Рішення № 35300331, 12.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 922/4516/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприєства фірма "Юкон Агро", с. Наталине до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Сінтал-Д", м. Харків, 2. Київського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ Харківської області, м. Харків, 3. Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції, м. Харків про зобов'язання вчинити певні діїза участю представників сторін:

позивача - Савві Л.Є. (дов. № б/н від 11.11.2013 р.)

1. відповідача - не з'явився

2. відповідача - Марченко О.М. (дов. № б/н від 12.02.2013 р.)

3. відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство фірма "Юкон Агро", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про зняття арешту з грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн., що обліковуються на рахунку №26007406326 першого Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виронича фірма «Сінтал Д» та зобов'язання першого Відповідача повернути помилково перераховані кошти у розмірі 200 000,00 грн. Позивачу.

Суд встановлює наявність заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло. Надав до суду додаткові пояснення разом зі сплатою судового збору.

Представник 1. Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Від 2. Відповідача заяв та клопотань не надійшло.

Представник 3. Відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому відзиві зазначає, що вирішення питання стосовно позовної заяви залишає на розсуду суду. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник 2. Відповідача у судовому засіданні вирішення питання стосовно позовної заяви залишає на розсуду суду.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25 липня 2013 року позивач платіжним дорученням № 534 здійснив перерахування грошових коштів в сумі 200000,00 (двісті тисяч) грн. на рахунок відповідача 1.

26.07.2013р. позивач звернувся з листом за вих. №77 на ім'я директора РД ПАТ "БАНК Кіпру" щодо повернення помилково перерахованих 25.07.2013р. грошових коштів у сумі 200000,00 (двісті тисяч) грн. на рахунок ТОВ НВФ "Сінтал Д", п/р 26007406326 в ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, ЄДРПОУ 14073681.

26.07.2013р. позивач звернулося з листом за вих. №77/1 до 1 відповідача з проханням повернути помилково перераховані 25.07.2013р. грошові кошти у сумі 200000,00 (двісті тисяч) грн. на його рахунок, оскільки позивач не має з 1 відповідачем фінансово-господарських відносин.

Відповідач 1 у відзиві на позовну зазначив, що не міг, повернути помилково перераховані кошти у сумі 200000,00 грн., у зв'язку з тим, що ці кошти надійшли на рахунок, який був арештований виконавчою службою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача слід задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільний прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно положень ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно п. 1.23 ст. 1 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004 р. №22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

За вимогами п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004 р. № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Згідно п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті №22 від 21.01.04 р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.04 р. за № 377/8976 передбачено, що кошти, помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, повинні повертатися в термін, встановлений законодавством, за порушення якого неналежний одержувач несе відповідальність.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про заходи по нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.95 р. № 227/95, підприємство незалежно від форм власності повинні повертати в п'ятиденний термін платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

В силу ч. 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка придбала майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно.

Судом встановлено, що 25 липня 2013 року ПП "Юкон Агро" платіжним дорученням № 534 здійснило перерахування грошових коштів в сумі 200 000,00 грн. на рахунок 1. Відповідача Позивач не має з першим фінансово-господарських відносин, договорів купівлі-продажу не укладались, ніяких накладних сторонами не видавалось, перерахування коштів було здійснено помилково, що підтверджується 1. Відповідачем у відзиві на позовну заяву, тобто грошові кошти, в сумі 200 000,0 грн., які знаходяться на п/р 26007406326 в ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, ЄДРПОУ 14073681 1. Відповідача, є власністю Позивача. Перераховані Позивачем на рахунок 1. Відповідача кошти в сумі 200 000,00 грн. за своєю юридичною природою є майном набутим останнім без достатньої правової підстави і в силу припису норми ч. 2 ст. 1212 ЦК України повинні бути повернути Позивачеві.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на 1. Відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 509, 1212 Цивільного кодексу України, статтями 1, 175 Господарського кодексу України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зняти арешт з грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн., що обліковуються на рахунку №26007406326 Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виронича фірма «Сінтал Д» (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд.7, ЄДРПОУ 14073681 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ , МФО 380805) та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виронича фірма «Сінтал Д» (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд.7, код ЄДРПОУ 14073681), повернути помилково перераховані кошти у розмірі 200 000,00 грн. Приватному підприємству фірмі «Юкон Агро» (63304, Харківська область, Красноградський район, с. Наталине, вул. Радянська,73, ЄДРПОУ 34236955, п\р 26003030423001 в ПАТ «БАНК КІПРУ», МФО 320940).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виронича фірма «Сінтал Д» (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд.7) на користь Приватного підприємства фірми «Юкон Агро» (63304, Харківська область, Красноградський район, с. Наталине, вул. Радянська, 73, ЄДРПОУ 34236955) судовий збір у розмірі 4000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.11.2013 р.

Суддя Жигалкін І.П.