Постанова № 35299819, 13.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 р. Справа №805/14209/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.

за участю секретаря Бебешко Ю.О.,

представника позивача Гавриленкова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою : 83052, місто Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, буд. 17 адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 9165,48 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 9165,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.06.2012 року до Маріупольського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулася ОСОБА_2 27.06.2012 року ОСОБА_2 наданий статус безробітного та призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття, згідно із ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Наказом № Т130314 від 14.03.2013 року припинено виплату допомогу по безробіттю, у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг Державної служби зайнятості відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 10.07.2013 року та припинено реєстрацію безробітних у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг Державної служби зайнятості відповідно до абз. 9 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних.

У відповідності до документів відповідача, які містять неправдиві відомості з вини особи, з 13.10.2012 року по 13.03.2013 року ОСОБА_2 нарахована та виплачена допомога по безробіттю у розмірі 9165,48 грн.

Під час звірки даних Державної податкової адміністрації за 4 квартал встановлено, що гр. ОСОБА_2 отримувала дохід від ТОВ «ПП ЗІП» у вигляді виплати відповідно до умов цивільно-правового договору (дата прийняття на роботу - 13.10.2012 року). Таким чином, встановлено факт виконання безробітним оплачуваної роботи згідно із ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення».

На підставі зазначеного допомога по безробіттю в сумі 9165,48 грн., що була незаконно одержана з 13.10.2012 року по 13.03.2013 року підлягає поверненню.

Станом на момент подання позову до суду, сума незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_2 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 9165,48 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Маріупольського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи.

Згідно із заявою відповідача від 27.06.2012 року (а.с. 7), вона просила надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Також, ОСОБА_2 зазначила, що на час подання заяви вона пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не

займається.

Вказала, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене їй матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

ОСОБА_2 був присвоєний статус безробітної та розпочата виплата допомоги по безробіттю з 27.06.2012 року, що підтверджується даними витягу із наказів від 27.06.2012 року (а.с. 9).

Як вбачається із зазначеного витягу із наказів (а.с. 9), відповідач був знятий з обліку центру зайнятості відповідно до п. 20 «Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних: у зв'язку із виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю, або неповідомлення ДСЗ про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку відповідно до абзацу 15 пп. 1 п. 20 Порядку» з 14.03.2013 року.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до акту № 225 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 15 серпня 2013 року виявлено факт приховування відомостей про те, що ОСОБА_2 працювала (виконував роботи) на Товаристві з обмеженою відповідальністю «ПП ЗІП» та отримувала дохід у вигляді виплати відповідно до умов цивільно-правового договору в період перебування на обліку у центрі зайнятості (а.с. 12).

У відповідності до акту виконаних робіт, ОСОБА_2 за жовтень 2012 року отримала дохід за виконані роботи у розмірі 1409,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» № 804-XII від 01 березня 1991 року (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» від 23.02.2006, № 3483-IV) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів); приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

Згідно до витягу із наказу Маріупольського міського центру зайнятості прийнято рішення про відшкодування коштів у встановленому порядку.

Як вбачається з довідки Маріупольського міського центру зайнятості (а.с. 16), сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року становить у розмірі 9165,48 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю та з відповідача підлягає стягненню незаконно отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 9165,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 9165,48 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 9165 (дев'ять тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 48 коп. за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року на розрахунковий рахунок №37170300901052 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ОКПО 24815706.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 листопада 2013 року.

Повний текст постанови складений 18 листопада 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.