Постанова № 35300209, 04.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2013 року Справа № 812/8305/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання: Ліпко Т.М.,

за участю:

представника позивача: не прибув

представника відповідача: Мельніка С.І. (посвідчення НОМЕР_2)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Станично - Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до спільного підприємства Науково - виробничої фірми «Восток» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 46587,88 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично - Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до спільного підприємства Науково - виробничої фірми «Восток» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 46587,88 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спільне підприємство Науково - виробничої фірми «Восток» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Станично - Луганською районною державною адміністрацією №331412 від 12.03.1993. На податковому обліку відповідач знаходиться в ДПІ у Станично - Луганському районі як платник податків з 12.03.1993.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплачував грошові зобов'язання до бюджету, станом на 01.07.2013 у платника податків виник борг на загальну суму 46587,99 грн.

На адресу відповідача 01.07.2013 було направлено податкову вимогу №77-19 від 01.07.2013. Однак, вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.

У зв'язку з чим, заявник просив суд стягнути кошти з спільного підприємства Науково - виробничої фірми «Восток» за податковим боргом з земельного податку у сумі 542,44 грн., з орендної плати в сумі 4977,59 грн., з податку на додану вартість у сумі 13712,15 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 27355,70 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

Позивач у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. 04 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу у загальному розмірі 46587,88 грн. визнав у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та додані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спільне підприємство Науково - виробничої фірми «Восток» є юридичною особою, зареєстроване Станично - Луганською районною державною адміністрацією Луганської області 12.03.1993, ідентифікаційний код 13375575, що підтверджується свідоцтвом Серії А00 № 331412 про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 22) та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Станично - Луганському районі з 12.03.1993 за №159 (а.с. 20).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 01.07.2013 утворився податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 46587,88 грн. у тому числі:

- з земельного податку у розмірі 542,44 грн., дата виникнення заборгованості 30.06.2013, що підтверджується довідкою від 19.09.2013 вих. №203 про наявність податкового боргу (арк. справи 42);

- з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 4977,59 грн., у т.ч. основний платіж - 4976,93 грн., пеня 0,66 грн., дата виникнення заборгованості 30.05.2013, що підтверджується податковою декларацією за 2013 рік від 19.02.2013 (арк. справи 11-14).

- з податку на додану вартість у розмірі 13712,15 грн., у т.ч. основний платіж - 13423,21 грн., штрафна санкція - 267,00 грн. та пеня 21,94 грн., дата виникнення заборгованості 25.06.2013, що підтверджується податковими деклараціями №9008412447 від 20.02.2013, №9028796563 від 17.05.2013, №9043187335 від 17.07.2013, №9036173711 від 15.06.2013, №9051060302 від 15.08.2013 (арк. справи 23-41);

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 27355,70 грн., у т.ч. основний платіж - 20534,74 грн., штрафна санкція - 4463,06 грн. та пеня 2357,90 грн. що підтверджується податковим повідомленням - рішенням від 11.01.2013 № 0000042301, винесеного на підставі акта перевірки №15/17/13375575 від 11.07.2013 (арк. справи 15-19).

У судовому засіданні встановлено, що з метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме: направлено податкову вимогу боржнику від 01.07.2013 № 77-19, яка була отримана уповноваженої особою відповідача 01.07.2013, що підтверджується підписом на повідомленні (арк. справи 21). Податкова вимога не відкликалася та є чинною.

Оскільки податкова вимога від 01.07.2013 № 77-19 є чинною (доказів про відкликання або скасування податкової вимоги суду не надано), суд дійшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39). Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп.14.156).

Відповідно до вимог п.п.46.1 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.п. 49.18.1, 49.18.2. 49.18.3, 49.18.4, 49.18.5 п. 49.18, 49.19, 49.20 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Нормами ст. 203 Податкового кодексу України передбачено, що Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вимог п. 14.1.147 ст. 14 ПКУ плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Відповідно до п.14.1.72 ст. 14 ПКУ земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно до п.14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Згідно ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є:

- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

- земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до вимог пп.286.2-286.3 ст. 286 Податкового кодексу України - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно вимог п.287.1- п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до вимог п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність заборгованості відповідачем не заперечується, але зазначена сума на час розгляду справи не сплачена, відтак судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично - Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до спільного підприємства Науково - виробничої фірми «Восток» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 46587,88 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з спільного підприємства Науково - виробничої фірми «Восток» (ідентифікаційний код 30421760) в дохід Державного бюджету України суму податкового у загальному розмірі 46587,88 грн. (сорок шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 88 коп.), а саме з:

- земельного податку у сумі 542,44 грн. (п'ятсот сорок дві гривні 44 коп.);

- орендної плати у сумі 4977,59 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім гривень 59 коп.);

- з податку на додану вартість у сумі 13712,15 грн. (тринадцять тисяч сімсот дванадцять гривень 15 коп.).

- з податку на доходи фізичних осіб у сумі 27355,70 грн. (двадцять сім тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 70 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11 листопада 2013 року.

Суддя К.В. Агевич