Постанова № 35298897, 14.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 910/7191/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:Є.Борденюк, І.Вовка, Н. Капацин,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кіноман"на постановувід 30.09.2013Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/7191/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Оболонь"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кіноман"простягнення 51 751,87грн В судове засідання прибули представники сторін:позивачаМамонтова В.В. (дов. № 159/0/25-12 від 18.12.2012), Сергієнко А.В. (дов. № 163/0/25-13 від 06.11.2013),відповідачаБагрій В.І. (дов. № 239 від 23.04.2013).Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства "Оболонь" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіноман" 51 751,87грн суми вартості знищеного майна, яке передане останньому згідно з двосторонньою угодою про оренду майна № (1/М) 1250 від 25.04.2007.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2013 (суддя Т.Трофименко) у позові відмовлено повністю з посиланням на таке.

Спірна тентова конструкція виготовлена та змонтована на замовлення ДКП "Кінотеатр "Жовтень" виконавцем - ТОВ "Українська тентова компанія" у 2003 році, що підтверджується актом виконаних робіт від 24.05.2003.

Після її встановлення (монтажу) пройшло більше року, і між позивачем та Державним комунальним підприємством кінотеатр "Жовтень" правонаступником якого є відповідач (п. 1.8. Статуту ТОВ "Кіноман") укладена угода про оренду "Рекламного майна" № 378 від 22.09.2004, відповідно до якої ЗАТ "Оболонь" передав, а ДКП "Кінотеатр "Жовтень" прийняв спірну тентову конструкцію, що підтверджується актом приймання-передачі від 22.09.2004.

В подальшому, у зв'язку з реорганізацією ДКП "Кінотеатр "Жовтень" шляхом приєднання до ТОВ "Кіноман", укладена двостороння угода про оренду майна № (1/М) 1251 від 25.04.2007 та підписаний акт приймання-передачі від 25.04.2007.

25.04.2007 між Закритим акціонерним товариством "Оболонь" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіноман" (орендар) укладена двостороння угода про оренду майна № (1/М)1250 (далі - договір).

Отже, спірна тентова конструкція введена в експлуатацію 24.05.2003, і її вартість в розмірі 44358,75грн, яку позивач просить суд відшкодувати, визначена станом на 25.11.2003. Строк дії договору - 1 рік та продовжувався з мовчазної згоди сторін.

Спір виник внаслідок того, що після закінчення договору на вимогу позивача, відповідач майно не повернув та не відшкодував його вартості, яка становить разом з ПДВ 51 751,87грн, а отже позивач вимагає стягнути з відповідача вартість знищеного майна.

Згідно з актом приймання-передачі та накладної № 47010 від 25.04.2007 позивач передав, а відповідач прийняв майно - тентову конструкцію загальною вартістю 44 358,75грн без ПДВ за наступним інвентарним номером : № 536510.

Відповідно до п. 3.4.12 договору при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю або власнику його вартість, яка зазначена в цій угоді.

23.04.2012 заступником директора - головним інженером Коропою Л.М. виявлено обвалення спірної тентової конструкції. Зокрема, виявлено, що каркас тентової конструкції в багатьох місцях поржавів, в тому числі і в місцях з'єднання металевих стойок, у зв'язку з чим залишки тентової конструкції виявились аварійно - небезпечними та становили реальну загрозу для відвідувачів кінотеатру та перехожих.

В цей же день, наказом директора ТОВ "Кіноман" № 24-ЗВ від 23.04.2012 "Щодо демонтажу залишків тентової конструкції" заступнику директора Коропі Л.М. доручили організувати негайне прибирання залишків тентової конструкції ЗАТ "Оболонь", яке здійснити не пізніше 24.04.2012, що і було зроблене 24.04.2012.

Листом за № 185 від 16.11.2012 відповідач звернувся до виробника спірної тентової конструкції - ТОВ "Українська тентова компанія" - з проханням повідомити тривалість експлуатаційного строку використання тентової конструкції.

У відповідь ТОВ "Українська тентова компанія" направила електронний лист, в якому повідомила, що строк її експлуатації становить не більше п'яти років з дня її встановлення. Збільшення експлуатаційного строку є неможливим, оскільки дана тентова конструкція капітальному ремонту не підлягає. Також, якщо дана тентова конструкція експлуатується більше п'яти років, то після демонтажу повторне збирання і експлуатація неможливі. Виріб підлягає утилізації.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов висновку, що знищення спірної тентової конструкції відбулось не з вини відповідача, а через закінчення її експлуатаційного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Таким чином суд першої інстанції прийшов висновку, оскільки у двосторонній угоді про оренду майна № (1/М) 1251 від 25.04.2007, не визначений ні порядок використання амортизаційних відрахувань, ні порядок (спосіб) відновлення орендованого майна, договір є неукладеним та не може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 (колегія суддів: А.Майданевич, О.Лобань, Р.Федорчук), рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 скасоване, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволені повністю з посиланням на таке.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що позивач передав в оренду, а відповідач прийняв та здійснював перерахування коштів за оренду майна за договором, що свідчить про виконання сторонами умов договору.

Фактичні дії сторін свідчать про те, що спірний договір укладений. А визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Відповідно до п. 3.4.7 договору орендар зобов'язався повідомляти орендодавця протягом одного дня з моменту виходу майна з ладу про необхідність проведення ремонту майна.

Натомість позивач не надав суду докази повідомлення орендодавця про необхідність проведення ремонту спірної тентової конструкції, судом апеляційної інстанції зазначено, що не містять таких доказів і матеріали справи.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції не прийняла до уваги посилання відповідача на термін експлуатації тентової конструкції, оскільки вказаний факт не надає права орендарю утилізовувати (знищувати) орендоване майно та не надає право не виконувати договірні зобов'язання щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач надав суду докази порушення права власності шляхом позбавлення власника можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном - тентовою конструкцією загальною вартістю 51 751,87грн в тому числі ПДВ в сумі 7 393,12грн (44 358,75грн + 7 393,12грн) за інвентарним номером: №536510, що є підставою для задоволення позовних вимог про відшкодування вартості знищеного майна.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією господарського суду апеляційної інстанції про те, що непогоджена сторонами договору оренди умова щодо відновлення орендованого майна на стадії виконання такого договору у спосіб оренди майна та оплати за користування, не може оцінюватися як обставина, з якою пов'язується неукладення договору. Спір між сторонами щодо зносу орендованого майна та необхідності його відновлення або припинення договору оренди може вирішуватися у межах загальних правових норм.

Позивач не спростовує обставини закінчення експлуатаційного строку майна та неможливість його ремонту.

Самостійна утилізація (знищення) орендарем майна, непридатного до користування, є порушенням його обов'язку повернути майно орендодавцю, на що правомірно посилається господарський суд апеляційної інстанції.

Пунктом 3.4.12 договору сторони встановили, що при знищенні орендарем майна, він відшкодовує орендодавцю його вартість, яка визначена у цій угоді.

Позовна вимога про відшкодування вартості знищеного майна є вимогою про відшкодування збитків, яка забезпечується законодавчими положеннями ст.22 ЦК України. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням речі (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зважаючи на те, що термін експлуатації тентової конструкції сплинув у 2008 році, залишки тентової конструкції, які були утилізовані (знищені) орендарем, не можуть ототожнюватися з самою тентовою конструкцією і, відповідно, її вартістю.

Так як вимога заявлена про відшкодування вартості тентової конструкції, господарським судом апеляційної інстанції помилково задоволені вимоги, у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіноман" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 у справі №910/7191/13 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 у справі №910/7191/13 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

Н. Капацин