Ухвала суду № 35297389, 07.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. справа № 2а/0470/1308/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Дніпропетровській області про скасування арешту майна та зобов'язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.01.2012 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, в якому просить: скасувати постанову від 26.12.2011 про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження; скасувати акт опису і арешту майна від 05.01.2012; зобов'язати винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Вказує на скасування виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого відкрито виконавче провадження (ас3,8,59,65).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 в задоволенні позову відмовлено (ас128).

В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Посилається на те, що при відкритті виконавчого провадження не був наданий строк для самостійного виконання виконавчого документа (ас133).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно зазначив, що державний виконавець діяв в межах повноважень, передбачених статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними. Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, який підлягає виконанню державною виконавчою службою. Виконавчий напис №9171, виданий 23.11.2011 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно позивача (ас117), відповідав вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області від 26.12.2011 про відкриття виконавчого провадження надсилалась боржнику та пропонувалось самостійно виконати вимоги виконавчого документу (ас41,70,101,102,111). Твердження ОСОБА_1 що державним виконавцем допущена помилка у даті для самостійного виконання виконавчого документа та що постанову про відкриття виконавчого провадження він отримав тільки 04.01.2012 не є приводом для визнання всієї постанови протиправною.

Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду про обгрунтованість винесення державним виконавцем постанови від 26.12.2011 про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження та складання акту опису і арешту майна від 05.01.2012 (ас43,45,72,74,107).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», в разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Окружний суд обгрунтовано відмовив в позові про зобов'язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». На час звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом не набрало чинності рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 07.03.2012, яким виконавчий напис №9171, виданий 23.11.2011 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, визнаний таким, що не підлягає виконанню (ас61).

В даному випадку державний виконавець правомірно виніс постанову про зупинення виконавчого провадження у відповідності до статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (ас121).

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України фіксування судового засідання не проводилось.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко