Рішення № 35301279, 13.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3699/13р. Головуючий в І інстанції Захарчук В.В.

Категорія 5 Доповідач: Вадзінський П.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року листопада місяця „13" дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Капітан І.А.,

Суддів: Вадзінського П.О.,

Радченка С.В.,

при секретарі: Герасименко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27 вересня 2011 року між ним та відповідачем була досягнута згода щодо купівлі-продажу автомобіля марки MERCEDES - BENZ, модель VITO 110CDI, випуску 2002 року, двигун V=2148, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в Миколаївському відділі реєстраційно - екзаменаційної роботи УДАІ УМВС, 23.01.2008 року, шляхом оформлення відповідачем нотаріально посвідченої довіреності, якою ОСОБА_3 уповноважив позивача правом повного розпорядження спірним автомобілем на свій розсуд строком на 10 років з правом повної або часткової передовіри та тимчасового виїзду за кордон. Таким чином, позивач вважає, що між ними були досягнуті усі істотні умови договору купівлі-продажу, що підтверджується розпискою, складеною відповідачем, просив визнати удаваним договір доручення рухомого майна із застосуванням до нього правил договору купівлі-продажу, який сторони насправді вчинили.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано удаваним договір доручення, укладений 27.09.2011 року, на підставі якого ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 користуватися спірним автомобілем. Визнано як укладеним 27.09.2011 року договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 продав за ціною 12 000 доларів США належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Миколаївським відділом реєстраційно - екзаменаційної роботи УДАІ УМВС, 23.01.2008 року, а ОСОБА_2 купив автомобіль марки MERCEDES - BENZ, модель VITO 110CDI, випуску 2002 року, двигун V=2148, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Заводський відділ ДВС Миколаївського управління юстиції, який участі в справі не приймав, але вважає, що вказане рішення суду є незаконним і необґрунтованим, таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав на зазначене рішення апеляційну скаргу. Просив скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 27.09.2011 року ОСОБА_3 видав доручення, яким уповноважив ОСОБА_2, крім іншого, розпоряджатися належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, виданого Миколаївським відділом реєстраційно - екзаменаційної роботи УДАІ УМВС, 23.01.2008 року, автомобілем марки MERCEDES - BENZ, модель VITO 110CDI, випуску 2002 року, двигун V=2148, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. /а.с.5,6/.

В рахунок продажу належного ОСОБА_3 автомобіля, останній отримав від позивача 12 000 доларів США, що підтверджується складеною відповідачем 25.09.2011 року розпискою. /а.с.7/.

Згідно інформації УДАІ УМВС України в Миколаївській області спірний автомобіль затримано та поставлено на майданчик тимчасового утримання у м. Цюрупинськ Херсонської області на підставі того, що 31.08.2010 року вказаний транспортний засіб було оголошено в розшук постановою державного виконавця про розшук майна боржника. /а.с.34/.

З долучених до апеляційної скарги матеріалів справи вбачається, що 03.02.2010 року державним виконавцем було розпочате примусове виконання виконавчого листа по справі № 2-4913/2009, виданого 15.01.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь АКБ «Форум» заборгованості у розмірі 150 379, 15 грн., сплаченої суми держмита в сумі 850 грн., сплаченої суми ІТЗ у розмірі 15 грн. /а.с.24,25/.

27.08.2012 року державним виконавцем описано та арештовано майно боржника, а саме: автомобіль марки MERCEDES - BENZ, модель VITO 110CDI, випуску 2002 року, двигун V=2148, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, про що складено акт опису й арешту майна боржника. /а.с.36-37/.

Відповідно до ст.ст.316, 317 і 328 ЦК України: правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316); власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст.317); право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328).

Згідно з ч.4 ст.334 вказаного Кодексу право власності у набувача майна за договором про відчуження майна, виникає з моменту його державної реєстрації.

Згідно Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.1998 року № 1388 (далі - Порядок), державна реєстрація автомобілів є обов'язковою для усіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх і здійснюється органами Державтоінспекції МВС.

Відповідно до п. 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Відповідно до п. 8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-розрахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім названих документів, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання, відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державтоінспекції, не допускається.

Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку відчуження спірного автомобіля між його власником і позивачем не проводилося, а довіреність на право керування та розпорядження не є документом, підтверджуючим право власності ОСОБА_2 на спірний автомобіль, а тому вимога позивача про визнання вказаного доручення удаваним та застосування наслідків удаваного правочину у вигляді договору купівлі - продажу є безпідставною, оскільки суперечить вищезазначеним вимогам закону.

Крім того, накладення арешту на все майно, належне ОСОБА_3, в тому числі і на спірний автомобіль, згідно постанови державного виконавця від 03.02.2010 року, а також обтяження вказаного автомобіля, здійснене на підставі договору застави від 22.08.2008 року, про що до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідні відомості /а.с. 28-29/, у відповідності до п. 41 Порядку є підставою для заборони зняття з обліку та/або перереєстрації на нового власника транспортного засобу.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги та застосував до виниклих правовідносин правила договору купівлі - продажу транспортного засобу, оскільки при здійсненні відчуження спірного автомобіля сторонами не був дотриманий передбачений законом порядок державної реєстрації автомобіля.

У зв'язку з цим, рішення суду, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з вказаних позивачем підстав.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2013 року скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: