010р. постанову суду першої інстанції змінено. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним наказ прокурора АР Крим від 04.01.1999р. №1 про звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури за проступок, що порочить його як робітника прокуратури. Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного державного казначейського рахунку Державного казначейства України (01025 м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 20055032) на користь ОСОБА_1 шкоду у вигляді втраченого заробітку з урахуванням інфляції у загальній сумі 272704,24 грн. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3415,78грн. В решті позову - відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.12.2009 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним наказ прокурора АР Крим від 04.01.1999р. №1 про звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури за проступок, що порочить його як робітника прокуратури та поновлено його на займаній посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури АР Крим з 04.01.1999 року. Стягнено з єдиного державного казначейського рахунку Державного казначейства України на користь позивача у вигляді втраченого заробітку у сумі 135056 грн. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3415,78 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

24.05.11 судом видано виконавчий лист про стягнення з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 шкоду у вигляді втраченого заробітку у сумі 135056 грн.

У своєму поданні відділ ПВР ДВС України просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення враховуючи, що ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не уповноважує ДКС України на вчинення дії направлених на виконання судового рішення. Клопотав про розгляд подання за його відсутності.

Судом здійснено виклик сторін та державного виконавця до суду на підставах визначених ч.2 ст.263 КАС України.

У суді ОСОБА_1 проти задоволення подання заперечував, вважав відсутніми будь-які перешкоди для виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 року у цій частині.

Представник прокуратури АР Крим клопотав про задоволення подання.

Представники ДВС та третьої особи до суду не прибули, про розгляд подання повідомленні належним чином, отже суд вважає за можливе провести його розгляд за їх відсутності.

Так, відповідно до матеріалів справи виконавчий лист ОСОБА_1 стосовно стягнення з ДКС України шкоди у вигляді втраченого заробітку у сумі 135056 грн. знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень ДВС України.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Повноваження державних виконавців органів ДВС щодо примусового виконання судових рішень передбачені у ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Зі змісту виконавчого листа у справі слідує, що на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути з ДКС України грошові кошти у сумі 135056 грн.

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який згідно зі ст.1 встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Відповідно до ст.2 Закону, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з ст.4 цього Закону, особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, яка зазначає, виконання таких рішень суду здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 року стягнуто з єдиного державного казначейського рахунку Державного казначейства України на користь позивача у вигляді втраченого заробітку у сумі 135056 грн.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, посилання державного виконавця на необхідність встановлення способу та порядку виконання судового рішення, у зв'язку з відсутністю відповідних повноважень у ДКС України, згідно з положеннями Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є безпідставними.

З аналізу положень статті 263 КАС України вбачається, що саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, по суті без врахування, яких не можливе подальше виконання рішення суду, є підставою для вирішення питання про заміну способу та порядку його виконання.

Заявник конкретного способу можливого виконання судового рішення у поданні не навів, будь-яке листування з боржником та існуючи питання щодо його виконання у зв'язку з цим не надав.

Тому, суд не знаходить правових підстав для заміни способу та порядку виконання судового рішення у цій частині, так як ДКС України є боржником, який повинен виконати рішення суду, у спосіб вказаний виконавчим листом.

Під час розгляду подання, судом будь-яких обставин стосовно ускладнення виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011р. за відкритим виконавчим провадженням Відділом ПВР ДВС України про стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 135056 грн. не встановлено.

Заявник як суб'єкт владних повноважень у даному випадку повинен діяти згідно приписів ст.19 Конституції України тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання про встановлення способу та порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 167 КАСУ повний текст ухвали складено і підписано 18.11.13.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури АР Крим, Державного казначейства України, 3-я особа - прокурор АР Крим про спонукання до виконання певних дій.

Ухвала набирає законної сили протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо справу розглянуто у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її отримання.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Латинін Ю.А.

Суддя Циганова Г.Ю.

Суддя Кірєєв Д.В.