ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30.10.2013 Справа № 905/5487/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.
При секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.
Розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макївка
про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергією в сумі 26433,52 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Позняр С.В. - за довір. від 22.01.2013 р. № 352-13 «Д»
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макївка про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергією в сумі 22027,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт про порушення № 000804 від 19.09.2011 р., акт про пломбування № 457652 від 19.09.2011 р., протокол № 94 від 18.04.2013 р., повідомлення про призначення дати засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ № 3.3/4246 від 09.04.2013 р., рахунок від 18.04.2013 р. № б/н, правовстановлюючі документи тощо.
27.08.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог.
Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 27.08.2013 р., оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.
Остаточні позовні вимоги визначені позивачем, як вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергією в сумі 26433,52 грн.
Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.
21.10.2013 р. на адресу господарського суду Донецької області від Реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області надійшла реєстраційна справа фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій міститься інформація щодо державної реєстрації змін до відомостей фізичної особи-підприємця (зміна прізвища з ОСОБА_1 на ОСОБА_1).
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України та п. 5.1. Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, в силу статей 3, 7 Закону України "Про електроенергетику", відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1.2 ПКЕЕ передбачено, що:
недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно;
контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про опломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблюваних матеріалів самовільних підключень;
технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам;
споживач електричної енергії - особа що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Водночас зі змісту інших положень ПКЕЕ, зокрема з того ж підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.
Відповідно до діючого законодавства тарифи на електричну енергію для споживачів встановлюються постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України.
На підставі вказаних нормативно-правових актів та технічних документів споживання споживачем електричної енергії можливе лише через прилади обліку (системи обліку: трансформатори струму, лічильники та інше) електричної енергії, які захищено відповідними пристроями та пломбами постачальника та Держспоживстандарту. Порушення цього правила та обов'язку з боку споживача, дії або його бездіяльність - є протиправною поведінкою (правопорушенням).
Згідно з пунктом 7.6 ПКЕЕ у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величини, визначеної умовами договору або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів крім розрахункових засобів обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву або пошкодження пломб, заниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації і інших споживачів, невиконання розпорядження уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, яке стосується вищевикладених порушень, постачальник електричній енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачеві постачання електричній енергії після оформлення у встановленому ПКЕЕ порядку акту про порушення.
У постанові Верхового Суду України від 16.05.2011 № 14/147/10 (№ 3-38гс11) встановлено, що вирішуючи спори, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії, судам слід врахувати те, що Правила користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 поширюється на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на третіх осіб, які в порушення цих Правил споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.
Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верхового Суду України, викладені у рішеннях, які за приписами статей 82, 111-28 ГПК України є обов'язковими у правозастосовчій діяльності судів.
Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушенням вимог законодавства України в електроенергетиці.
Відповідно до підпункту 27 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальної організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.
19.09.2011 р. представниками позивача під час перевірки дотримання вимог ПКЕЕ, на об'єкті відповідача, який розташований за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вул. Чаадаєва, 35, був виявлений факт самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника, яка не є власністю відповідача без укладання відповідного договору.
Згідно пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного обліку або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (енергопередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписує тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
На підставі пунктів 6.40, 1.3, 3.1, 3.2, 3.13, 3.16, 3.19, 5.1 ПКЕЕ виявлене порушення зафіксовано в Акті № 000804 про порушення Правил користування електричною енергією від 19 вересня 2011 року (далі - Акт).
З огляду на викладене, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку Акту як доказу вчинення позивачем визначеного у даному документі порушення ПКЕЕ.
В детальному опису порушення зазначено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив вимоги п. 2.15 ПКЕЕ, а саме - (мовою оригінала) "самовольное подключение токоприемников электропроводки к электрической сети энергопоставщика. Подключение выполнено от эл. щитовой жилого дома. В стене, отделяющей закусочную от эл. щитовой пробурено отверстие, через которое заведен кабель ПВС 2х2,5".
Перевірка проходила за участю ОСОБА_1 (ОСОБА_1), яка була присутня під час проведення перевірки та складання Акту.
Від підпису складеного акту ОСОБА_1 (ОСОБА_1) відмовилась, про що міститься відповідний запис в акті.
Крім того, у розділі "підпис представників постачальника електричної енергії", Акт підписано трьома представниками постачальника електричної енергії.
Також в Акті вказано, що визначити встановлену потужність не має можливості в силу відсутності доступу до всіх приміщень підприємства; матеріал ввідного кабелю - алюміній, перерізом 2х2,5 мм2.
Порядок складання актів про порушення ПКЕЕ визначено пунктами 6.41 та 6.42 ПКЕЕ та розділом 4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика).
Отже, складений представниками енергопостачальної організації Акт містить викладення обставин виявленого порушення, посилання на відповідні пункти ПКЕЕ, містить всі необхідні вихідні та достатні дані для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, тобто суми завданих споживачем збитків, і іншого відповідачем не доведено.
Приймаючи до уваги, що Акт містить детальний виклад допущеного відповідачем порушення ПКЕЕ, а також містить усі необхідні для оформлення цього документу дані, встановлені чинним законодавством, господарський суд дійшов висновку, що Акт є належним та допустимим доказом вчинення відповідачем порушення, вказаного у цьому документі.
З матеріалів справи вбачається, що дії представників постачальника повністю відповідали вимогам ПКЕЕ, та Акт складено відповідно до вимог цих Правил.
Факт споживання електроенергії ані під час складання спірного Акту, ані в ході розгляду спору в порядку статті 33 ГПК України відповідачем не спростовано, жодного зауваження до Акту під час перевірки та після її закінчення не надано.
Доречно зауважити, що нормами ПКЕЕ та Методики підставою для здійснення нарахування постачальником збитків у вигляді вартості не облікованої електричної енергії є факти встановлені актом перевірки вищевказаних порушень, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Всі вказані порушення пов'язані з пошкодженням розрахункових засобів обліку, пломб (порушення їх цілісності чи відсутність пломб) або самовільним підключенням електроустановок до електричної мережі.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за п'ять робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (абзац третій пункту 6.42 ПКЕЕ).
Листом № 3.3/4246 від 09 квітня 2013 р. відповідача було повідомлено про час і дату засідання комісії з розгляду Акту, яке відбудеться 18 квітня 2013 р.
Факт отримання відповідачем листа підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення від 12 квітня 2013 року.
ПКЕЕ передбачено, що рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоком споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом тридцяти календарних днів від дня отримання рахунку (абзац четвертий пункту 6.42 ПКЕЕ).
Згідно з пунктом 6.43 ПКЕЕ, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачам на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Відповідно до абзацу першого пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Самовільне приєднання або підключення споживачем струмоприймачів до мережі електропередавальної організації є порушенням встановленого порядку споживання електричної енергії, при виявленні якого постачальником електричної енергії визнається обсяг недоврахованої електричної енергії та/або сума завданих постачальнику збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для їх сплати (пункти 7.32, 8.4 ПКЕЕ).
18 квітня 2013 року відбулось засідання комісії з розгляду вищевказаного Акту, та протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії прийнято рішення, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ за період з 19 вересня 2010 року по 19 вересня 2011 року складає 28699 кВт/год на загальну суму 26433,52 грн.
Представник споживача на засідання комісії не з'явився, про час і місце розгляду Акту повідомлений своєчасно та належним чином.
Рішення комісії було оформлено протоколом № 94 від 18.04.2013 р.
Абзацом п'ятим пункту 6.42 ПКЕЕ передбачено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Відповідач правом на оскарження рішення комісії згідно абзацу п'ятого пункту 6.42 ПКЕЕ у судовому порядку не скористувався, та доказів визнання недійсним вказаного рішення, суду не надав.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що рішення комісії відповідає вимогам чинного законодавства про електроенергетику, прийняте на підставі достовірних даних про обставини та характер вчинення відповідачем порушення, а тому є погодженим у розумінні приписів ПКЕЕ.
Оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатами розгляду Акта, станом на час розгляду даної справи є чинним і за своєю природою є обов'язковим для виконання ненормативним актом (актом індивідуальної дії).
Пунктом 1.2 Методики передбачено, що методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією застосовується енергопостачальником при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника (підпункт п'ятий пункту 2.1 Методики).
Положенням пункту 2.6 Методики (в редакції, яка діяла на дату складання Акта) встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, а саме самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача, та за умови відсутності договору, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою:
Wдоб.с.п. = P с.п · t вик.с.п, (2.7)
де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається у разі підключення до однієї фази за формулою:
Рс.п = I · Uном. фаз.· cos(фі); (2.8)
де I - сила струму, визначена, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення до мережі та допустимого тривалого струму, який може ними протікати (згідно з главою 1.3 ПУЕ), A;
Поперечна площа проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.
За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.
U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;
cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9;
t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).
Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дня виявлення порушення) до дня порушення.
За розрахунком, проведеним комісією відповідно до пункту 2.6 Методики, обсяг недоврахованої електроенергії становить 28699 кВт/год на загальну суму 26433,52 грн. (розгорнутий розрахунок по Акту міститься в матеріалах справи) за період з 19 вересня 2010 р. по 19 вересня 2011 р.
При здійсненні відповідного нарахування позивачем правомірно застосовані формули пункту 2.6 Методики.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі, розгорнутий розрахунок по Акту, враховуючи вимоги ПКЕЕ і Методики, господарський суд дійшов висновку, що позивач з правомірно та арифметично вірно здійснив розрахунок вартості недоврахованої електроенергії, яку відповідач спожив за відсутності укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії.
Правопорушення в електроенергетиці, відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками. Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
Доказів притягнення відповідача до адміністративної або кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2007 року між Управління міського житлово-комунального господарства (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди комунального майна № 20, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне майно - нежитлові вбудовані приміщення (далі - майно) площею 89,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Майно передається в оренду з метою розміщення закусочної. Договір діє з 03.07.2007 р. до 03.06.2010 р.
03.07.2007 р. Управлінням міського житлово-комунального господарства передано фізичній особою-підприємцем ОСОБА_1 нежитлові вбудовані приміщення площею 89,8 кв.м. на першому поверсі житлового будинку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить акт приймання-передавання.
Додатковою угодою № 1 від15.03.2010 р. продовжено строк дії договору оренди комунального майна № 20 від 03.07.2007 р. до 03.06.2012 р.
Відповідно до пункту 5.10 Договору оренди орендар (відповідач) зобов'язався укласти з відповідними постачальниками договори про надання комунальних послуг і послуг з електропостачання, послуг з утримання орендованого об'єкту.
Отже, орендар (відповідач), уклавши Договір оренди прийняв на себе обов'язок укласти відповідні договори про відшкодування витрат по утриманню орендованого майна та оплати комунальних послуг. Договором оренди не передбачено укладення орендодавцем прямого договору про постачання електричної енергії з електропередавальною організацію. Тому відносини сторін щодо орендованого майна мають характер сугубо орендних, без умов забезпечення приміщення, зокрема електричною енергією.
Згідно приписів частини першої та другої статті 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.
Пунктом 1.6 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії, на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Однак орендар свій обов'язок укласти відповідний договір про постачання електричної енергії не виконав.
Обставини самовільного підключення відповідачем струмоприймачів до електричних мереж без дозволу позивача (енергопередавальної організації) зафіксовані в Акті, та не спростовані в порядку статті 33 ГПК України.
Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем цивільного законодавства України та законодавства про енергетику.
Таким чином, тягар відповідальності за самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі покладається на відповідача як орендаря та особи титульного права щодо об'єкту.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на час розгляду справи, грошові кошти за виставленим позивачем рахунком залишились несплаченими, що зумовило звернення до господарського суду.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною третьою статті 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особам, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої, правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина друга статті 1213 ЦК України).
Виявивши факт споживання відповідачем електричної енергії без укладення договору на її постачання, позивач згідно з вимогами ПКЕЕ та відповідно до приписів Методики виставив відповідачу до сплати рахунок за самовільно спожиту електроенергію, який в обумовлений строк так і не був оплачений.
Відповідно до частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Враховуючи, що сторони не перебували між собою, на час складання Акта в договірних відносинах, позивач правомірно заявив про стягнення з відповідача суми боргу на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 №15/147/10 (№ 3-38гс11).
Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Відтак електроенергія, спожита шляхом самовільного, без укладання договору про її купівлю-продаж (постачання), підключення до електромереж, є для енергопостачальником майном, що втрачено внаслідок викрадання.
Відсутність правової підстави означає, що набувач (відповідач) збагатився за рахунок потерпілого (позивача) без підстав, встановлених законом, договором.
Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
За наведених обставин, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та не спростовані відповідачем, що є підставою для задоволенню позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.
На підставі викладеного, ст. 129 Конституції України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442, Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 року № 441, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 ст. ст. 11, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 67, 147, 218, 275, 277 ГК України, ст. ст. 1, 3, 7, 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макївка про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергією в сумі 26433,52 грн.- задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, пр. Леніна.11, ЄДРПОУ 00131268) вартість безпідставно набутого майна-електроенергії в розмірі 26433,52 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601 м. Горлівка, пр. Леніна.11, ЄДРПОУ 00131268) судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 04.11.2013 р.
Суддя Ю.В. Бокова
Судове рішення № 35301695, Господарський суд Донецької області було прийнято 30.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/5487/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: