Ухвала суду № 35295382, 17.06.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2009 р.справа № 13/200/07-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Кожана М.П. Лукманової О.М.

при секретарі судового засідання: Тюріній А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 09.11.2008 року у справі №13/200/07-АП,

за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

про стягнення 6,357,18грн.,

в с т а н о в и л а:

В березні 2007 року Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області звернулась до господарського суду Запорізької області з позовними вимогами про стягнення за рахунок активів Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 6357,18грн. на погашення заборгованості підприємства перед бюджетом.

В обґрунтування позовних вимог, посилаючись на пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.5.1, пп.5.3.1 п.5.3, ст.5, п.6.2 ст.6, ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп.3.1 п.3 Інструкції ДПА України «Про порядок нарахування та погашення пені», позивач зазначив, що підприємство не виконав грошові зобов'язання перед бюджетом після настання встановленого терміну сплати податкового боргу. А тому, станом на 28.02.2007 року платник має податковий борг з податку на землю на загальну суму 6,357,18гри., з якої 5091,82грн. -недоїмка , 1,265,36грн. - пеня.

Постановою від 09.11.2007 року господарський суд Запорізької області відмовив у задоволені позову з посиланням п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, вказавши на те, що суми, які визначені в податкових вимогах не узгоджуються з сумою позову.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати. В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права. Апелянт стверджує, що судом не було взято до уваги докази, які підтверджують наявність у відповідача податкового боргу; а саме: Бердянською ОДПІ в підтвердження наявності боргу за 2000-2007 р. були надані, зокрема, картки особових рахунків відповідача; суду був наданий витяг з акту документальної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2000р. по 30.06.2003р. №147/33-1/01184551.

Позивач вказує, що за 2000 рік пільги підприємством відповідача не декларувалися; за 2001 рік в Акті перевірки відсутні посилання на наявність пільги у підприємства за 2001 рік. Вказане підтверджується даними карток особового рахунку за 2001 рік. Сума земельного податку, яку самостійно задекларував відповідач, складає 3115,00грн, сплати у 2001 році задекларованої суми у зазначеному розмірі не було. За 2002 та 2003 роки підприємство декларувало пільгу по сплаті земельного податку. Починаючи з 2004 по 2006 роки підприємство сплачувало суми боргу, але в розмірах відповідно сумам податкового зобов'язання за ці роки. Таким чином, апелянт керується п.7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким податкові зобов'язання погашаються наступним чином: попередньо погашенню суми, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості виникнення, а в разі одночасного виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто сплата, яку проводив відповідач починаючи з 2004 року погашала податковий борг(з урахуванням пені) минулих років. Таким чином, стверджує апелянт, у зв'язку з календарною черговістю погашення податкового боргу несплаченими залишаються суми, задекларовані підприємством у 2005-2006 роках.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.07.2006р. №751 прийнято рішення реорганізувати підприємства, зазначені у додатку №1 до наказу, в тому числі Державне підприємство Запорізький обласний радіотелевізійний передавальний центр, шляхом їх приєднання в якості відокремлених підрозділів (філій) до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Концерн РРТ). Пунктом 2 зазначеного наказу встановлено, що Концерн РРТ є правонаступником прав та обов'язків державних підприємств, зазначених у додатку №1. 02.07.2007р. до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України внесено запис про припинення Державного підприємства Запорізький обласний радіотелевізійний передавальний центр, що підтверджується відміткою державного реєстратора на свідоцтві про державну реєстрацію. Наказом Концерну РРТ М53 від 08.02.2007р. затверджено Положення про Запорізьку філію Концерну РРТ. При цьому, з урахуванням змін, внесених наказом №84 від 30.03.2007р., пунктом 4.1 Положення передбачено, що філія має право представляти інтереси Концерну РРТ в усіх судах загальної та спеціальної юрисдикції з усіма правами, наданими сторонами відповідними процесуальними законами.

Як свідчать матеріали справи, протягом 2000-2003 років Державне підприємство Запорізький обласний радіотелевізійний передавальний центр подавало до податкового органу відповідні розрахунки земельного податку, в яких декларувало пільгу по земельному податку.

Так, розрахунок земельного податку за 2000 рік містить суму 2332,00грн. У розрахунку за 2000р., наданому у зв'язку зі зміною грошової оцінки землі зазначена сума - 2635,20грн. Останній розрахунок було подано відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181 (із змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на день подачі уточнюючого розрахунку), згідно з яким податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. При цьому зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову податкову декларацію що містить виправлені показники.

У 2001 році подано розрахунок земельного податку на суму 3,114,72грн., яким задекларовано пільгу. Разом з тим, з 21.02.2001р. набула чинності стаття 18 Закону №2181, яка регламентує питання списання та розстрочення податкового боргу у зв'язку з відміною картотеки. При цьому податковий борг, який виник на 31.12.1999р., підлягає списанню, а податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року підлягає за бажанням платника податків розстроченню. Підпунктом 19.3.4 пункту 19.3 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що неоплачені внаслідок недостатності коштів платіжні документи, у тому числі органів стягнення, які перебували в обліку банків на момент набрання чинності цим Законом, повертаються їх виписувачам без виконання протягом п'яти робочих (банківських) днів з дня набрання чинності цим Законом. Контролюючий орган, який отримав такий неоплачений платіжний документ, зобов'язаний надіслати платнику податків податкове повідомлення про суму непогашеного податкового зобов'язання, зазначеного у цьому платіжному документі, яка підлягає сплаті протягом строків, визначених статтею 5 цього Закону. У разі коли згідно з пунктом 18.1 статті 18 цього Закону таке податкове зобов'язання підлягає списанню повністю або частково, податкове повідомлення не надсилається або надсилається у частковій сумі. У разі коли згідно з пунктом 18.1 статті 18 цього Закону таке податкове зобов'язання може бути за бажанням платника податків розстрочене, контролюючий орган надсилає податкове повідомлення після закінчення 60 календарного дня з дня набрання чинності цим Законом, якщо платник податків не скористався правом такого розстрочення. При цьому з дня набрання чинності цим Законом до дня, наступного за граничним днем сплати податкового зобов'язання, зазначеного у податковому повідомленні, наданого контролюючим органом згідно з цим пунктом, пеня та штрафні санкції на суму такого податкового зобов'язання не нараховуються.

З матеріалі справи вбачається, що Бердянська ОДПІ не направляла на адресу Концерну РРТ податкових повідомлень згідно з зазначеною нормою, оскільки Концерн РРТ декларував пільгу і у нього, відповідно, не було податкового боргу. Тому в даному випадку слід визнати, що відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у поданих ним розрахунках. Бердянська ОДПІ, у свою чергу, прийняла зазначені розрахунки, оскільки не направляла на адресу Концерну РРТ податкові повідомлення або вимоги, а також акти камеральних перевірок. Отже, податковий борг, який обліковується на особовому рахунку відповідача у Бердянській ОДПІ, не підтверджений податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, рішеннями суду або іншими документами, згідно з якими у підприємства виникає податкове зобов'язання.

Щодо акту перевірки № 147/33-1/01184551 від 12.12.2003р. як доказу наявності заборгованості слід зазначити наступне. Відповідно до зазначеного акту відповідач одержав від Бердянської МДПІ (правонаступником якої є Бердянська ОДПІ) наступні податкові повідомлення-рішення:

· №0001052320/0 від 25.12.2003р. щодо сплати земельного податку в сумі 6322,00грн. та штрафу в сумі 949,90грн.;

· №0001062320/0 від 25.12.2003р. щодо сплати земельного податку в сумі 3255,00грн. та штрафу в сумі 831,50грн.;

· №0001072320/0 від 25.12.2003р. щодо сплати земельного податку в сумі 1394,00грн. та штрафу в сумі 510,00грн.;

· №0000492302/0 від 18.12.2003р. щодо сплати земельного податку в сумі 242,50грн. та штрафу в сумі 121,25грн.

Разом з тим, зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися платником податку в адміністративному порядку. Так, рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області від 21.04.2004р. №1537/10/25-020 скасовані податкові повідомлення-рішення від 25.12.2003р. №0001052320/0, №0001062320/0, №0001072320/0. Податкове повідомлення-рішення від 18.12.2003р. №0000492302/0 визнано недійсним рішенням господарського суду Запорізької області від 24.09.2004р., залишеним без змін рішенням Запорізького апеляційного господарського суду від 19.11.2004р. При цьому рішення Запорізького апеляційного господарського суду Бердянською ОДПІ не оскаржувалось.

Щодо сплати податкового зобов'язання по земельному податку за 2005-2006 роки з матеріалів справи вбачається:

30.01.2006р. відповідач подав до Бердянської ОДПІ податковий розрахунок земельного податку на 2006 рік (вхідний №344), згідно з яким загальна сума податкового зобов'язання складала 3288,25грн., у тому числі за базові податкові (звітні) місяці поточного року - 274,02грн. за кожний місяць. 03.07.2006р. до Бердянської ОДПІ було подано уточнюючий розрахунок земельного податку від 23.06.2006р., відповідно до якого у 2006р. сплаті підлягає земельний податок в сумі 2861,15грн.

Загальна сума податкового зобов'язання по земельному податку за 2005-2006 роки склала 6038,15грн. При цьому позивачем не конкретизовано дану суму.

За приписами ст.14 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. №2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Терміни сплати земельного податку на 2005 рік не визначалися Законом України "Про плату за землю", а були передбачені статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004р. № 2285-ІV наступним чином: платежі, які відповідно до цього Закону зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів і для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісячно в порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць.

Згідно з пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. При цьому податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячний авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця" (пункт "а" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181).

Таким чином, земельний податок у 2005 році мав сплачуватися протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Терміни сплати земельного податку у 2006 році встановлені статтею 17 Закону України "Про плату за землю", а саме: податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як свідчать матеріали справи, відповідач сплатив земельний податок за 2005 рік в сумі 3177,00грн. платіжними дорученнями:

- №514 від 23.02.2005р. на суму 264,75грн. (за січень);

- №798 від 22.03.2005р. на суму 264,75грн. (за лютий);

- №1089 від 22.04.2005р. на суму 264,75грн. (за березень);

- №1392 від 18.05.2005р. на суму 264,75грн. (за квітень);

- №1711 від 15.06.2005р. на суму 264,75грн. (за травень);

- №2071 від 18.07.2005р. на суму 264,75грн. (за червень);

- №2393 від 11.08.2005р. на суму 264,75грн. (за липень);

- №2719 від 13.09.2005р. на суму 264,75грн. (за серпень);

- №2584 від 12.10.2005р. на суму 264,75грн. (за вересень);

- №2908 від 16.11.2005р. на суму 264,75грн. (за жовтень);

- №3357 від 16.12.2005р. на суму 264,75грн. (за листопад);

- №26 від 10.01.2006р. на суму 264,75грн. (за грудень).

Тобто вчасно та в повному обсязі.

За 2006 рік з урахуванням уточнюючого розрахунку земельного податку від 23.06.2006р. сплаті підлягала сума 2861,15грн.

Фактично відповідачем внесено суму 3039,10грн. наступними платіжними дорученнями:

- №475 від 17.02.2006р. на суму 274,02грн. (за січень);

- №785 від 15.03.2006р. на суму 274,02грн. (за лютий);

- №1322 від 26.04.2006р. на суму 274,02грн. (за березень);

- №1513 від 18.05.2006р. на суму 274,02грн. (за квітень);

- №1866 від 21.06.2006р. на суму 274,02грн.(за травень);

- №2210 від 19.07.2006р. на суму 238,43грн. (за червень);

- №2545 від 22.08.2006р. на суму 238,43грн. (за липень);

- №2981 від 15.09.2006р. на суму 238,43грн. (за серпень);

- №3306 від 13.10.2006р. на суму 238,43грн. (за вересень);

- №3799 від 20.11.2006р. на суму 238,43грн. (за жовтень);

- №4146 від 20.12.2005р. на суму 238,43грн. (за листопад);

- №93 від 16.01.2007р. на суму 238,42грн. (за грудень).

Таким чином, факт наявності податкового боргу по земельному податку за 2005-2006 роки матеріалами справи не підтверджується.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Абзацом «а»підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону передбачено, що перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Згідно з пунктом 43 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України №266 від 03.07.2001р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р. за №595/5786, перша податкова вимога формується структурним підрозділом стягнення податкового боргу податкового органу не пізніше п'ятого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (отримання відповідного подання від іншого контролюючого органу).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що податкові вимоги, на які, посилається Бердянська ОДПІ в позові, належать до іншого податкового періоду. Суми, зазначені в податкових вимогах №1/12 від 06.10.2001р. на суму259,60грн. та №2/247 від 16.11.2001р. на суму 519,20грн., не узгоджуються з сумою позову. Крім того, податкові вимоги були направлені за адресою: вул.Дальня,2, м.Бердянськ, в той час як відповідач знаходиться за адресою: вул.Матросова, 24а, м.Запоріжжя. Ця адреса міститься у податкових розрахунках, які ЗОРТПЦ (Концерн РРТ) подавав до Бердянської ОДПІ. За таки обставин, зазначені податкові вимоги вважаються не відправленими на адресу платника податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 09.11.2008 року у справі №13/200/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 09.11.2008 року у справі №13/200/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Судді: М.П.Кожан

О.М.Лукманова