Постанова № 35295480, 08.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2009 р. справа № 9/391/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді -Проценко О.А.

суддів - Мірошниченка М.В. Туркіної Л.П.

при секретарі -Красота А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 26.09.2007 року по справі №9/391/07-АП,

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський завод «Автокольорлит»

до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 23.05.2007р. №0000412301/2,

в с т а н о в и л а :

У червні 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольський завод «Автокольорлит»звернулось до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області від 23.05.2007 року №0000412301/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 14345,66грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7172,83грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить п.1.9 ст.1, п.6.1 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 от 21.12.00р. Позивач стверджує, що прийняттям податковим органом вищезгаданого акту у частині визначення сум штрафних санкцій в сумі 7172,83грн. порушуються його права та охоронювані законом інтереси. При цьому, посилаючись на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.012.2007р., позивач зазначає на порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тому нарахування штрафних (фінансових) санкцій в період знаходження підприємства в процесі банкрутства та дії мораторію суперечить вимогам ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою від 26.09.2007 року господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив, визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області №0000412301/2 від 23.05.2007 року в частині сплати суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями 7172,83грн. При цьому суд зазначив, що мораторій на задоволення вимог кредиторів діє протягом провадження у справі про банкрутство, отже штрафи та пеня, визначені Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, у цей період не застосовуються. Судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що в даному випадку на спірні правовідносини не поширюється п.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом", оскільки ця норма забороняє застосування штрафних санкцій лише за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків, зборів.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції невірного застосовані норми матеріального та процесуального права. На думку апелянта, мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. При цьому апелянт зазначає, що положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом»слід застосовувати у контексті ст.1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.

Відповідач також вказує,що висновки суду першої інстанції щодо заборони нарахування протягом дії мораторію фінансових санкцій (економічних санкцій) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) помилкові, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом N2181, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що оскаржувана відповідачем постанова суду першої інстанції є законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги апелянта -необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріалами справи, відповідачем проведена виїзна планова перевірка Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський завод "Автокольорлит" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.07.05р. по 30.09.07р. За результатами перевірки складено акт №71/23/00231981 від 27.01.07р., в якому зазначено про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5, п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР в редакції від 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 15536грн., в тому числі:

- за 4 квартал 2005 рік у сумі 15045грн.;

- за І квартал 2006 року у сумі 442грн.;

- за 3 квартал 2006 року у сумі 491грн.;

та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 3 квартали у сумі 82671грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000412301/0 від 06.02.07р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 23245грн., у тому числі за основним платежем

- 15536грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7709грн.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Статтею 17 Закону України від 21.12.2000р. N 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями (далі по тексту -Закон N2181) визначено підстави застосування штрафних санкцій у разі порушення платниками податків вимог законодавства, а саме: заниження ними податкових зобов'язань. При оцінці обставин справи судом першої інстанції не враховано, що відповідно до преамбули Закону N2181, цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом України від 14.05.92р. N2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон N 2343).

За визначенням Закону N2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (абзац 24 ст.1).

З аналізу норм вищезазначених законів слід зробити висновок, що суд помилково застосував до спірних правовідносин вимоги ст.12 Закону N2343. Судом не враховано, що дану норму слід застосовувати в контексті зі ст.1 зазначеного Закону щодо визначення поняття «мораторій». За невиконання, неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) передбачено нарахування пені відповідно до ст.16 та застосування штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.7 ст.17 Закону N2181. Штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом N2181, ( крім пені та штрафу за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, передбачених ст.16 та пп.17.1.7 ст.17 цього Закону) у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.

Тобто, мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. Положення статті 12 Закону N2343, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойки (штрафу, пені), інших фінансових санкцій (економічних санкцій) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог (зобов'язань), які підпадають під поняття мораторію.

Судом першої інстанції не враховано, що штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом N2181, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах. Відповідачем податкові зобов'язання були нараховані після введення мораторію, тобто строк виконання податкових зобов'язань з податку на прибуток настав у позивача після 11.01.07 року - дати порушення господарським судом Запорізької області справи №25/21/07 про банкрутство позивача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин правових підстав для задоволення позову у суду не було. Вимоги позивача необгрунтовані і задоволенню не підлягають. Податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області від 23.05.2007 року №0000412301/2 законне і не може бути скасовано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції помилкові, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції надана невірна оцінка обставинам справи та невірно застосовані норми матеріального права.

Вищезазначене тягне за собою скасування оскаржуваного судового рішення. Апеляційну скаргу слід задовольнити. В задоволенні позову - відмовити.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 26.09.2007 року по справі №9/391/07-АП задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 26.09.2007 року по справі №9/391/07-АП скасувати.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.А. Проценко

Судді: М.В. Мірошниченко

Л.П. Туркіна