ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2013 р.Справа № 5023/5740/12
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Жигалкін І.П.
судді: Погорелова О.В. , Шатерніков М.І.
при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.
розглянувши матеріали справи
за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ до 3-я особа, якаЗакритого акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство по системах автоматизованого управління", м. Харків не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Західно-Український Консорціум", м. Львів прозвернення стягнення у розмірі 89 202 359,13 грн. на нерухоме майно
за участю представників сторін:
позивача - Бабій О.В. (дов. № 010-01/10022 від 25.12.2012 р.)
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство по системах автоматизованого управління" (надалі - Відповідач) в рахунок погашення заборгованості перед АТ "Укрексімбанк" за Кредитним договором № 151307К21 від 05.04.2007 р. та Кредитним договором № 151311К6 від 22.03.2011 р., укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 151310N2 від 26.07.2010 р. в розмірі 4 434 398,10 доларів США та 53 758 215,12 гривень, щодо звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 151310Z68 від 26.07.2010, а саме: нерухоме майно - нежитлова будівля літ. "В-2", загальною площею 2 272,4 кв.м., яка розташована за адресою - м. Харків, вул. Дарвіна, 20. Встановлення способу реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України. А також покладення на Відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 12 лютого 2013 року по справі № 5023/5740/12 задоволено клопотання Позивача про призначення судової експертизи, у зв'язку з чим судом зупинено розгляд справи та призначено судову експертизу проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса.
На підставі того, що до суду були повернуті матеріали справи № 5023/5740/12 з експертної установи - Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса та на підставі того, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справи були усунуті, суд провадження у справі № 5023/5740/12 поновити та призначив до розгляду у судовому засіданні на 11 жовтня 2013 року.
Розпорядження заступника голови господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2013 року для розгляду справи № 5023/5740/12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Погорелова О.В., Шатерніков М.І.
Судова колегія вважає за доцільне повідомити, що відповідно до п. 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу) розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК.
Судова колегія досліджує матеріали справи щодо наявності заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.
Від Позивача заяв не надійшло. Надав до суду заперечення на клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі, де просить суд відмовити у його задоволенні. Також надав додаткові пояснення щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, де зазначає, що 26.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Будмаш» здійснило часткове погашення заборгованості за Кредитним договором №151311К6 від 22.03.2011 в сумі 423 000 (чотириста двадцять три тисячі) грн. 00 коп. та дані кошти, на підставі Додаткової угоди №4 до Кредитного договору №151311К6, були спрямовані на погашення основного боргу за Кредитним договором №151311К6, у зв'язку з чим, загальна сума заборгованості, яка була заявлена в позові станом на 16.11.2012 складає - 4 434 398,10 дол. США (35 444 144,01 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 16.11.2012, 1 дол. США = 7,9930) та (з урахуванням часткового погашення, яке відбулося 26.04.2013) - 53 335 215,12 грн.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відомості, щодо належного повідомлення про дату та час слухання, в матеріалах справи відсутні на момент слухання справи.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відомості, щодо належного повідомлення про дату та час слухання, в матеріалах справи відсутні на момент слухання справи.
Дослідивши матеріали справи та клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі судова колегія приходить до висновку щодо відмови у задовлоенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/355/13, яка знаходиться в провадженні Господарського суду м. Києва, оскільки відсутні обставин, які унеможливлюють встановлення господарським судом Харківської області обставин, які мають значення у справі №5023/5740/12 до вирішення господарським судом м. Києва по суті справи №910/355/13.
Суд переходить до початку розгляду справи по суті.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 №02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (надалі - Банк та/або АТ «Укрексімбанк») та Приватним акціонерним товариством «Західно-Український Консорціум» (надалі - Позичальник та/або ПрАТ «Західно-Український консорціум») було укладено Генеральну кредитну угоду №151310N2 від 26.07.2010 із змінами і доповненнями (надалі - Генеральна угода).
Відповідно до умов Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції (в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність») на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, що діють в рамках Генеральної угоди (п. 4.1, ст.4, пп.6.1.1 п.6.1. ст.6 Генеральної угоди) в межах загального ліміту заборгованості за Генеральною угодою у розмірі, еквівалентному (п. 4.5 ст.4 Генеральної угоди) - 71 800 000,00 грн. зі строком користування кредитом - до 25.07.2012 (п. 4.3 ст.4 Генеральної угоди).
Наразі, в рамках Генеральної угоди діють і є додатками до Генеральної угоди, укладені між Банком та ПрАТ «Західно-Український консорціум» (згідно з Додатком 1 до Генеральної угоди): (1.) Кредитний договір №151307К21 від 05.04.2007 (відновлювальна кредитна лінія) із змінами і доповненнями (надалі - Кредитний договір №151307К21) з лімітом кредитної лінії у розмірі, зазначеному в пп.3.2.1 п.3.2. ст.3 Кредитного договору №151307К21 (з 05.04.2007 по 29.01.2009 - еквівалент 30 000 000,00 грн.; з 30.01.2009 по 26.07.2010 - 6 171 442,00 дол. США; з 27.07.2010 по 21.03.2011 - 4 786 442, дол. США; з 22.03.2011 - 3 721 942,00 дол. США), з кінцевим терміном погашення кредиту - 28.02.2012 (пп.3.2.2 п.3.2. ст.3 Кредитного договору №151307К21), зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та у розмірі, що встановлені пп.3.2.5 п.3.2 ст.3 та п.3.5 ст.3 Кредитного договору №151307К21, зі сплатою комісії в порядку та розмірі, встановлених пп.3.2.6 та пп.3.2.8 п.3.2 ст.3 та ст.4 Кредитного договору №151307К21.
(2.) Кредитний договір №151311К6 від 22.03.2011 (відновлювальна кредитна лінія) із змінами і доповненнями (надалі - Кредитний договір №151311К6) з лімітом кредитної лінії у розмірі 42 000 000,00 грн. (пп.3.2.1 п.3.2. ст.3 Кредитного договору №151311К6), з кінцевим терміном погашення кредиту - 25.07.2012 (пп.3.2.2 п.3.2. ст.3 Кредитного договору №151311К6), зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених пп.3.2.4 п.3.2 ст.3 та п.3.5 ст.3 Кредитного договору №151311К6, зі сплатою комісії в порядку та розмірі, встановлених пп.3.2.5. п.3.2 ст.3 та ст.4 Кредитного договору №151311К6.
Кредитний договір №151307К21 та Кредитний договір №151311К6 надалі разом іменуються - Кредитні договори.
Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Банк виконав взяті на себе зобов'язання за Генеральною угодою та Кредитними договорами, а саме, на виконання пп.5.1.3. п.5.1. ст.5, пп.6.1.1. п.6.1. ст.6 Генеральної угоди ст.1, п.3.1, пп.3.2.1 п.3.2, п.3.3 ст.3 Кредитних договорів, надав ПрАТ «Західно-Український консорціум» грошові кошти, що відображено на відповідних рахунках ПрАТ «Західно-Український консорціум» відповідно до умов Кредитних договорів, та підтверджується наявними доказами у справі, зокрема, виписками по рахункам.
Кредитними договорами одностороння відмова або одностороння зміна Позичальником своїх зобов'язань, не передбачена, вони мають бути виконані у встановлений строк. Разом з тим, Позичальник не виконав у встановлений строк свої зобов'язання за Кредитними договорами.
Із змісту умов п.7.2. ст.7, пп. 3.2.6 п.3.2. ст.3 Кредитного договору №151311К6, п.7.2. ст. 7, пп. 3.2.9 п.3.2. ст.3 Кредитного договору №151307К21 вбачається, що у разі невиконання грошових зобов'язань за цим договором, Позичальник сплачує Банку пеню, нараховану на суму прострочених платежів (із розрахунку фактичної кількості прострочених днів) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
У зв'язку з порушенням ПрАТ «Західно-Український консорціум» своїх зобов'язань за Кредитними договорами йому були надіслані Позивачем, зокрема, претензії з вимогами щодо погашення простроченої заборгованості №158-03/3804 від 04.05.2012 та № 195-01/7433 від 20.09.2012, що підтверджується наявними у справі доказами. Однак, Позичальник не погасив прострочену заборгованість за Кредитними договорами.
Відповідно до наданих Позивачем розрахунків заборгованості та первинної бухгалтерської документації, станом на 16.11.2012 прострочена заборгованість ПрАТ «Західно Український консорціум» перед АТ «Укрексімбанк» за Кредитними договорами складає 4 434 398,10 дол. США (35 444 144,01 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 16.11.2012, 1 дол. США = 7,9930 грн.) та 53 758 215,12 грн., яка складається із заборгованості за:
1. Кредитним договором №151307К21 в розмірі: 4 434 398,10 дол. США, 154 009,97 грн., в тому числі: - 3 721 942,00 дол. США - заборгованість за кредитом (основним боргом); - 293 018,30 дол. США - заборгованість за процентами; - 288 036,96 дол. США - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу); - 34 757,16 дол. США - пеня за прострочення сплати процентів; - 141 500,46 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом; - 9 183,66 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом; - 96 643,68 дол. США та 2 677,28 грн. - 3 % річних в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, з несвоєчасною сплатою процентів та комісій; - 648,57 грн. - втрати від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою комісій.
2. Кредитним договором №151311К6 в розмірі: 53 604 205,15 грн., в тому числі: - 41 600 000,00 грн. - заборгованість за кредитом (основним боргом); - 7 958 895,80 грн. - заборгованість за процентами; - 2 402 622,95 грн. - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу); - 634 187,32 грн. - пеня за прострочення сплати процентів; - 240 889,16 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом; - 15 956,63 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом; - 665 659,25 грн. - 3 % річних в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, з несвоєчасною сплатою процентів та комісій; - 85 994,04 грн. - втрати від інфляції в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, з несвоєчасною сплатою процентів та комісій.
27.02.2013 між Банком та ПрАТ «Західно-Український консорціум» укладено додаткову угоду №151311К6-4 (надалі - Додаткова угода-4) до Кредитного договору №151311К6, відповідно до якої пп. 3.7.5. п. 3.7. ст. 3 Кредитного договору №151311К6 доповнено таким реченням: «Кошти в сумі не меншій ніж ринкова вартість нерухомого майна (промислових будівель, що розміщені за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10А, загальною площею 1 355,7 кв.м.) оформленого в іпотеку Банку відповідно до іпотечного договору від 16.09.2010 №151310Z85, укладеного між Банком та ТОВ «Завод Будмаш», що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта, акредитованого у Банку (але не менше 423 000,00 грн.) направити на погашення Основного боргу».
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, а саме копії Додаткової угоди-4 та відповідного платіжного доручення, вбачається, що 26.04.2013 було здійснено часткове погашення заборгованості за Кредитним договором №151311К6 в сумі 423 000,00 грн. та дані кошти, на підставі Додаткової угоди-4, були спрямовані на погашення основного боргу за Кредитним договором №151311К6-4, отже, на підставі Додаткової угоди-4 сума заборгованості за основним боргом (за кредитом) по Кредитному договору №151311К6, наразі зменшилася на 423 000,00 грн. і становить 41 177 000,00 грн. Отже загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню за рахунок вартості Предмету іпотеки, з урахуванням заявлених позовних вимог, складає - 4 434 398,10 дол. США (35 444 144,01 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 16.11.12, 1 дол. США = 7,9930) та - 53 335 215,12 грн.
З метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Генеральною угодою (невід'ємною частиною якої є Кредитні договори) між Банком та Відповідачем (надалі, зокрема, Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір №151310Z68 від 26.07.2010, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л.П. та зареєстрований в реєстрі за №3050 (надалі - Іпотечний договір).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ГК України.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статями 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Згідно з положеннями статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом, чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
В силу положень статті 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, Банк, надавши Позичальнику грошові кошти свої зобов'язання виконав в повному обсязі.
Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 1 статті 1048 ЦК України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 ЦК України поширюються й на кредитні правовідносини (пункт 2 статті 1054 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до положень частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правилами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 та частині 7 статті 193 ГК України, відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з положеннями статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Крім того, положеннями частини 2 статті 625 ЦК України закріплено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги Позивача випливають, зокрема, з умов з Генеральної угоди з усіма чинними Кредитними договорами та, відповідно, повністю забезпечуються і підлягають задоволенню за рахунок вартості Предмету іпотеки відповідно до умов Іпотечного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем.
Згідно з положеннями статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України). Положеннями ч.2. ст. 590 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями абз. 3 ст.1, ч. 1 ст. 12, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити в повному обсязі свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Задовольняючи позов, суд відхиляє доводи Відповідача та Третьої особи, викладені в поданих ними відзивах на позовну заяву з огляду на наступне.
Відповідно до положень пункту 6 частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації. Згідно висновку судової оціночної експертизи №1473 від 13.09.2013 (надалі - Висновок експерта), визначена ринкова вартість Предмету іпотеки, яка складає 3 833 391,00 грн. Від сторін та Третьої особи заперечень щодо Висновку експерта не надходило. Частиною 6 статті 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено встановленні ціни продажу предмету іпотеки, зокрема, на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому ніж звичайні ціни на цей вид майна.
Враховуючи вищевикладене, суд, приймаючи рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки, приходить до висновку про необхідність зазначення початкової ціни Предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 3 833 391,00 грн.
У своїх відзивах на позовну заяву Відповідач та Третя особа просять суд відмовити в задоволенні позову на підставі положень статей 553-559 ЦК України. Викладені у відзивах доводи є необґрунтованими і спростовуються наявними у справі доказами, нормами чинного законодавства України та позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.10.2012 №3-44гс12, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, відповідно до якої на відносини майнової поруки положення статей 553-559 ЦК України не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою, та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.
За результатами дослідження всіх наявних доказів у справі, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову стосовно розміру заборгованості, яка підлягає стягненню за рахунок вартості Предмету іпотеки з огляду на наступне.
Позивач в позовній заяві просить звернути стягнення на Предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка утворилась станом на 16.11.2012 перед АТ «Укрексімбанк» за Кредитними договорами в розмірі 4 434 398,10 дол. США та 53 758 215,12 грн. Поряд з тим, у матеріалах справи наявні докази часткового погашення заборгованості за основним боргом (кредитом) по Кредитному договору №151311К6 на суму 423 000,00 грн.
В силу положень пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Отже, з урахуванням усіх обставин справи та наявних доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення за рахунок Предмету іпотеки заборгованості за кредитом (основним боргом) по Кредитному договору №151311К6 в сумі 423 000,00 грн. задоволенню не підлягають так як є погашеними, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору. Наявними у справі доказами, та з урахуванням усіх обставин справи, є повністю доведеною та підлягає стягненню за рахунок вартості Предмету іпотеки заборгованість у розмірі 4 434 398,10 дол. США (35 444 144,01 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 16.11.12, 1 дол. США = 7,9930) та - 53 335 215,12 грн., яка складається із заборгованості за: (1.) Кредитним договором №151307К21 в розмірі: 4 434 398,10 дол. США,154 009,97 грн., в тому числі: - 3 721 942,00 дол. США - заборгованість за кредитом (основним боргом); - 293 018,30 дол. США - заборгованість за процентами; - 288 036,96 дол. США - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу); - 34 757,16 дол. США - пеня за прострочення сплати процентів; - 141 500,46 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом; - 9 183,66 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом; - 96 643,68 дол. США та 2 677,28 грн. - 3 % річних в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, з несвоєчасною сплатою процентів та комісій; - 648,57 грн. - втрати від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою комісій.
(2.) Кредитним договором №151311К6 в розмірі: 53 181 205,15 грн., в тому числі: - 41 177 000,00 грн. - заборгованість за кредитом (основним боргом); - 7 958 895,80 грн. - заборгованість за процентами; - 2 402 622,95 грн. - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу); - 634 187,32 грн. - пеня за прострочення сплати процентів; - 240 889,16 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом; - 15 956,63 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом; - 665 659,25 грн. - 3 % річних в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, з несвоєчасною сплатою процентів та комісій; - 85 994,04 грн. - втрати від інфляції в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, з несвоєчасною сплатою процентів та комісій.
Відповідно до положень статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог статті 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Положеннями статті 33 ГПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому статтею 75 ГПК України.
Враховуючи, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку встановлених законодавством України, та враховуючи те, що Відповідач та Третя особа не надали до суду жодного документу, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимоги Позивача належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 6, 11, 15, 16, 526, 530, 610, 615, 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 1, 174, 180, 193, 224 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127; ідентифікаційний код: 00032112) за Кредитним договором №151307К21 від 05.04.2007 та Кредитним договором №151311К6 від 22.03.2011, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №151310N2 від 26.07.2010, в розмірі 4 434 398,10 дол. США та 53 335 215,12 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №151310Z68 від 26.07.2010, а саме: нерухоме майно - нежитлова будівля літ. «В-2», загальною площею 2 272,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 20, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною в розмірі 3 833 391 (три мільйони вісімсот тридцять три тисячі) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство по системах автоматизованого управління" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 20; Ідентифікаційний код: 05775384) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127; ідентифікаційний код: 00032112) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі - 18 400,00 грн. та суму судового збору у розмірі 64 380,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі, в частині стягнення за рахунок вартості Предмета іпотеки заборгованості за основним боргом (кредитом) за кредитним договором №151311К6 від 22.03.2011 на суму 423 000, 00 грн. провадження у справі №5023/5740/12 припинити.
Повне рішення складено 07.11.2013 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя Жигалкін І.П. Погорелова О.В. Шатерніков М.І.
Судове рішення № 35300272, Господарський суд Харківської області було прийнято 05.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/5740/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: