Постанова № 35308311, 23.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 804/3106/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача Журавльова О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» звернулось до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» на момент подання податкової декларації не було позбавлене статусу платника податку на додану вартість, що свідчить про незаконність оскаржуваного рішення відповідача, яким звітність з податку на додану вартість не визнано податковою з підстави анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було скасоване судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, надав письмові заперечення, зазначивши, що прийняте податковим органом оскаржуване рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки підприємство позивача на даний час не зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.12.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» направило поштою декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, яку отримано Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська 05.12.2012 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

07.12.2012 року відповідачем прийнято рішення, оформлене листом №37765/10/18-322, про невизнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року у зв'язку з позбавленням товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» статусу платника податку на додану вартість згідно рішення від 13.09.2011 року №879/290.

В порядку адміністративного оскарження позивач звернувся до Державної податкової служби України у Дніпропетровській області із первинною скаргою №45 від 21.12.2012 року. Рішенням від 08.01.201З року №65/0/43-13/10/18.6-16 скаргу залишено без задоволення, а рішення Жовтневої ДПІ М.Дніпропетровська - без змін.

14.01.2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» було направлено повторну скаргу №1 від 11.01.2013 року до Державної податкової служби України, яка рішенням №1216/6/18-8515 від 25.01.2013 року скаргу залишила беззадоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, оформлене листом №37765/10/18-322 від 07.12.2012 року, - без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

За приписами пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 180.1. статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість, зокрема, є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

У відповідності до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За змістом абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

В силу приписів пункту 49.11 цієї ж статті Податкового Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період віднесено до обов'язкових реквізитів податкової декларації.

Аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що подання податкової декларації з податку на додану вартість особою без статусу платника податку на додану вартість є підставою для відмови податкового органу у її прийнятті.

Як вбачається з матеріалів справи, невизнання відповідачем податковою звітністю поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року викликано тим, що позивача виключено з реєстру платників податку на підставі рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 13.09.2011 року №879/290.

Правомірність прийняття рішення вказаного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» була предметом розгляду у справі №2а/0470/1402/12.

Так, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року по справі №2а/0470/1402/12, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» було задоволено частково, а саме: скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 13.09.2011 року за №879/290 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» (код ЄДРПОУ 32649802, м.Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський, буд. 12-А); поновлено товариство з обмеженою відповідальністю «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 32649802, м.Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський, буд. 12-А) у Реєстрі платників податку на додану вартість.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Щодо посилання відповідача на відсутність у реєстрі платників податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія», суд зазначає, що відповідно до пункту 183.12 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року N 1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, у зв'язку з набранням чинності рішенням суду, обставина, яка зумовлює невизнання податковою звітністю поданої позивачем декларації з податку на додану вартість, відсутня.

Досліджена судом декларація з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками оформлена у відповідності до приписів чинного законодавства, містить обов'язкові реквізити, підписи уповноважених осіб та печатку підприємства.

Відповідно до пункту 49.13.статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за листопад 2012 року датою її фактичного отримання, тобто 05.12.2012 року.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія», суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123, оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Згідно з пунктом 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (пункт 4.1 Інструкції).

Відповідно до підпункту 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Таким чином, наслідком подачі податкової звітності платником податків з урахуванням її відповідності всім обов'язковим вимогам до такої звітності, належного підписання відповідними посадовими особами є відображення в картці особового рахунку відповідних податкових зобов'язань, задекларованих у поданій звітності.

Відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 34,41 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №37765/10/18-322 від 07.12.2012 року про невизнання податковою декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками датою її фактичного отримання - 05.12.2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» судові витрати у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко