Рішення № 35307371, 29.10.2013, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/3782/13-ц

Номер провадження № 2/229/929/2013

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2013 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:головуючого судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованост і за спожиті послуги по теплопостачанню

В С Т А Н О В И В:

11.09.2013 року Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго звернулося в інтересах виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» у Дружківський міський суд з позовною заявою до ОСОБА_3 в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за теплову енергію у сумі 14841,97 гривень. Позивач у позові вказав, що відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , користується послугами опалення та гарячого водопостачання, які надає ВО «Дружківкатепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Але за послуги сплачував не регулярно. Станом на 30 серпня 2013 року за ним значиться заборгованість перед ОКП «ДТКЕ» ВО «Дружківкатепомережа» у розмірі 14841,97 гривень. 14 березня 2013 року було видано судовий наказ на зазначену суму, але ухвалою Дружківського міського суду від 17 травня 2013 року даний наказ скасовано. Просить стягнути з відповідача цю заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, пояснила, що відповідач вселяючись у квартиру АДРЕСА_1, знав, що ця квартира обладнана системою централізованого опалення та оскільки не відмовився від цього житлового приміщення, він виразив згоду на отримання послуг теплопостачання. Послугами «Тепломережі» користувався з моменту вселення. Від нього ніколи не надходило скарг про відсутність тепла, або про його недостатність. Окремого індивідуального опалення у квартирі відповідача не встановлено. Якихось даних про переобладнання гарячої води у квартирі до позивача не надходило. Фактично отримані послуги теплопостачання відповідач не сплачував. Тарифи на послуги постачання теплової енергії, згідно ст. 25 ЗУ «Про теплопостачання» були надруковані в засобах масової інформації. Послуги надавалися в повному обсязі йому належним чином. Просить позов Тепломережі задовольнити у сумі 14841,97 гривень.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином. Надав заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутності та просив допустити до участі у справі його представника ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання з"явився, позовні вимоги не визнав та пояснив, що по-перше сплинув строк позовної давності для стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. По-друге, в даної квартирі з 07 жовтня 2009 року встановлено індівідуальне опалення, що підтверджується актом про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж , тому ОСОБА_3 не повинен оплачувати послуги теплопостачання, які він не отримує. Просить у задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_3 мешкає в квартирі АДРЕСА_2 з 2004 року. Дана квартира розташована в багатоповерховому будинку та забезпечена централізованим опаленням, прилади обліку теплової енергії в квартирі відсутні.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні від відповідача ніколи не надходило скарг про відсутність тепла, або про його недостатність.

Таким чином суд вважає, що відповідач є споживачем теплопостачання.

Згідно особового рахунку № 641 , який відкритий позивачем за об'єктом споживання АДРЕСА_3, заборгованість по цій квартирі за послуги з теплопостачання за період з липня 2004 року по серпень 2013 року включно складає 16029,21 гривня (а.с.2-6).

Відповідно до ст. 20, ст. 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875 - IV «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Судом встановлено, що письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між позивачем та відповідачем не укладався, тому плату за послуги з теплопостачання відповідач зобов'язан був вносити щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Ці строки оплати послуг наданих в період з липня 2004 року по серпень 2013 року включно сплинули, заборгованість відповідача за цей період складає згідно виписки з особового рахунку № 641 16029,21 гривня (а.с.2-6)

З особового рахунку № 641 , який відкритий позивачем за об'єктом споживання - АДРЕСА_4, вбачається, що зазначена заборгованість виникла внаслідок того, що в спірний період відповідач надані послуги з теплопостачання (централізоване опалення) оплачував нерегулярно та не в повному обсязі (а.с. 2-6 ), а тому зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Відсутність письмового договору про надання послуг між позивачем та відповідачем не виключає обов'язок сплачувати ці послуги.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Мешкаючи в багатоквартирному будинку, в який позивач надає теплову енергію, користуючись цими послугами на протязі тривалого проміжку часу та періодично їх частково сплачуючи, відповідач своїми діями підтвердив наявність між ним та позивачем фактичних договірних правовідносин, внаслідок яких у відповідача виникли щомісячні обов'язки по сплаті фактично отриманих послуг.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 затверджено типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій.

Проте відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги» такі випадки не передбачені, а тому відсутність письмового договору між позивачем та відповідачем не позбавляє відповідача обов'язку сплатити фактично отримані ним послуги з централізованого опалення квартири.

Плата за теплову енергію, передбачена до 2005 року Правилами надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 ріку № 1497 (із змінами та доповненнями) та Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21. 07. 2005року № 630, відповідно до ст. 10 Правил № 1497 р. плата за послуги вноситься щомісячно по нормам та тарифам, встановленим обласними держадміністраціями із рахунку на 1 кв. метр житла на одного мешканця.

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п. 20 цих Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів теплової енергії або затверджених нормативів споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Згідно п. 21 Правила у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормами споживання з розрахунку за 1 кв. м (куб метр) опалювальної площі (обєму) квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Суд встановив, що плата за теплопостачання нараховувалася відповідачу з 03 вересня 2003 року згідно рішення виконкому міської ради №761 від 03.09.03р. №761, і тарифи складають 0,97грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири, за 1 куб.м. гарячої води 3,76грн.

З вересня 2005 року згідно рішення виконкому міської ради №654 від 30.06.2005р., тарифи складають 1,32грн. за 1м2 загальної площі квартири, за 1 куб м гарячої води -6,30грн.

З серпня 2006 року згідно рішення виконкому міської ради №643 від 23.06.2006 р., тарифи складають 1,92 грн. за 1 м2 загальної площі квартири, за 1куб м гарячої води 10,16 грн.

З жовтня 2006 року згідно рішення виконкому міської ради № 851 від 17.08.2006 р., тарифи складають 2,64 грн. за 1 м2 загальної площі квартири, за 1куб м гарячої води 10,16 грн., 194,14 грн. за 1 Гкал.

Відповідач не регулярно сплачував послуги теплопостачання у звязку з чим виникла заборгованість.

Наявність у відповідача заборгованості підтверджує невиконання ним обовязків, передбачених п.33 Правил надання населенню послуг з теплопостачання № 1497 та п. 30 Правил № 630, по своєчасній оплаті наданих послуг.

Доводи відповідача про те, що з 07 жовтня 2009 року ВО «Дружківкатепломережа» послуги з централізованого опалення в квартиру фактично не надавалися через відсутність у квартирі труб та батарей для опалення, не можуть бути прийняти судом до уваги, як докази на підтвердження того, що відповідач не повинен оплачувати послуги теплопостачання.

Згідно акту про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж від 07 жовтня 2009 року, його було затверджено рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП 11 квітня 2013 року .

Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 з наступними змінами, власник, наймач квартири зобов'язаний проводити за власні кошти ремонт квартири; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до пунктів 25 - 26 цих Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядок відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478/11758), який з 14 грудня 2007 року діє із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169.

«Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Порядку Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.

Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.

При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Згідно пунктів 2.3 - 2.7 зазначеного Порядку отримання технічних умов може виконуватись безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією.

Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником (п. 2.3).

Разом з проектом індивідуального (автономного) теплопостачання надаються: проектні рішення щодо опалення місць загального користування у будинку; технічні рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання: перенесення транзитних стояків, їхня ізоляція, можливе перекладання розподільних трубопроводів, стояків, заміна дросельних діафрагм, елеваторів, тепло лічильників тощо; теплові навантаження місць загального користування; розраховані теплові навантаження будинку; технічні рішення з перерахунку та заміни внутрішньо будинкових систем газо- та електропостачання (залежно від типу нагрівачів).

Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж (п. 2.4).

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи (п. 2.5).

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п. 2.6).

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (п. 2.7).

Зазначений порядок відключення квартири від централізованого опалення відповідачем не дотримано. Відповідне рішення міжвідомчої комісії щодо відключення квартири від мережі централізованого опалення, проект індивідуального теплопостачання відповідачем суду не надано. Надано акт від 07 жовтня 2009 року про відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, складеного за участю представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, тобто за участю позивача, та затвердженого міжвідомчою комісією 11 квітня 2013 року .

Враховуючи зазначене, підстави для не нарахування відповідачам плати за послуги теплопостачання до 11 квітня 2013 року у позивача відсутні.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові по справі № 6-9цс11від 16 травня 2011 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Відповідно до ст. 3607 ЦПК України це судове рішення є обов'язковим для всіх судів України і суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та відповідно до частини 3 ст. 267 ЦК України застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості 11.09.2013 року, відповідно до частини 3 ст. 118 ЦПК України після скасування 17 травня 2013 року за заявою боржника ОСОБА_3 судового наказу від 14 березня 2013 року про стягнення з нього заборгованості за послуги з централізованого опалення (а.с.12-13 ). Звернення ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з заявою по видачу судового наказу в 2013 році відповідно до частини 2 ст. 264 ЦК України перервало перебіг строку позовної давності.

Будь-яких поважних причин пропуску строку на звернення до суду з заявленими позовними вимогами позивачем ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не наведено. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість лише в межах строку позовної давності за останні три роки з часу винесення судового наказу, тобто з 14 березня 2010 року по 11 квітня 2013 року.

Таким чином, стягненню підлягає заборгованість за послуги теплопостачання за період з 14 березня 2010 року по 11 квітня 2013 року у сумі 7352 гривень 07 (14841,97грн.-7489,90 грн.)

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно з частиною 1 частиноюст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини 1 ст. 901, частини 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, право відношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання послуг з централізованого опалення, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, стягненню підлягає заборгованість за послуги теплопостачання за період з 14 березня 2010 року по 11 квітня 2013 року у сумі 7352,07 гривень ( а.с.2-6 ).

Оскільки відповідач добровільно заборгованість за теплову енергію не сплачує, вона підлягає стягненню з нього у примусовому порядку.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача стягується судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» та у сумі 90 грн. на користь держави.

На підставі ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 130, 131, 174, 209, 210, 212-215, 223 ЦПК України, та керуючись ст.ст.526, 530, 541 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з водо- теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 1997 року № 1497 (із змінами і доповненнями), та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Дружківкатепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованост і за спожиті послуги по теплопостачанню задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, який народився 21 червня 1984 року на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго на рахунок виробничої одиниці Дружківкатепломережа 26006962494214 Публічне Акціонерне Товариство "Перший Український ОСОБА_4" в м. Донецьк , МФО 334851 ОКПО 26221744 заборгованість за теплову енергію станом на 30 серпня 2013 року у сумі 7352 (сім тисяч триста пятьдесят дві) гривні 07 коп.

Стягнути ОСОБА_3 судовий збір у сумі 229 (двісті двадцать девять) гривень 40 коп. на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго на рахунок виробничої одиниці Дружківкатепломережа 26005060163780 у КФ Приватбанк м.Краматорськ МФО 335548 код ЕДРПОУ 05540853.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після десяти днів з дня проголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після проголошення рішення.

Суддя А.Л. Гонтар