Рішення № 35300329, 12.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 922/4142/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Польського підприємства фірми "ДІГАЗ", м. Харків про стягнення 80239,11 грн. за участю представників:

позивача - Личагіна М.В., довіреність № 8 від 05.09.2013 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 80239,11 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 3218 від 30 серпня 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 76003,80 грн. та 3 % річних в розмірі 4235,31 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4142/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2013 року об 11:00.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 05 листопада 2013 року об 11:40; від 05 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 12 листопада 2013 року об 11:20, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, 08.11.2013 року на адресу суду повернулась ухвала від 02.10.2013 року, яка була направлена відповідачу на адресу, що вказана в позовній заяві з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.10.2013 року місцезнаходження відповідача - 61002, м. Харків, вул. Артема, буд. 36, кв. 6 - саме на зазначену адресу господарським судом направлялись всі процесуальні документи у даній справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

30 серпня 2011 року між відповідачем (замовником) та позивачем (виконавцем) було укладено договір № 3218 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) прийняв на себе зобов'язання по проведенню робіт з технічного опосвідчення 190 посудин, що працюють під тиском (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 вищенаведеного Договору, обсяг та зміст робіт визначається Розрахунком вартості робіт (Додаток № 1), що становить невід'ємну частину даного Договору.

Пунктом 2.1 спірного Договору від 30.08.2011 року сторони погодили ціну Договору та порядок здійснення розрахунків, а саме, ціна робіт на первинне та повне технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском визначається згідно Протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1) і становить: ціна робіт - 63336,50 грн., ПДВ 20 % - 12667,30 грн., разом вартість Договору становить 76003,80 грн.

Оплата замовником (відповідачем) виконаних робіт здійснюється на підставі підписаних актів здачі - приймання виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту їх підписання (п. 2.2 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 спірного Договору від 30.08.2011р., приймання робіт замовником (відповідачем) проводиться на підставі актів здачі - приймання виконаного обсягу робіт. Результати технічного опосвідчення оформлюються згідно вимог чинних нормативних актів.

Згідно з п. 7.1 спірного Договору від 30.08.2011р., Договір діє з моменту підписання й до 04.08.2012 року, а в частині оплати - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту № 1 про приймання робіт, позивач, на виконання своїх зобов'язань за спірним Договором від 30.08.2011 року, виконав роботи з технічного опосвідчення 190 посудин, що працюють під тиском. Зазначені роботи замовник (відповідач) прийняв, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача та печатка підприємства на вищенаведеному Акті № 1 про приймання робіт (арк. справи 15).

Проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за спірним Договором від 30.08.2011р., а саме розділу 2 Договору, розрахунок за здійснені позивачем роботи протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту здачі - приймання виконаних робіт не здійснив, на підставі чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 76003,80 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача пред'являлась претензія за вих. № 297 від 07.08.2013 року на суму 76003,80 грн. з вимогою виконати зобов'язання за Договором № 3218 від 30.08.2011 року (арк. справи 19-23). Проте відповідач відповіді на претензію не надав та суму боргу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

За таких підстав, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений Договором, що підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 76003,80 грн. відповідають вимогам Договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4235,31 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування 3% річних, що нараховані за період з 15.11.2011 року по 22.09.2013 року в розмірі 4235,31 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем невірно нарахована кількість днів прострочення, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума 3 % річних в розмірі 4222,90 грн., в частині стягнення 12,41 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільне Українсько - Польське підприємство Фірма "Дігаз", 61002, м. Харків, вул. Артема, буд. 36, кв. 6, (р/р 26002819350111 у відділенні № 19 ПАТ "Банк "Грант", МФО 351607, код ЄДРПОУ 21266759) на користь Державного Підприємства "Східний експертно- технічний центр держгірпромнагляду України", 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 72, (р/р № 2600600115697 в АТ "Регіон-банк" м. Харків, МФО 351254, ІПН 212248520310, код ЄДРПОУ 21224850) - 76003,80 грн. заборгованості, 4222,90 грн. 3 % річних, 1720,23 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 12,41 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.