Постанова № 35295276, 29.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2013 року 09:42 № 826/11936/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києвапровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000230200 від 22.07.13р.за участю представників сторін:

від позивача: Паламар Л.В.

від відповідача: Тюшкевич С.І.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 22.07.2013 р. №0000230200.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства зі сторони Позивача та вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято з урахуванням всіх обставин справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що Відповідачем було отримано постанову Слідчого управління ДПС у м. Києві від 09.07.2012 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Домінанта фуд».

Співробітниками Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з питань правильності визначення об'єкта оподаткування за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено Акт від 03.07.2013 року №194/22-4/20050164 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: пп.5.5.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в сумі 5 514 166 грн., в т.ч за 3 кв. 2010 р. в сумі 1 797 434 грн., за 4 кв.2010 р. в сумі 1 848 884 грн., 1 кв. 2011 р. в сумі 1 867 848 грн., що в свою чергу за рахунок перенесення «від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний рік», завищило від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в 4 кварталі 2012 р. в сумі 5514166 грн.; п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в сумі 12 906 373 грн., в т. ч за 2 кв. 2011 р. в сумі 1981768 грн., за 3 кв.2011 р. в сумі 1949180 грн., 4 кв. 2011 р. в сумі 1864660 грн., 1 кв. 2012 р. в сумі 1819171 грн., за 2 кв.2012 р. в сумі 1742752 грн., З кв. 2012 р. в сумі 1740059 грн., 4 кв.2012 р. в сумі 1808783 грн., що в свою чергу за рахунок перенесення «від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний рік», завищило від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в 4 кварталі 2012 р. в сумі 12906373 грн.; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.10.2010 р. №2755-УІ із змінами та доповненнями завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в сумі 70 816 813 грн., в т.ч. за 4 кв. 2012 р. в сумі 70 816 813 грн.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.07.2013р. № 0000230200, яким визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 89 237 352грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Позичальник), з одного боку, та АКБ «ХФБ Банк України» (Банк), з іншого боку, було укладено Кредитний договір №600-СВ від 02.07.2007 р. (надалі Кредитний договір №600-СВ).

В п.1.1 - п.1.2 Кредитного договору №600-СВ зазначено, що Банк відповідно до умов та на термін цього Договору надає Постачальнику довгостроковий інвестиційний кредит (надалі - «Кредит») з Загальною Сумою Кредиту 6.200.000,00 Євро з можливістю отримати в Доларах США, або Євро та з Терміном Кредиту до 02.02.2014 р. Кредит надається з метою придбання Позичальником поліграфічного обладнання.

Згідно п. 2.1, п. 2.2 Кредитного Договору №600-СВ, зобов'язання Банку перед Позичальником за Договором виникають після виконання умов про те, що на Дату Надання першої Частки, але не пізніше 02 квітня 2007 року Банк отримав документи та Позичальник виконав дії, зазначені в Додатку №1 до цього Договору за формою та за змістом задовільними для Банку. Зобов'язання Банку перед Позичальником надати будь-яку суму Кредиту, виникають також після виконання умов про те, що (і) не відбуватиметься та не продовжуватиметься Випадок Невиконання; (іі) заяви і гарантії, зроблені Позичальником залишається в силі та будуть вірними та правильними; (ііі) всі юридичні питання та документи, надані Банку у зв'язку з Договором будуть задовільними для Банку та юридично чинними. Позичальник повинен підтвердити умови, вищезгадані у цьому пункті 2.2, у кожній Заявці на Отримання Частки.

Відповідно до п. 3.1-п. 3.4 вищезазначеного Контракту, Період Дозволеного Отримання Кредит дозволений до отримання з дати виконання Позичальником Попередніх Умов, визначених у розділі 2 цього Договору, та до 02 лютого 2008 року (надалі - "Період Дозволеного Отримання"). Протягом Періоду Дозволеного Отримання та в межах Загальної Суми Кредиту Банк на умовах, передбачених цим Договором, надає Позичальнику кошти однією або кількома сумами (надалі - "Частка" або "Частки"), якщо не пізніше, ніж за один Робочий День до запропонованої Дати Надання Частки Банк отримає Заявку на Отримання Частки та при умові виконання наступного: (а) Будь-яка Заявка на Отримання Частки повинна бути виконана у формі, що надається в Додатку №2, належним чином заповнена та підписана уповноваженими особами Позичальника та при умові, що зазначені в такій заявці строки та умови прийнятні для Банку, що повинно бути підтверджено підписами уповноважених осіб Банку відповідної Заявки на Отримання Частки. (b) Сума всіх наданих та непогашених Часток або їх Еквіваленту, з урахуванням Частки, що пропонується до отримання, не повинна перевищувати 66,67 % від вартості майна (за визначенням Банку), що надано в заставу відповідно до пп. 9.1 (а) цього Договору. (c) Сума будь-якої Частки повинна бути не менше, ніж 50.000,00 Євро або Еквівалент. (d) Сума Частки з урахуванням попередньо наданих Часток (якщо застосовується), що надані на фінансування відповідної одиниці обладнання, що пропонується до отримання, не повинна перевищувати 80% від вартості (за визначенням Банку) обладнання, на купівлю якого надається відповідна Частка, без ПДВ та митних платежів, зборів. (е)Банк отримав наступні документи, за формою та за змістом задовільні для Банку, що підтверджують цільове використання Частки, що пропонується до отримання, відповідно до п. 1.2 Договору а саме: копії договорів купівлі-продажу, рахунків-фактур, вантажних митних декларацій або інших документів, передбачених договорами купівлі-продажу), засвідчені уповноваженою особою Позичальника. Заявка на Отримання Частки акцептується Банком (у разі згоди останнього) шляхом підпису уповноважених осіб Банку на відповідних Заявках та виконується тільки після зазначеного акцептування. Будь-яка Заявка на Отримання Частки, надана Позичальником буде безвідкличною (зобов'язуючою для Позичальника).

Позивач в поясненнях від 21.10.2013 р. зазначає наступне: «Стосовно деяких основних засобів, які були дійсно придбані в 2002 році, необхідно врахувати той факт, що згідно з умовами Кредитного договору від 02.07.2007 р. №600- СВ кредитор - АКБ «ХФБ Банк Україна» позивач мав право за рахунок кредитних коштів сплатити тільки вартість обладнання іноземного - європейського виробництва, яке вже придбано або буде придбано по контрактах з іноземними компаніями. Тому з дозволу АКБ «ХФБ Банк Україна», який надавав згоду в кожному випадку оплати обладнання, позивач мав можливість, маючи заборгованість перед контрагентом або розстрочку щодо оплати придбаного обладнання, здійснити такі оплати за рахунок коштів кредиту. Рік придбання обладнання не мав значення при прийнятті банком рішення щодо надання згоди на оплату обладнання за рахунок коштів кредиту.».

Суд не погоджується з даними доводами Позивача, оскільки п.1.2 Кредитного договору №600-СВ визначено чітко, що кредит надається з метою придбання Позичальником поліграфічного обладнання, а не погашення заборгованості по переднім Договорам.

Крім того, Суд звертає вагу, що згідно Позивачем не надано суду переконливих доказів того, які саме заявки на яку суму були подані до Банку та, які документи (копії договорів купівлі-продажу, рахунків-фактур, вантажних митних декларацій або інших документів, передбачених договорами купівлі-продажу), засвідчені уповноваженою особою Позичальника) надавалися Банку при отриманні часток кредиту, що в свою чергу, передбачено пп. е п. 3.2 (е) Кредитного договору №600-СВ.

Під час перевірки було встановлено, що за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. ПрАТ «Бліц-Інформ» задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 2503510367 грн.

З Акту перевірки вбачається, що вибірковою перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р. встановлено завищення задекларованих витрат підприємства в сумі - 60410546 грн., в т. ч. за 2 квартал 2011 р. в сумі 1981768 грн., за 3 квартал 2011 р. в сумі 1949180 грн., за 4 квартал 2011 р. в сумі 1864660 грн., за 1 квартал 2012 р. в сумі 1819171 грн., за 2 квартал 2012 р. в сумі 1742752 грн., за 3 квартал 2012 р. в сумі 1740059 грн., за 4 квартал 2012 р. в сумі 49312956 грн.

В рядку 04.13 Декларацій «інші витрати» показників за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. у загальній сумі 320962093 грн. під час перевірки було встановлено, що до інших витрат ПрАТ «Бліц-Інформ» віднесено банківські послуги, курсові різниці по валютних кредитах, % за кредит.

Вибірково проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2010р. по 31.03.2011 р. в сумі 320962093 грн. на підставі документів: банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку за рахунками 31.1, 92,93, 94, 6852 інших, встановлено порушення задекларованих ПрАТ «Бліц-Інформ» показників у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати», на суму -5514166 грн., в т. ч. за 3 квартал 2010 р. в сумі 1797434 грн.. за 4 квартал 2010 р. в сумі 1848884 грн., за 1 квартал 2011 р. в сумі 1867848 грн.

За перевіряємий період до витрат підприємства ПрАТ «Бліц-Інформ» віднесло відсотки за користування кредитом згідно кредитного договору від 02.07.2007 р. №600-СВ та додатку до кредитного договору від 02.02.2007 р. №1. №2, додатковою угодою від 17.04 2007 р. №1, додаткових угод до кредитного договору в новій редакції від 17.04 2007 р. №1, від 17.04.2007 р. №2, від 17.04.2007 р. №3, додаткової угоди №2 від 29.01 2009 р. до кредитного основного договору, додаткової угоди №3 від 31.07 2009 р. до кредитного основного договору, додаткової угоди №4 від 07.08 2009 р. зі свої додатком №1 до додаткової угоди №4 до кредитного договору, підписаного з АКБ «ХФБ Банк Україна».

Як вже було встановлено Судом, згідно до п.1.1 договору загальна сума кредиту 6200000 Євро з отриманням до 02.02.2008р., але договір постійно подовжувався та не виплачений по дату написання акту. Відсоткова ставка передбачена в п.5.2.1 та складається з маржі 5.35% річних. Призначення кредиту передбачено в п. 1.2 договору - придбання поліграфічного обладнання.

Відповідач зазначає, що на дату проведення перевірки не надано облікових карток, відомостей, інших первинних документів, які б свідчили про фактичне придбання поліграфічного обладнання, введення його в експлуатацію, розподіл відсотків до моменту реконструкції (модернізації) до повного введення в експлуатацію, факт використання в господарській діяльності підприємства, крім наказу про капіталізацію фінансових витрат.

В розрахунках тільки підтверджується факт віднесення всіх відсотків до валових витрат підприємства.

В порушення положення (стандарт) бухгалтерського обліку №31 «Фінансові витрати» затвердженого Міністерством фінансів України від 28.04.2006 р. №415 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.05.2006 р. №610/12484 п. 3 щодо термінів зазначено, що капіталізація фінансових витрат-включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу, а кваліфікаційний актив - це актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення, а собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

З вищенаведеного вбачається, що всі відсотки по отриманих кредитах, до введення в експлуатацію та принесення доходу ОЗВ, не відносяться до витрат підприємства на період їх створення, довершення, інше.

Згідно пп.5.5.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями де зазначено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою та нарахуванням відсотків по боргових зобов'язаннях ( в т. ч. по любим кредитам, депозитам) на протязі звітного періоду, якщо такі нарахування проводяться у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податків.

Відповідно до п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями зазначено, що господарська діяльність підприємства-будь-яка діяльність особи, направлена на отримання прибутку в грошовій, матеріальній або не матеріальній формах.

У відповідності до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями зазначено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податків в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що придбаваються, виготовляються таких платників податків для їх подальшого використання в господарській діяльності підприємства.

Суд погоджується з доводами Відповідача що ПрАТ «Бліц-Інформ» завищено валові витрати на суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

У рядку 06.4 Декларацій за 2-4 кв.2011 р., 1-4 квартали 2012 р. «фінансові витрати» показників за період з 01.04.11 р. по 31.12.12р. у загальній сумі 52974787 грн. встановлено, що ПрАТ «Бліц-Інформ» відносило до витрат підприємства відсотки за отриманні кредити за 2012 р.

З акту перевірки вбачається, що вибірково проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 кв.2011 р., 1-4 квартали 2012 р. в сумі 52974787 грн. на підставі таких документів: розрахунок нарахування відсотків по отриманих фінансових запозиченнях від АКБ «ХФБ Банк Україна» по бухгалтерських рахунках 311, 631 договорів (контрактів), банківських виписок, карток синтетичного та аналітичного обліку по рахунку 602 «Короткострокові кредити в банках в іноземній валюті», 6842 «Розрахунки за нарахованими відсотками», 84 «Інші операційні витрати» інших документів встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.4 Декларацій «фінансові витрати» всього у сумі 71 10765 грн., вт.ч. за кв. 2012 р. в сумі 1819171 грн., за 2 квартал 2012 р. в сумі 1742752 грн. за 3 квартал 2012 р. в сумі 1740059 грн., за 4 квартал 2012 р. в сумі 1808783 грн., а саме: за перевіряємий період до витрат підприємства ПрАТ «Бліц-Інформ» віднесло відсотки за отриманий кредит згідно кредитного договору від 02.07.2007 р. №600-СВ та додатку до кредитного договору від 02.02.2007 р. №1, №2, додатковою угодою від 17.04 2007 р. №1, додаткових угод до кредитного договору в новій редакції від 17.04 2007 р. №1, від 17.04.2007 р. №2, від 17.04.2007 р. №3, додаткової угоди №2 від 29.01 2009 р. до кредитного основного договору, додаткової угоди №3 від 31.07 2009 р. до кредитного основного договору, додаткової угоди №4 від 07.08 2009 р. зі свої додатком №1 до додаткової угоди №4 до кредитного договору. Підписаного з АКБ «ХФБ Банк Україна».

До перевірки надано договір з додатками, розрахункова відомість з банку про нарахування кредиту, банківські виписки по перерахуванню відсотків банку.

З вищенаведеного вбачається, що кредитні кошти отримано для придбання поліграфічного обладнання.

Відповідач зазначає, що на дату проведення перевірки не надано облікових карток, відомостей, інших первинних документів, які б свідчили про конкретне придбання поліграфічного обладнання, введення його в експлуатацію, розподілу відсотків за кредит на період модернізації (реконструкції) до моменту введення в експлуатацію, фактів правомірності віднесення до господарської діяльності підприємства, крім наказу про капіталізацію фінансових витрат. Нараховані відсотки за кредит віднесено до витрат підприємства в повному обсязі.

На порушення положення (стандарт) бухгалтерського обліку №31 «Фінансові витрати» затвердженого Міністерством фінансів України від 28.04.2006 р. №415 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.05.2006 р. №610/12484 п. З щодо термінів зазначено, що капіталізація фінансових витрат - це включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.

Кваліфікаційний актив - це актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення.

Собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу. З вищенаведеного вбачається, що всі відсотки по отриманих кредитах, до введення в експлуатацію та принесення доходу, не відносяться до витрат підприємства на період їх створення., довершення, інше.

На порушення п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- VI із змінами та доповненнями, де зазначено, що відносяться до витрат фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Отже, Товариство неправомірно включено до витрат підприємства відсотки за кредит по придбанню, поліпшенню ОЗВ, які включаються до вартості ОЗВ і амортизується рівними частками до повного зносу обладнання.

У відповідності до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно пп. 14.1.27. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати це - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність це - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно пп.138.10.5. п.138.10. ст.138 Податкового кодексу України відносяться до витрат фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку)

У відповідності п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України передбачено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Суд погоджується з висновками Податкового органу, що підприємства не правомірно віднесло відсотки за кредит до витрат підприємства, перевіркою встановлено, що в порушення п. 14.1.24, пп. 14.1.27., пп.14.1.36, пп.14.1.81, пп.14.1.84, пп.138.10.5. п.138.10 ст.138 пп. 153.4.1,. 153.4.2 п.153.4 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями ПрАТ «Бліц-Інформ» завищено витрати на суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

Крім того, в Акті перевірки було встановлено, що згідно вибірковою перевіркою відображених у рядку у рядку 06.5 1В Декларацій за 2-4 кв.2011 р. та 1-4 квартали 2012 р. «інші витрати» показників за період з 01.04.11 р. по 31.12.12р. у загальній сумі 248026177 грн. встановлено, що ПрАТ «Бліц-Інформ» на інші витрати відносило курсові різниці по валютних кредитах та готовій продукції, роялті (авторське право та за торговий знак), % за кредит за 2011 р., страхування, конвертація валюти, зарплата та нарахування на ФОП іншого обслуговуючого персоналу, продаж валюти, інші.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.11р. по 31.03.12р. в сумі 248026177 грн. на підставі таких документів: угоди, акти виконаних робіт на послуги, виписки банку, відомості реєстрів бухгалтерського обліку по рахунках 631, 632, 311, 6852, відомості нарахування заробітної плати, відомості нарахування амортизації від 1-11 груп, обороти по рахунках 10, 13, 22, 661, 64, 68 встановлено завищення задекларованих ПрАТ «Бліц- Інформ» показників у рядку 06.5 ІВ Декларацій за 2-4 кв.2011 р. та 1 квартал 2012 р. «інші витрати» на суму 5795608 грн., в т. ч. за 2 квартал 2011 р. в сумі - 1 981 768 грн., за 3 квартал 2011 р. в сумі 1 949 180 грн., за 4 квартал 2010р. в сумі 1 864 660 грн., а саме: за перевіряємий період до витрат підприємства ПрАТ «Бліц-Інформ» віднесло відсотки за отриманий кредит згідно кредитного договору від 02.07.2007 р. №600-СВ та додатку до кредитного договору від 02.02.2007 р. №1, №2, додатковою угодою від 17.04 2007 р. №1, додаткових угод до кредитного договору в новій редакції від 17.04 2007 р. №1, від 17.04.2007 р. №2, від 17.04.2007 р. №3. додаткової угоди №2 від 29.01 2009 р. до кредитного основного договору, додаткової угоди №3 від 31.07 2009 р. до кредитного основного договору, додаткової угоди №4 від 07.08 2009 р. зі свої додатком №1 до додаткової угоди №4 до кредитного договору. Підписаного з АКБ «ХФБ Банк Україна».

Відповідач зазначає, що під час перевірки було встановлено, що згідно до п.1.1 договору загальна сума кредиту 6200000 Євро з отриманням до 02.02.2008р., але договір постійно подовжувався та не виплачений по дату написання акту. Відсоткова ставка передбачена в п.5.2.1 та складається з маржі 5.35% річних. Призначення кредиту передбачено в п. 1.2 договору - придбання поліграфічного обладнання.

До перевірки надано договір з додатками, розрахункова відомість з банку про нарахування кредиту, банківські виписки по перерахуванню відсотків банку.

На дату проведення перевірки не надано облікових карток, відомостей, інших первинних документів, які б свідчили про конкретне придбання поліграфічного обладнання, введення його в експлуатацію, відсутність розрахунку відсотків на період до введення та після введення в експлуатацію, підтвердження використання в господарській діяльності підприємства, крім наказу про капіталізацію фінансових витрат.

В порушення положення (стандарт) бухгалтерського обліку №31 «Фінансові витрати» затвердженого Міністерством фінансів України від 28.04.2006 р. №415 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.05.2006 р. №610/12484 п. З щодо термінів зазначено, що капіталізація фінансових витрат - це включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу, а кваліфікаційний актив-актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення, а собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Під час перевірки було встановлено, що всі відсотки по отриманих кредитах, до введення в експлуатацію та принесення доходу, не відносяться до витрат підприємства на період їх створення., довершення, інше.

Згідно з п. 141.1, ст. 141 Податкового кодексу України,, що відносяться до витрат фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші виграти підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Отже, Позивачем неправомірно включено до витрат підприємства відсотки за кредит по придбанню, поліпшенню ОЗВ, які включаються до вартості ОЗВ і амортизується рівними частками до повного зносу обладнання.

У відповідності до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу, господарська діяльність це - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно пп. 14.1.27. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно пп. 138.10.5. п. 138.10. ст.138 Податкового кодексу України відноситься до витрат фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку)

У відповідно п. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України передбачено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Суд погоджується з висновками Податкового органу, що в порушення п. 14.1.24, пп. 14.1.27, пп.14.1.36. пп.14.1.81, пп.14.1.84, пп.138.10.5. п.138.10 ст.138 пп.153.4.1.. 153.4.2 п. 153.4 ст.153 Податкового кодексу України ПрАТ «Бліц-Інформ» завищено витрати на суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

Також, під час перевірки було встановлено, що перевіркою показників, відображених у рядку 06.6 за 2012 р. 06.5 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний рік)» за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 у загальній сумі наростаючим підсумком в сумі 241090546 грн. встановлено, що на їх формування мали вплив наступні витрати: сплата по отриманим фінансовим позикам та курсові різниці попередніх звітних періодів, що відображено в рядку 06.6 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду».

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 кв. 2011 р. та 1-4 квартали 2012 року в сумі 241090546 грн. (з урахуванням 2011 р. наростаючим підсумком) на підставі таких документів: розрахунок нарахування відсотків по отриманих фінансових запозиченнях по бухгалтерських рахунках 311, 631 договорів (контрактів), банківських виписок, карток синтетичного та аналітичного обліку по рахунку 602 «Короткострокові кредити в банках в іноземній валюті», 6842 «Розрахунки за нарахованими відсотками», 84 «Інші операційні витрати» інших документів встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.6(06.5) Декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік» на суму 89237352 грн.. а саме: 4 квартал 2012 р. (річна декларація) в сумі 89237352 грн.

Відповідач зазначає, що Товариством було віднесло до витрат підприємства р.06.5 Декларації за 2012 р. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний рік» суму витрат в розмірі 89237352 грн.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку, витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахуванням податку ПрАТ «Бліц-Інформ» віднесло до витрат підприємства р.06.5 Декларації про оподаткування прибутку підприємств за 2012 р. (наростаючим підсумком з урахуванням 2011 р.) «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний рік» суму витрат в розмірі 241090546 грн.

В ході перевірки було встановлено, що згідно довідки №1 «Про загальну інформацію щодо ПрАТ «Бліц-Інформ» про результати його діяльності за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010 р.», що складена до акту перевірки від 28.01.2011 р. №46/23- 2/20050164 на сторінці 19 - 20 підтверджено валові витрати інших податкових періодів з урахуванням попереднього акту перевірки від 19.08.2009 р №5616/23-2/20050164 в сумі 246508940 грн. та рядку 21 підтверджено валові витрати підприємства, що маються в бухгалтерському обліку та не використані підприємством за перевіряємий період (з урахуванням терміну давності) в сумі 56337457 грн., всього 302846397 грн.

Відповідач зазначає, що ні в акті перевірки, ні в додатку №1 до акту перевірки «Про загальну інформацію щодо ПрАТ «Бліц-Інформ» про результати його діяльності за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р.», ні в додатку №12 «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ПрАТ «Бліц-Інформ» до акту перевірки не підтверджено будь-яких інших валових витрат, що має право підприємство використати для подальшого обчислення податку на прибуток підприємства, що зазначено попередніми актами перевірки та обмежувалося віднесенням до валових витрат підприємства, передбачених діючим законодавством.

До перевірки також не було додані будь-яких інших первинних документів, що дають право завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередній період.

Відповідач зазначає, що в попередньому акті перевірки, вказаних додатках, передбачено описово підтверджувати, наявність всіх невикористаних збитків. Так додаток №12 до основного акту перевірки «Реєстр кореспонденції бухгалтерського обліку та показників валових витрат» складається в обов'язковому порядку з зазначенням всіх витрат, що рахуються в бухгалтерському обліку підприємства в т.ч. і за попередні звітні періоди (додаток, що підтверджує фактичну наявність витрат підприємства та підписується посадовими особами). Оскільки ПрАТ «Бліц-Інформ» відмовилося підписувати попередній було акт перевірки то його з додатками направлено поштою, про що мається поштова квитанція та листок поштового повідомлення про отримання зазначеної документації.

З вищенаведеного вбачається відсутність будь-яких інших валових витрат, що не використані підприємством на дату підписання акту перевірки від 28.01.2011 р. № 46/23- 2/20050164.

Податковий орган зазначає, що вказані додатки, що наведено раніше, не оскаржувалися в будь-яких апеляційних, судових органах згідно діючого законодавства, що в свою чергу не спростовувалося самим Позивачем

Також, Податковий орган зазначає, що з розрахунку та попереднього акту перевірки збитки склали на 01.01.2011 р. в сумі 296971615 грн.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме.

З аналізу норми закону, суд приходить до висновку, що положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.".

Також, згідно Перехідних положень ПКУ підрозділу 4 пункту 3 зазначено, що пункт 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується: у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення, у 2012-2015 роках таким чином: якщо результат об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року) то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з 1 півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25% суми такого від'ємного значення.

Фактично ПрАТ «Бліц-Інформ» в 1 кварталі 2011 р. віднесло суму «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний рік) 580238866 грн. Завищення від'ємного значення склало 580238866-296971615 = 283267251 грн.

Оскільки підприємство, за перевірємий період є збитковим на протязі всіх податкових періодів, та з урахуванням постійного перенесення збитків, завищення «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний рік» за 4 квартал 2012р. складає 283267251 X 25% = 70816813 грн.

Крім того з описаного раніше, збитки підприємства зменшуються за рахунок неправомірного віднесення до витрат підприємства відсотків за кредит в сумі 18420539 грн.

На 31.12.2012 р. зменшено «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний рік» підприємства за перевіряємий період складає 89237352 грн., за результатами перевірки зменшено збитки підприємства в сумі 89237352 грн.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було.

Оскільки відповідачу не було надано в повному обсязі первинно бухгалтерських документів під час перевірки, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук