ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 листопада 2013 року № 826/11417/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АДВЕНТ ІНВЕСТ»доКиївської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № 100270000/2013/50054 та стягнення надмірно сплачених податків у розмірі 29 258,74 грн. В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „АДВЕНТ ІНВЕСТ" (далі - позивач або ТОВ „АДВЕНТ ІНВЕСТ") з позовом до Київської регіональної митниці та Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № 100270000/2013/50054 та стягнення надмірно сплачених податків у розмірі 23 074,84 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2013 відкрито провадження у справі.
На виконання вимог пункту 1 Указу Президента України від 24.12.2012 № 726/2012 „Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" утворено Міністерство доходів і зборів України, шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 „Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", Положення про Київську регіональну митницю, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013, утворено Київську міжрегіональну митницю як територіальний орган Міністерства доходів і зборів України. Київська міжрегіональна митниця Міндоходів є правонаступником Київської регіональної митниці.
Згідно із частиною 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України 12.08.2013 Київську регіональну митницю, як неналежного відповідача, замінено на Київську міжрегіональну митницю Міндоходів (далі - відповідач 1).
21.08.2013 Окружним адміністративним судом м. Києва задоволено заяву про збільшення позовних вимог. Згідно із збільшеними позовними вимогами позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві 29 258,74 грн. надмірно сплачених митних платежів.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що дії відповідача 1 щодо коригування заявленої позивачем митної вартості товарів є протиправними. Заявляючи товар до митного оформлення, декларант подав усі необхідні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів за ціною договору, проте відповідачем 1 було виявлено розбіжності та витребувано додаткові документи. Відповідач 1 діяв протиправно, вимагаючи зазначені документи, оскільки виявлені відповідачем 1 розбіжності не впливають на числове значення складових митної вартості товарів. Незважаючи на порушення відповідачем 1 норм Митного кодексу України (далі - МКУ) позивачем подані всі документи, що були витребувані. Проте органом доходів і зборів прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2, згідно з яким заявлену митну вартість товарів скориговано за резервним методом.
Представник відповідача 1 заперечував проти позову та зазначив, декларант зобов'язаний подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. В результаті спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) посадовою особою підрозділу митного оформлення відповідача 1 витребувано додаткові документи, проте подані до митного контролю документи не є належними через наявні в них розбіжності. Отже, у зв'язку з не доведенням декларантом митної вартості товарів за ціною договору відповідачем 1 прийнято законне рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2.
19.08.2013 від Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві через канцелярію суду надійшло заперечення, у якому відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень проти позову Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві зазначило, що контролюючим органом стосовно стягнення митних платежів є орган доходів і зборів, та згідно із пунктом 5 Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за № 1000/7288, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неявку в судове засідання представників відповідачів 1 та 2, відсутність потреби заслухати свідків чи експертів, суд вирішив розглянути адміністративну справу №826/11417/13-а в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Між ТОВ „АЛКІД" (м. Білгород, Росія) та позивачем укладено контракт № 29-сб від 19.03.2013 (далі - контракт) на поставку лакофарбової продукції.
На виконання умов контракту декларантом ОСОБА_1 подано 09.04.2013 відповідачу 1 електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № 100270000/2013/262465, за якою задекларовано в режимі „ІМ-40" 2 товар: „Лак напівфабрикатний алкідно-уретановий „УРАЛКИД" на основі синтетичних полімерів, диспергований в неводному середовищі, не містить етилового спирту - 19320 кг. Не в аерозольній упаковці (тип плівкоутворюючого полімера - алкідно-уретанова смола, розчинник - уайт спірит 39,5%, наповнювачі та пігменти відсутні). Не готовий для використання. ТУ 2311-004-71462135-2011, вищий ґатунок. Не містить наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, перелік яких визначено ПКМУ № 770. Торговельна марка - відсутня. Виробник - ТОВ „АЛКІД". Країна виробництва - RU."
Митна вартість товарів задекларована за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 295 064,67 грн. Згідно із заявленою митною вартістю товарів розрахована сума податків: мита - 14 753,23 грн., ПДВ - 59 012,93 грн.
Перелік документів, поданих до митного контролю разом із ЕМД № 100270000/2013/262465 зазначений у гр.44 ЕМД. Для підтвердження митної вартості товарів позивачем подані наступні документи: контракт від 19.03.2013 № 29-сб, рахунок-фактура від 04.04.2013 № 235, Доповнення від 19.03.2013 № 1 до контракту, Специфікація до Доповнення від 19.03.2013 № 1, договір обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів від 01.04.2013 № 29/01-044-00016, копія митної декларації країни відправлення від 05.4.2013 № 10101030/050413/0006224.
У зв'язку із спрацюванням АСАУР за напрямком-митна вартість у головного інспектора митного поста „Столичний" Київської міжрегіональної митниці Міндоходів Калюжі О.І. виникли сумніви щодо можливого заниження позивачем митної вартості товарів. У зв'язку із зазначеним 09.04.2013 нею направлено електронне повідомлення - запит позивачу про надання додаткових документів: платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією та прайс-листа виробника товару.
На вимогу відповідача 1 декларантом надано рахунок на попередню оплату від 27.03.2013 № 20, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.03.2013, заяву про купівлю іноземної валюти або банківських металів від 28.03.2013 № 2 з додатком.
11.04.2013 відповідачем 1 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2, відповідно до якого митну вартість товару скориговано з 295 064,67 грн. до 333 563,26 грн., а за кг товару з 15,27 грн. до 17,27 грн.
У митному оформленні товарів за ЕМД № 100270000/2013/262465 відмовлено, що підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/50054.
Позивач не погодився із митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, проте після сплати митних платежів згідно із митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплати фінансової гарантії, тобто різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та сумою митних платежів, обчисленою згідно із митною вартістю, визначеною декларантом, товари були випущені у вільний обіг за ЕМД від 11.04.2013 № 100270000/2013/262496.
22.05.2013 ТОВ „АДВЕНТ ІНВЕСТ" звернулось до відповідача 1 із скаргою на рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2 та надало органу доходів і зборів усі копії документів, що подавались раніше, та окрім них копію прайс-листа виробника, експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 20.03.2013 № ЧЦ-105.
Листом від 28.05.2013 № 14/4-11/6878 відповідач 1 повідомив про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2.
Позивачем сплачено фінансову гарантію і по наступним поставкам зазначеного товару, зокрема за ЕМД від 29.04.2013 № 100270000/2013/262697, від 27.05.2013 № 100270000/2013/262931, від 16.08.2013 № 100270000/2013/264488.
Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Згідно із частиною 1 статті 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 Кодексу.
Відповідно до підпункту 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок), затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим у Мін'юсті 10.08.2012 за № 1360/21672, перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні МД.
Згідно із пунктом 29 статті 4 МКУ митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Частинами 1, 2 статті 54 МКУ встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 статті 53 МКУ встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість, а саме:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій ішостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із частинами 3, 4 статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах, виявлення ознак підробки або наявності чи відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів, перелік яких визначено законодавцем.
У запереченнях представник відповідача 1 зазначає, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів було спрацювання АСАУР за напрямком - митна вартість товарів. Суд звертає увагу на те, що тільки лише спрацювання АСАУР за напрямком - митна вартість товарів не надає право органу доходів і зборів витребовувати додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Крім того, відповідачем 1 не надано суду доказів спрацювання АСАУР за напрямком - митна вартість, зокрема витягу із ПІК „Інспектор-2006".
Отже, суд приходить до висновку, що представником відповідача 1 не наведено належних аргументів, які підтверджували б законність витребування у позивача додаткових документів.
Крім того, частиною 3 статті 53 МКУ встановлений строк для подання декларантом додаткових документів з метою підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.
Згідно із даними, зазначеними у гр. D/J ЕМД № 100270000/2013/262465 подана 09.04.2013, а відповідно до гр. 2 оскаржуваного рішення, воно прийнято 11.04.2013. Прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2 з порушенням 10-денного строку для подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів за ціною договору є безумовним порушенням прав позивача. Крім того, матеріали справи не містять доказів відмови декларанта надати відповідачу 1 прайс-лист виробника товарів та висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, протягом встановленого МКУ 10-денного строку.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
ѕ у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
ѕ у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
ѕ у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Зазначеному праву кореспондує обов'язок органу доходів і зборів, встановлений пунктом 4 частини 4 статті 54 МКУ, випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
ѕ у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
ѕ у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
ѕ у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин 7, 8, 9, 10 статті 55 МКУ у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом
Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Під час дослідження матеріалів справи суд встановив, що під час дії гарантії позивачем надано копію прайс-листа виробника та експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 20.03.2013 № ЧЦ-105. Тобто, позивачем надано обов'язкові документи та в повному обсязі додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Оскільки відповідач 1 не вимагав інших додаткових документів, то суд приходить до висновку, що цих документів достатньо для підтвердження митної вартості товарів за ціною договору.
У гр. 33 оскаржуваного рішення та листі від 28.05.2013 № 14/4-11/6878 відповідач 1 вказує на виявлені ним розбіжності у поданих декларантом документах.
Згідно із висновком органу доходів і зборів експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 20.03.2013 № ЧЦ-105 не може бути належним документом для підтвердження митної вартості товарів за ціною договору, оскільки експерт посилається виключно на цінову політику фірми-виробника, а не на кон'юнктуру ринку в цілому. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари.
Проте, дослідивши експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 20.03.2013 № ЧЦ-105, суд приходить до висновку, що зазначене твердження відповідача 1 не відповідає дійсності, зважаючи на наступне.
В пункті 7 експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 20.03.2013 № ЧЦ-105 в джерелах інформації зазначений сайт www.infrahim.ru. На зазначеному сайті міститься зокрема цінова інформація лакофарбових матеріалів Торгово-промислової компанії „ІНФРАХІМ". Крім того, для порівняння експертом досліджено і цінову політику зазначеного товару, виробленого на території Україн (http://pavlograd.all.biz/lak-polufabrikatnyj-alkidno-uretanovyj-uralkid-g2472877). Отже, експертом проаналізовано не тільки документи, надані органу доходів і зборів до митного контролю, а й інформацію з мережі Інтернет.
У гр. 33 оскаржуваного рішення відповідач 1 посилається на наступне. Згідно із пунктом 4 Дооповнення до контракту від 19.03.2013 № 1 та Специфікації до контракту від 04.04.2013 умова оплати: 100 % попередня оплата. У пункті 4.1 контракту зазначено, що ціна і порядок розрахунків зазначається в додаткових угодах і специфікаціях. Пунктом 2.2 контракту передбачено сторонами укладення додаткової угоди або специфікації, де погоджуються умови поставки, об'єм, асортимент, ціну товару, порядок розрахунків. Специфікація до контракту погоджена 04.04.2013, а рахунок на попередню оплату товару виписаний раніше 27.03.2013.
Відповідно до пояснень представника позивача в додатковій угоді до контракту сторони погоджують кількість товару та ціну. Після цього постачальник виставляє рахунок на попередню оплату, виходячи з фактичної наявності товару. Після сплати рахунку постачачальник здійснює поставку товару на умовах, передбачених контрактом та додатковою угодою. Проте враховуючи особливість данного товару, а саме рідкий стан, постачальник не має можливості відвантажити товар точно в кількості, погодженій сторонами контракту. У зв'язку з чим після зважування налитого в транспортний засіб товару сторони підписують додатково специфікацію та рахунок-фактуру, виходячи із фактичної кількості товару. Різниця у кількості товару вплинула і на його ціну, тому і сума, яка вказана в платіжному дорученні, не співпадає з сумою, вказаною в інвойсі.
Суд звертає увагу на те, що під час проведення консультацій між органом доходів і зборів та позивачем відповідач 1 мав надати можливість позивачу пояснити, чим обумовлені виявлені розбіжності.
Згідно із пунктами 3, 8 частини 1 статті 8 МКУ державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості, заохочення доброчесності.
У гр.33 оскаржуваного рішення зазначено про проведення консультацій між декларантом та відповідачем 1, проте в матеріалах справи відсутні докази їх проведення. Зокрема, належним доказом проведення таких консультацій були б роздруківки електронних повідомлень із ПІК „Інспектор-2006".
Крім того, у листі від 28.05.2013 № 14/4-11/6878 відповідач 1 зазначив, що у копії платіжного доручення в іноземній валюті від 28.03.2013 № 1 зазначено лише номер та дату зовнішньоекономічного контракту, згідно з яким відбулась оплата за товар, що не дає можливості ідентифікувати даний товар до партії товару. Відповідно до Глосарію банківської термінології (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123525) платіжне доручення (payment order) - розрахунковий документ, який містить письмове доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Банківським законодавством України не встановлено вимог до платіжного доручення, на які посилається орган доходів і зборів, крім того, таких вимог не встановлено і міжнародним законодавством. Також суд зазначає, що з аналізу поданого представником витягу із цінової бази ЄАІС (діапазон пошуку: 11.01.2013 - 11.04.2013) протягом зазначеного періоду на адресу позивача не надходило товару (напівфабрикатного лаку) із Росії.
Щодо неприйняття відповідачем 1 прайс-листа виробника товару, як належного доказу підтвердження заявленої митної вартості товарів, через відсутність у ньому умов поставки, умов платежу, характеру тари та упаковки, суд зазначає, що ні національне, ні міжнародне законодавство не містять вимог до форми та змісту прайс-листа. Наданий до митного контролю прайс-лист виробника товару містить перелік товарів та цін, що і має містити зазначений документ. Крім цього, встановлення правил та порядку заповнення прайс - листів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (в даному випадку іноземним контрагентом) не відноситься до компетенції органів доходів і зборів.
Вимоги до рішення про коригування митної вартості товарів встановлені у частині 2 статті 55 МКУ.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила) затверджені наказом Мінфіну від 24.05.2012 №598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195.
Відповідно до пункту 2.1 Розділу ІІ Правил посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В порушення зазначених вище вимог оскаржуване рішення не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, а також посилання на наявну в органу доходів і зборів інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, зокрема у гр.33 оскаржуваного рішення відсутнє посилання на митну декларацію, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.
Згідно із інформацією, що міститься у витягу із цінової бази ЄАІС, за основу для визначення митної вартості товарів взяті МД від 25.01.2013 № 110070000/2013/301089, від 08.04.2013 № 110070000/2013/306095, за якими був оформлений товар за кодом 3208909190 згідно УКТЗЕД, митна вартість якого становить 2,17 дол. США за кг. При порівнянні оцінюваного товару з товарами, задекларованими у МД від 25.01.2013 № 110070000/2013/301089, від 08.04.2013 № 110070000/2013/306095, відповідачем 1 не взято до уваги різні країни походження цих товарів, зокрема країна походження оцінюваного товару Росія, а товарів, задекларованих за зазначеними вище МД - Італія. Безумовно країна походження товару впливає і на його ціну, і на його митну вартість. Крім того, оцінюваний товар не готовий до вживання та не містить наповнювачів, що також відрізняє його від товарів, з якими було здійснено порівняння.
Зважаючи на зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 не доведено законності прийнятого ним рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2.
Відповідно до статті 256 МКУ відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Згідно із частиною 6 статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 4.4 розділу IV Порядку митний орган відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав: МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ; ЕМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.
У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № 100270000/2013/50054 зазначена причина відмови - прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2.
У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про незаконність рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2, то і відмова у митному оформленні товарів за ЕМД № 100270000/2013/262465 є протиправною.
Відповідно до статті 27 МКУ якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
позовні вимоги ТОВ «Адвент Інвест» задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2 і картку відмови в митному оформленні (випуску товарів) № 100270000/2013/50054.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві надмірно сплачених платежів на загальну суму 29258,74грн., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Адвент Інвест» (код ЄДРПОУ 37192591, р/р26000000134580 у Київській регіональній Дирекції ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкцій», МФО 384577).
Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 230,75грн., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Адвент Інвест» (код ЄДРПОУ 37192591, р/р26000000134580 у Київській регіональній Дирекції ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкцій», МФО 384577).
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Клименчук
Судове рішення № 35295313, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 14.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/11417/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: