Постанова № 35298911, 06.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 910/3430/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційних скарг1.Ferta Holding LTD (Ферта Холдінг ЛТД), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 у справі № 910/3430/13 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"провитребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та зобов'язання повернути майно

в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаБован К.О., Черепанов К.В.- - відповідачаГоркуша В.В.- - Ferta Holding LTD (Ферта Холдінг ЛТД) Трохлюк Н.В.

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1", в якій просило суд: витребувати майно з чужого незаконного володіння нежитлове приміщення площею 4 610, 40 кв.м., що складається з приміщення площею 25, 6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі, та приміщення площею 4 584, 8 кв.м., яке розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі загальною площею 10 134, 40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна (Кільцева), 4; виселити з вказаного приміщення відповідача, зобов'язати його негайно звільнити та повернути позивачу зазначене майно; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2012 (головуючий Жагорнікова Т.О., судді: Бойко Р.В., Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 (у складі головуючого Ільєнок Т.В., суддів: Корсакової Г.В., Михальської Ю.Б.) у справі № 910/3430/13 у позов задоволено частково. Виселено товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" з нежитлового приміщення площею 4 610, 40 кв.м., що складається з приміщення площею 25, 6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі, та приміщення площею 4 584, 8 кв.м., яке розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі загальною площею 10 134, 40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ,вул. Велика Окружна (Кільцева), Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" негайно звільнити нежитлове приміщення площею 4 610, 40 кв.м., що складається з приміщення площею 25, 6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі, та приміщення площею 4 584, 8 кв.м., яке розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі загальною площею 10 134,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна (Кільцева), 4 та повернути вказане приміщення товариству з обмеженою відповідальністю "Боедем". В решті позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" 1 147 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Компанія Ferta Holding LTD (Ферта Холдінг ЛТД) та товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем" не погоджується із доводами скаржника і просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.09.1996 Українсько-німецьке спільне підприємство "Боедем" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем") придбало нежитлове приміщення загальною площею 10 220, 8 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4.

Право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" на зазначене майно підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2012 по справі № 5011-66/1632-2012, яке набрало законної сили.

03.12.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю "Боедем" (орендодавцем; позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" (орендарем; відповідачем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 03-12/07-1 за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в орендне користування частину нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева (ул. Большая Окружная), 4 загальною площею 4 610, 4 кв. м., що складається з приміщення, що розташоване на 1 поверсі загальною площею 25, 6 кв. м. та приміщення, що розташоване на 2 поверсі загальною площею 4 584, 8 кв. м.

Відповідно до пунктів 3.1., 9.1. цього договору, Договір набуває чинності з 16 грудня 2007 року та діє до 30 листопада 2010 року. Договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

На виконання цього договору позивач передав, а відповідач прийняв в оперативне орендне користування нежитлове приміщення площею розміром 4 610, 4 кв. м. за вказаною адресою, що підтверджується актом приймання-передачі № 1 від 16.12.2007.

Звертаючись із даним позовом та вимагаючи витребувати з незаконного володіння відповідача нежитлове приміщення площею 4 610, 40 кв.м., що складається з приміщення площею 25, 6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі, та приміщення площею 4 584, 8 кв.м., яке розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі загальною площею 10 134, 40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна (Кільцева), та виселити з вказаного приміщення відповідача, зобов'язати його негайно звільнити та повернути його позивачу, позивач посилається на те, що відповідач без достатніх правових підстав, після закінчення строку оренди, утримує у себе спірне приміщення, що порушує його права, як власника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір оренди № 03-12/07-1 припинив свою дію з 30.11.2010 і на новий строк не продовжувався.

У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за вересень-жовтень місяці 2010 року позивач листом від 22.10.2010 № 191 повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку з 22.10.2010 договору оренди від 03.12.2007 № 03-12/07-1, з вимогою погасити заборгованість з орендної плати та повернути орендоване приміщення до 25.11.2010. Даний лист залишено відповідачем без реагування та задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Суди попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих доказів визнали встановленими обставини того, що відповідач, на вимогу позивача не повернув спірне нежитлове приміщення його власнику, та без достатніх правових підстав його утримує.

Визнавши встановленими зазначені обставини господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних відносин норми матеріального права та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в частині витребування у відповідача спірного майна, оскільки віндикаційний позов може бути заявлено лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин. Натомість, спір в даному випадку виник у зв'язку з невиконанням договірних (орендних) зобов'язань в частині повернення орендованого майна з підстав припинення дії договору.

На думку колегії суддів, судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" посилається на порушення судом правил підсудності.

Слід зазначити, що статтею 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном. Такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

В даному випадку предметом позову є, зокрема, вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, а судами попередніх інстанцій встановлено, що місцезнаходженням спірного майна є м. Київ, що свідчить про те, що дана справа розглянута господарським судом м. Києва з дотриманням правил виключної підсудності.

Стосовно посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" у касаційній скарзі на те, що судами безпідставно не були задоволені клопотання про витребування доказів.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що зазначені клопотання були розглянуті судами попередніх інстанцій в установленому порядку.

Решта доводів, викладених в обох касаційних скаргах не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 у справі № 910/3430/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова