Рішення № 35307378, 11.11.2013, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/2749/13-ц

Номер провадження № 2/229/677/2013

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2013 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:головуючого судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги по теплопостачанню

В С Т А Н О В И В :

08.07.2013 року Обласне комунальне підприємство Донецьктеплокомуненерго звернулося в інтересах виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» у Дружківський міський суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якій просить стягнути з відповідачів заборгованість по сплаті за теплову енергію у сумі 11603,81 гривень. Позивач у позові вказав, що відповідачі проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, користуються послугами опалення та гарячого водопостачання, які надає ВО «Дружківкатепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Але за послуги сплачували не регулярно. Станом на 01 січня 2013 року за ними значиться заборгованість перед ОКП «ДТКЕ» ВО «Дружківкатепомережа» у розмірі 11603,81 гривень. 20 лютого 2013 року було видано судовий наказ на зазначену суму, але ухвалою Дружківського міського суду від 25 квітня 2013 року даний наказ скасовано. Просить стягнути солідарно з відповідачів цю заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, пояснила, що відповідачі, вселяючись у квартиру АДРЕСА_1, знали, що ця квартира обладнана системою централізованого опалення та оскільки не відмовились від цього житлового приміщення, вони виразили згоду на отримання послуг теплопостачання. Послугами «Тепломережі» користувались з моменту вселення. Від них ніколи не надходило скарг про відсутність тепла, або про його недостатність. Окремого індивідуального опалення у квартирі відповідачів не встановлено. Якихось даних про переобладнання гарячої води у квартирі до позивача не надходило. Фактично отримані послуги теплопостачання відповідачі не сплачували. Тарифи на послуги постачання теплової енергії, згідно ст. 25 ЗУ «Про теплопостачання» були надруковані в засобах масової інформації. Послуги надавалися в повному обсязі їм належним чином. Просить позов Тепломережі задовольнити у сумі 11603,81 гривень, а також стягнути судовий збір у сумі 229,40 гривень.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання зявилися, позовні вимоги не визнали та пояснили, що у них не має договору на отримання послуг теплопостачання з обласним КП "Донецьктеплокомуненерго" в особі ВО "Дружківкатепломережа", тому вони не повинні оплачувати послуги теплопостапчання, крім того, позивач вимагає оплатити борг за весь час, тоді як законодавством передбачено строк позовної давності три роки. Просять відповити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Суд встановив, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 мешкають в квартирі АДРЕСА_2 з 13 листопаду 1985 року. Дана квартира розташована в багатоповерховому будинку та забезпечена централізованим опаленням, прилади обліку теплової енергії в квартирі відсутні. Відповідачі від даних послуг не відмовлялися. Окреме індивідуальне опалення в квартирі відсутнє.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні від відповідачів ніколи не надходило скарг про відсутність тепла, або про його недостатність.

Таким чином суд вважає, що відповідачі є споживачами теплопостачання.

Згідно особового рахунку № 3664 , який відкритий позивачем за об'єктом споживання АДРЕСА_3, заборгованість по цій квартирі за послуги з теплопостачання за період з липня 2004 року по січень 2013 року включно складає 11603,81 гривні (а.с.3-6).

Відповідно до ст. 20, ст. 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875 - IV «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Судом встановлено, що письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між позивачем та відповідачами не укладався, тому плату за послуги з теплопостачання відповідачі зобов'язані були вносити щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Ці строки оплати послуг наданих в період з липня 2004 року по січень 2013 року включно сплинули, заборгованість відповідачів за цей період складає згідно виписки з особового рахунку № 3664 13901,34 гривні (а.с.3-6)

З особового рахунку № 3664 , який відкритий позивачем за об'єктом споживання - АДРЕСА_3 , вбачається, що зазначена заборгованість виникла внаслідок того, що в спірний період відповідачам надані послуги з теплопостачання (централізоване опалення) оплачували нерегулярно та не в повному обсязі (а.с. 3-6 ), а тому зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідачів в примусовому порядку.

Відсутність письмового договору про надання послуг між позивачем та відповідачами не виключає обов'язок сплачувати ці послуги.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Мешкаючи в багатоквартирному будинку, в який позивач надає теплову енергію, користуючись цими послугами на протязі тривалого проміжку часу та періодично їх частково сплачуючи, відповідачі своїми діями підтвердили наявність між ними та позивачем фактичних договірних правовідносин, внаслідок яких у відповідачів виникли щомісячні обов'язки по сплаті фактично отриманих послуг.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги», на який посилаються відповідачі, дійсно передбачає укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 затверджено типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій.

Проте відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочинну, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги» такі випадки не передбачені, а тому відсутність письмового договору між позивачем та відповідачами не позбавляє відповідачів обов'язку сплатити фактично отримані ним послуги з централізованого опалення квартири.

Плата за теплову енергію, передбачена до 2005 року Правилами надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 ріку № 1497 (із змінами та доповненнями) та Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21. 07. 2005року № 630, відповідно до ст. 10 Правил № 1497 р. плата за послуги вноситься щомісячно по нормам та тарифам, встановленим обласними держадміністраціями із рахунку на 1 кв. метр житла на одного мешканця.

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п. 20 цих Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів теплової енергії або затверджених нормативів споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Згідно п. 21 Правила у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормами споживання з розрахунку за 1 кв. м (куб метр) опалювальної площі (обєму) квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Згідно ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» тарифи на комунальні послуги затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Суд встановив, що плата за теплопостачання нараховувалася відповідачам з 03 вересня 2003 року згідно рішення виконкому міської ради №761 від 03.09.03р. №761, і тарифи складають 0,97грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири, за 1 куб.м. гарячої води 3,76грн.

З вересня 2005 року згідно рішення виконкому міської ради №654 від 30.06.2005р., тарифи складають 1,32грн. за 1м2 загальної площі квартири, за 1 куб м гарячої води -6,30грн.

З серпня 2006 року згідно рішення виконкому міської ради №643 від 23.06.2006 р., тарифи складають 1,92 грн. за 1 м2 загальної площі квартири, за 1куб м гарячої води 10,16 грн.

З жовтня 2006 року згідно рішення виконкому міської ради № 851 від 17.08.2006 р., тарифи складають 2,64 грн. за 1 м2 загальної площі квартири, за 1куб м гарячої води 10,16 грн., 194,14 грн. за 1 Гкал.

Відповідачі не регулярно сплачували послуги теплопостачання у звязку з чим виникла заборгованість.

Наявність у відповідачів заборгованості підтверджує невиконання ними обовязків, передбачених п.33 Правил надання населенню послуг з теплопостачання № 1497 та п. 30 Правил № 630, по своєчасній оплаті наданих послуг.

Згідно ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та відповідно до частини 3 ст. 267 ЦК України застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості 08.07.2013 року, відповідно до частини 3 ст. 118 ЦПК України після скасування 25 квітня 2013 року за заявою боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3 судового наказу від 20 лютого 2013 року про стягнення з них заборгованості за послуги з централізованого опалення (а.с.2 ). Звернення ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з заявою по видачу судового наказу в 2013 році відповідно до частини 2 ст. 264 ЦК України перервало перебіг строку позовної давності.

Будь-яких поважних причин пропуску строку на звернення до суду з заявленими позовними вимогами позивачем ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не наведено. Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість лише в межах строку позовної давності за останні три роки з часу винесення судового наказу, тобто з 01 січня 2010 року по 01 січня 2013 року.

Таким чином, стягненню підлягає заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 січня 2010 року по 01 січня 2013 року у сумі 4476,48 гривень (11603,81 гривень- 7127,33 гривень).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно з частиною 1 частиноюст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини 1 ст. 901, частини 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, право відношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання послуг з централізованого опалення, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, стягненню підлягає заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 січня 2010 року по 01 січня 2013 року у сумі 4476,48 гривень ( а.с3-6 ).

Оскільки відповідачі добровільно заборгованість за теплову енергію не сплачують, вона підлягає стягненню з них у примусовому порядку.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів стягується судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» та у сумі 90 грн. на користь держави.

На підставі ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 130, 131, 174, 209, 210, 212-215, 223 ЦПК України, та керуючись ст.ст.526, 530, 541 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з водо- теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 1997 року № 1497 (із змінами і доповненнями), та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Дружківкатепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги по теплопостачанню задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, яка народилась 20 листопаду 1981 року у м.Дружківка та ОСОБА_3, яка народилась 21 вересня 1947 року на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго на рахунок виробничої одиниці Дружківкатепломережа 26006962494214 Публічне Акціонерне Товариство "Перший Український ОСОБА_4" в м. Донецьк , МФО 334851 ОКПО 26221744 заборгованість за теплову енергію станом на 01 січня 2013 року у сумі 4476 (чотири тисячі сімдесят шість) гривень 48 коп.

Стягнути ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у сумі по 114 (сто чотирнадцать) гривень 70 коп. з кожної на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго на рахунок виробничої одиниці Дружківкатепломережа 26006962494214 Публічне Акціонерне Товариство "Перший Український ОСОБА_4" в м. Донецьк , МФО 334851 ОКПО 26221744.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після десяти днів з дня проголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після проголошення рішення.

Суддя А.Л. Гонтар