Постанова № 35295367, 09.06.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2009 р. справа № 33/53-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Галоян О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП видавництва «Навчальна книга», м.Дніпропетровськ

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24 липня 2007р. у справі №А33/53-07 (категорія статобліку -6.13)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська

до Приватного підприємства Видавництво «Навчальна книга», м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в розмірі 422,40грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2007 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська подало до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву про стягнення з Приватного підприємства «Навчальна книга»заборгованості в сумі 422,40грн. В обґрунтування позовних вимог позивач полсилається п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому, базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць. Позивач зазначив, що станом на 27.04.2007р. сума нарахованих підприємством страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень 2007р. складала 422,40грн. та на момент звернення до суду не сплачена. Відповідно до п.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строк, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків та підлягають відшкодуванню у судовому порядку.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2007р. позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська задоволені повністю. При цьому суд першої інстанції посилався на ст.ст.20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцію «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», зазначаючи, що в порушення вимог чинного законодавства ПП Видавництво «Навчальна книга»не здійснило сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень 2007 р. в сумі 422,40грн., що підтверджується розрахунком сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, з урахуванням неодноразових уточнень апеляційних вимог просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Крім того, апелянт зазначає про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції від 11.05.2007р. про відкриття провадження в адміністративній справі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.3, 19 Конституції України, ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці», абз.3 ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»примусово стягнув пенсійні внески раніше виплати заробітної плати, на яку вони були нараховані. Відповідно до зазначених норм оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі (включно з пенсійними внесками) здійснюються підприємством після (але не раніше) виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначає, що згідно з абз.1 п.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків; відповідно п. 5.1.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 05.04.1996 р. ПП Видавництво «Навчальна книга»зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровської районної ради м.Дніпропетровська та присвоєно ідентифікаційний код 24235914. Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська ПП «Навчальна книга»зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 0406032339.

Позивач просить стягнути недоїмку по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка складає 422,40грн. У позові позивач зазначає, що згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень 2007р., поданого відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська, сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягала сплаті за вказаний період склала 422,40грн. Зазначена сума підприємством не сплачена.

Відповідно до п.5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року (далі Інструкція), нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Підтверджуючи наявність обставин, на які посилається позивач, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (трудового контракту) нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до абз.8 ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з абз.6 ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

За приписами ч.12. ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 5 ст.97 Кодексу законів про працю України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно з поясненнями представника позивача заробітна плата за березень 2007р. підприємством не виплачена. Доказів здійснення виплати заробітної плати позивач не надав, пояснення відповідача щодо відсутності виплат не спростовуються.

За таких обставин, слід визнати, що вимоги позивача суперечать ч.1 ст.19, ч. ч.6, 12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та ст.97 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Посилання позивача на п.5.4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не приймається колегією суддів до уваги у відповідності до норм ч.4 ст.9 КАС України, оскільки названий пункт Інструкції суперечить змісту ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.97 Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів вважає, що при колізії положень закону та підзаконного нормативного акту застосуванню підлягають положення закону як такого, що має вищу юридичну силу у порівняння з іншими чинними нормативно-правовими актами.

Посилання позивача на абз.1-3 ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки ст.20 регулює порядок сплати страхових внесків також особами, які не здійснюють виплату заробітної плати.

Отже, страхові внески до Пенсійного фонду не можуть бути сплачені раніше заробітної плати, тому що вони сплачуються одночасно зі сплатою заробітної плати.

Зазначену позицію викладено зокрема у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.01.2009р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Полтава до Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій.

Таким чином, приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд Дніпропетровський області не врахував норми ч.4 ст.9 КАС України та невірно застосував ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ПП видавництва «Навчальна книга»задовольнити. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24 липня 2007р. -скасувати. У задоволені позову відмовити.

Щодо доводів відповідача про скасування ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження в адміністративній справі колегією апелянту надано пояснення, що згідно з нормами КАС України оскарження ухвали про відкриття провадження неможливе.

В ході судового засідання представник відповідача заявив клопотання та просить суд:

1. Визнати, що даний спір є спором про право.

2. Просить звернутися до Конституційного Суду з поданням.

3. Врахувати факти, які вже встановлені ВАС України у інших справах, де стороною у справі є Пенсійний фонд України у особі управлінь на місцях, згідно з ч.1 ст.72 КАС України.

Заслухавши думку позивача щодо клопотань апелянта, розглянувши дані клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення. Так, визначення характеру спору є однією з складових розгляду спору. Крім того, завданням, в тому числі, адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Щодо звернення з поданням до Конституційного Суду України слід зазначити, що згідно зі ст.40 Закону України «Про Конституційний Суд України»суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктом 1 статті 13 цього Закону, є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Думка позивача щодо наявності підстав для звільнення від доказування обставин у даній справі у зв'язку з прийняттям іншими судами рішень за участі управлінь Пенсійного фонду України є помилковою, оскільки при розгляді кожної конкретної справи суд має з'ясовувати і оцінювати обставини у кожному конкретному випадку і приймати рішення відповідно до вимог законодавства.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Видавництво «Навчальна книга»задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24 липня 2007р. у справі № А33/53-07 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Проценко

Судді: А.О. Коршун

Л.П.Туркіна

Підписано 18.06.2009р.