ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 листопада 2013 року 11:39 № 826/16556/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківі В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенл Страхування"до Державної податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення №0007141506 від 11.10.2013р.за участю представників сторін:
від позивача: Данилова Т.А.
від відповідача: Ткачук Т.О.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05.11.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, в особі Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенл Страхування", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного Управління міністерства доходів у м. Києві від 11.10.2013 року № 0007141506; зобов'язати відповідача внести до зворотного боку карток особового рахунку Позивача по податку на доходи (прибуток) страховика, що ведуться Відповідачем, відомості про фактичну сплату Позивачем суми відповідного податку та виключити відомості щодо наявності штрафних санкцій у розмірі 1343,64 грн. та пені за несвоєчасну сплату авансового внеску з податку на доходи (прибуток) страховика за вересень 2013 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем не своєчасно було здійснено сплату самостійно узгодженої суми.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.
Співробітниками Державної податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2012 рік. За результатами перевірки складено Акт від 09.10.2013 року №1851/23-58-15-06-05-33908322 (надалі - Акт перевірки).
В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п.57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: на 5 днів прострочено сплату частини самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13 436,44 грн., який фактично сплачено 04.10.2013 р., замість граничного терміну сплати - 30.09.2013р.
Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.10.2013 року №0007141506, яким за позивачу нараховано штраф у розмірі 10% з податку на прибуток, який становить 1343,64 грн.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між Позивачем (Клієнт), з однієї сторони, та ПАТ «Комерційний банк «Даніель» (Банк), з іншої сторони, було укладено Договір банківського рахунку №РКО -32895Т (для страхових компаній) від 29.09.2011 р. (надалі по тексту Договір №РКО - 32895Т).
У відповідності до п. 2.1 Договору №РКО - 32895Т, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок на умовах та в порядку, що встановлені чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також внутрішніми документами Банку, що регламентують це питання
Згідно пп. 3.1.2, пп. 3.1.3, п. 3.1 Договору №РКО - 32895Т, Банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта в операційний час та післяопераційний час за умови сплати комісійної винагороди відповідно до тарифів Банку, крім суботи, неділі, неробочих та святкових днів. Розрахункові операції та за дорученням Клієнта проводити у відповідності до діючих правил здійснення безготівкових розрахунків. Проводити списання коштів з рахунку Клієнта за його дорученням. Примусове списання коштів з рахунку Клієнта виконується Банком у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2013 року, Позивачем була подана Податкова декларація з податку на доходи (прибуток) страховка за звітний період 2012 рік.
Відповідно до рядка 37 Декларації авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати суми податку на прибуток за звітний податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року, складає 1 415 346 грн.
Позивач на виконання своїх зобов'язань сплатив зазначену суму авансового внеску за вересень 2013 року на рахунок Відповідача, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 842 від 30.09.2013 року на суму 82000,00 грн., призначення платежу «*;101; 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - ПАТ «Банк Кредит Дніпро»); № 841 від 30.09.2013 року на суму 1000000,00 грн., призначення платежу «*;101, 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - ПАТ «Банк Кредит Дніпро»); № 172 від 20.09.2013 року на суму 300000,00 грн., призначення платежу «*;101; 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - Центральна філія ПАТ «Кредобанк»); № 5 від 30.09.2013 року на суму 38800 грн., призначення платежу «*;101; 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - ПАТ «Комерційний банк «Даніель»).
Відповідно до вищенаведених платіжних доручень, сума сплаченого авансового внеску за вересень 2013 року склала 1 420 800,00 грн., що перевищило належну до сплати суму щомісячного авансового внеску за вересень 2013 року, який, відповідно до Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховка за звітний період 2012 рік складає 1 415 346 грн.
Позивач зазначає, що в подальшому, як стало йому відомо, платіжне доручення № 5 від 30.09.2013 року на суму 38 800грн. (через банк Платника - ПАТ «Комерційний банк «Даніель») не було належним чином виконано з вини ПАТ «Комерційний банк «Даніель», що відповідно до пункту 129.6статті 129 Податкового кодексу, виключає відповідальність платника податку, виходячи з наступного.
Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що Позивачем сплата грошового зобов'язання зі внеску було проведено у банку - 30.09.2013 р. за платіжним дорученням № 5 від 30.09.2013 року на суму 38800 грн., призначення платежу «*;101; 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - ПАТ «Комерційний банк «Даніель»), у відповідний операційний час.
Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 174 від 01.06.2011 передбачено, що виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.
Дата валютування, згідно з п.1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» - це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи.
Згідно з п.1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі Закон України № 2346-111) переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Пунктом 22.4 ст.22 Закону України № 2346-111 визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України передбачає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
За приписами п. 8.1 ст.8 Закону України № 2346-ІІІ банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
З платіжного доручення, за якими позивач проводив сплату внеску дата валютування визначена 30.09.2013р., а відтак, банк неправомірно здійснив переказ коштів, а саме, 04.10.2013 р. відповідно, у зв'язку з чим вина позивача в порушенні строків, передбачених Податковим законодавством відсутня, так як позивачем такі строки не порушені.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2013 року № 0007141506 підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо зобов'язати відповідача внести до зворотного боку карток особового рахунку Позивача по податку на доходи (прибуток) страховика, що ведуться Відповідачем, відомості про фактичну сплату Позивачем суми відповідного податку та виключити відомості щодо наявності штрафних санкцій у розмірі 1343,64 грн. та пені за несвоєчасну сплату авансового внеску з податку на доходи (прибуток) страховика за вересень 2013 року, Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не було надано суду доказів на підтвердження факту внесення до карток особового рахунку Позивача інформації на підставі акту перевірки.
Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем була внесена до карток особового рахунку Позивача інформації на підставі акту перевірки, а отже, і підстави для зобов'язання відповідача вилучити зазначену інформацію відсутні.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача внести до зворотного боку карток особового рахунку Позивача по податку на доходи (прибуток) страховика, що ведуться Відповідачем, відомості про фактичну сплату Позивачем суми відповідного податку та виключити відомості щодо наявності штрафних санкцій у розмірі 1343,64 грн. та пені за несвоєчасну сплату авансового внеску з податку на доходи (прибуток) страховика за вересень 2013 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення частково позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного Управління міністерства доходів у м. Києві від 11.10.2013 року №0007141506.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук
Судове рішення № 35295268, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 05.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/16556/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: